Постанова 4852 № 280/1712/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/1712/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року (головуючий суддя Артоуз О.О.), по адміністративній справі № 280/1712/21 , розглянутої у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкової вимоги, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС в Запорізькій області), в якому просив скасувати прийняту відповідачем податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року про стягнення з нього боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ) станом на 30.11.2020 року на суму 6 295,30 грн., як протиправну та незаконну шляхом приведення до відповідності інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 та виключення суми боргу в сумі 6 295,30 грн., боргу в сумі 29 293, 44 грн. по скасованим податковим вимогам за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №280/4945/20, зобов`язання повернути на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачену суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 29 293.44 грн. В обґрунтування позову зазначив, що він був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 30.10.2000 року по 2002 рік, з зазначеного часу господарську діяльність не вів та доходи не отримував, не зареєстрований в ЄДРПОУ як ФОП, з 19.12.2011року по 16.12.2019 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запорізький Втормет», з офіційним відрахуванням всіх податків та зборів до державного бюджету, що підтверджується трудовою книжкою та довідкою ПАТ «Запорізький Втормет» №163 від 04.06.2020 року, а тому податкове зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску у нього відсутнє, винесена відповідачем податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року (станом на 30.11.2020 року) на суму 6 295,30 грн. підлягає скасуванню як протиправна. У відзиві на позов відповідач ГУ ДПС у Запорізькій області заперечив проти задоволення позову, просить в позові відмовити, так як за даними інформаційної системи органу доходів і зборів з 30.10.2000 року по 09.02.2021 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець (далі ФОП), що перебував на загальній системі оподаткування. Позивачу як ФОП нараховано ЄСВ в інтегрованій картці платника податків у сумі 6 295,30 грн. відповідно програмного забезпечення, розробленого на підставі діючого чинного законодавства, та правомірно винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року про стягнення з нього боргу по ЄСВ на суму 6 295, 30 грн. Рішенням Запорізького оружного адміністративного суду від 24.05.2021 року позов задоволено, визнана протиправною та скасована вимога ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року, на відповідача покладено зобов`язання привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів - видалити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 запис про наявність боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ в сумі 6 295, 30 грн. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області стягнуті судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн. Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду змінити, та ухвалити рішення про виключення із інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 суми боргу ЄСВ в сумі 29 293, 44 грн. по скасованим податковим вимогам за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №280/4945/20, та зобов`язання повернути на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачену суму ЄСВ в розмірі 29 293.44 грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав податкову вимогу № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 6 295,30 грн., розраховану станом на 30.11.2020 року. Не погодившись з вимогою № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року, позивач оскаржив її до суду. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Положеннями ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконуванні роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 8 ст. 9 цього ж Закону). Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до доводів відповідача, станом на 30.11.2020 року у інтегрованій картці платника інформаційної системи «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 нараховано до сплати ЄСВ у сумі 6 295,30 грн., яку зазначено у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року. Процедура державної реєстрації та припинення підприємницької діяльності фізичною особою передбачена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV ( далі Закон №755-IV ). Згідно з положеннями п.4, 7 ст. 1 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи. Водночас, п. 8 ст. 4 Закону №755-IV фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. За таких умов особою, яка має статус фізичної особи-підприємця, є особа, яка в обов`язковому порядку визнана державою, тобто, зареєстрована державним реєстратором в ЄДРПОУ. Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №280/4945/20, яке набрало законної сили 14.12.2020 року, за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області про скасування вимог ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ за період 2017-2019 року, які визнані протиправними та скасовані, встановлено, що згідно із відомостями ЄДРПОУ записів щодо ФОП ОСОБА_1 не знайдено. Доказів реєстрації позивача як суб`єкта підприємницької діяльності за період нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску відповідачем не надано. Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. В силу викладеного не підлягає доведенню відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця при відсутності відомостей про позивача в ЄДРПОУ. Оскільки ЄДРПОУ не містить зібраної, накопиченої, обробленої та облікованої інформації щодо ФОП ОСОБА_1 станом на 30.11.2020 року, доказів реєстрації позивача як суб`єкта підприємницької діяльності за період нарахування недоїмки зі сплати ЄСВ в 2020 році відповідачем не надано, при цьому податковим органом нарахування суми боргу здійснено без проведення перевірки та надання відповідного розрахунку, що свідчить про протиправність формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки). В силу викладеного суд першої інстанції правомірно визнав протиправною та скасував вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54891-56-У від 14.12.2020 року в сумі 6295,30 грн. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача привести до відповідності інтегровану картку платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення суми боргу ЄСВ в сумі 6 295,30 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі, якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться. Таким чином, вимога позивача в частині виключення з інтегрованої картки платника недоїмки з ЄСВ у сумі 6 295,30 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено відповідачем після набрання законної сили рішенням суду про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), з зазначених підстав рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог в частині виключення із інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 суми боргу ЄСВ в сумі 29 293, 44 грн. по скасованим податковим вимогам за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №280/4945/20, судом апеляційної інстанції встановлено наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №280/4945/20, яке набрало законної сили 14.12.2020 року, позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області про скасування вимог ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ за період 2017-2019 років в розмірі 29 293,44 грн. задоволено частково, вимоги №Ф-3571-56-У від 19.02.2019, №Ф-3571-56-У від 14.08.2019, №Ф-3571-56-У від 13.02.2020 визнані протиправними та скасовані. В частині позовних вимог щодо покладання на відповідача зобов`язання повернути на користь позивача зайво сплачену суму ЄСВ в розмірі 29 293,44 грн. в позові відмовлено через недотримання позивачем процедури повернення коштів, передбаченої чинним законодавством. Приписами ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Викладене свідчить про необхідність виконання судового рішення у передбачений законом спосіб, а не шляхом звернення до суду із позовом, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині. Що стосується позовної вимоги щодо покладання на відповідача зобов`язання повернути на користь позивача зайво сплачену суму ЄСВ в розмірі 29 293,44 грн. по скасованим податковим вимогам за вищезазначеним судовим рішенням, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Приписами п. 43.1 ст.43 ПК передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно положень п. 43.3, 43.4, 43.5, 43.6 ст.43 ПК обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Положення ст. 43 ПК узгоджуються з нормами Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019 (далі - Порядок №60), а також Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (далі Порядок №787). Відповідно до п.3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із належно оформленою заявою про повернення зайво сплаченої суми ЄСВ в розмірі 29 293,44 грн. станом на 03.03.2021 року - час звернення до суду із позовом, покладання на відповідача зобов`язання повернути на користь позивача зайво сплачену суму ЄСВ в розмірі 29 293,44 грн. по скасованим податковим вимогам за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року по справі №280/4945/20 відсутні. В той же час суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що належним способом захисту прав позивача при відмові податкового органу за заявою позивача підготувати висновок про повернення позивачу з відповідних бюджетів суми 29 293,44 грн. надміру сплаченого ЄСВ , є звернення до суду із позовом про покладання на відповідача зобов`язання підготувати та подати до територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, висновок про повернення позивачу з відповідних бюджетів суми 29 293,44 грн. надміру сплаченого ЄСВ. Так як судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено неправильне застосування норм матеріального права, цє є підставою для скасування судового рішення та часткового задоволення позову. Керуючись ст. 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 280/1712/21 - скасувати та прийняти постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. В частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області привести у відповідність дані інформаційної системи органу доходів і зборів - видалити із інтегрованої картки платника ОСОБА_1 запис про наявність боргу(недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 6 295,30 грн., та в сумі 29 293, 44 грн. по скасованим податковим вимогам за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року по справі №280/4945/20, а також зобов`язання повернути безпідставно сплачену суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 29 293.44 грн. - відмовити. В іншій частині рішення Запорізького оружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 280/1712/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає касаційному оскарженню згідно п.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий