Постанова 4851 № 480/7184/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 р. Справа № 480/7184/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мінаєвої О.М. суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, повний текст складено 11.08.21 року у справі № 480/7184/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Охтирського міськрайонного виробничого відділу "Центру державного земельного кадастру" Сумської регіональної філії в особі його керуючого Череда М.І. працівників ОСОБА_2 , безпосереднього виконавця робіт Загурського В.М. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Охтирського міськрайонного виробничого відділу "Центру державного земельного кадастру" Сумської регіональної філії в особі його керуючого Череда М.І. працівників ОСОБА_2 (далі відповідач-1), безпосереднього виконавця робіт ОСОБА_3 (далі відповідач-2), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати надати позивачу готові результати виконаних робіт у одному примірнику у паперовому та електронному вигляді, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 120 000 грн. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Охтирського міськрайонного виробничого відділу "Центру державного земельного кадастру" Сумської регіональної філії в особі його керуючого Череда М.І. працівників ОСОБА_2 , безпосереднього виконавця робіт ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду України від 11.08.2021 року у справі №480/7184/21 та відкрити провадження у справі, з зобов`язанням передати справу на розгляд іншому судді, з підстав упередженого відношення судді у виконання ним своїх обов`язків. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі, та посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме статті 2 КАС України. Крім того, зазначає, що відповідач, згідно договору між ним та позивачем, не виконав покладені на нього обов`язки покладені цим договором. Також зазначає, що відповідач, згідно Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Держгеокадастр» отримав право на розробку проєкту землеустрою, а тому він є суб`єктом виконавчої влади в здійсненні цієї державної функції, і є суб`єктом владних повноважень. Позивач вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції без змін. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, дійшов висновку, що спірні правовідносини не є публічно-правовим і мають вирішуватися в порядку, визначеному нормами ГПК України. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За положеннями пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 КАС України та дміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. При визначенні предметної юрисдикції справи суд повинен виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. В свою чергу, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 ГПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Статтею 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб`єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким чином, наведена норма вказує про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за наявності обов`язкових трьох умов: є справа про спір між тими самими сторонами; про той самий предмет; з тих самих підстав. Крім того, слід зазначити на підстави для відмови у відкритті провадження, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Матеріали справи свідчать, що у даній справі позивачем заявлені вимоги про правомірність дій/бездіяльності відповідача щодо виконання умов договору від 11.10.2018 №1819140100436 "Про розроблення проекту землеустрою". Відповідно до вказаного договору відповідач мав розробити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 11.09.2018 року № 18-7124/16-18СГ. Разом з тим, відповідач не виконав вимоги п. 2.3.3 договору: «не надав замовникові готові результати робіт у одному примірнику у електронному та паперовому вигляді». Однак, судом першої інстанції не було враховано, що позивач у межах даної справи заявив вимогу про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо невиконання умов договору по розробці проєкту землеустрою, чим, на думку ОСОБА_1 , порушив реалізацію права на безоплатну передачу земельної ділянки у власність. Викладене, у свою чергу, свідчить про публічно-правовий характер даного спору, адже його предметом є бездіяльність суб`єкта владних повноважень при реалізації його виключної компетенції. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 р. у справі №729/608/17 зазначила, що якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини в даному випадку не пов`язані із набуттям або позбавлення сторонами чи третіми особами речового права на земельну ділянку, а отже спір є публічно-правовим та не пов`язаний із приватноправовими відносинами. В даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Державного підприємства Охтирського міськрайонного виробничого відділу "Центру державного земельного кадастру" Сумської регіональної філії, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень. З урахуванням наведених вище обставин та норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта, та вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Наведене свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі. Колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, в частині визначення суті позовних вимог та їх обґрунтувань, що свідчить про передчасність висновку щодо наявності встановлених п.1 ч.1 ст.170 КАС України підстав для відмови у відкритті провадження у справі. За змістом частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у справі № 480/7184/21 скасувати. Справу №480/7184/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Охтирського міськрайонного виробничого відділу "Центру державного земельного кадастру" Сумської регіональної філії в особі його керуючого Череда М.І. працівників ОСОБА_2 , безпосереднього виконавця робіт Загурського В.М. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 15.11.21 р.