Постанова 4851 № 440/3564/21

Головуючий І інстанції: К.І. Клочко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 р. Справа № 440/3564/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2021, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/3564/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Полтавській області третя особа Департамент кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ГУНП в Полтавській області), третя особа: Департамент кіберполіції Національної поліції України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Національної поліції в Полтавській області від 19 березня 2021 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності II групи по причині захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2021 року а саме у розмірі - 656700,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що його було звільнено з органів поліції через хворобу, інвалідність встановлена до спливу шести місяців з дня звільнення позивача з поліції, звільнення відбулося внаслідок причин, зазначених в пункті 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", а тому, позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: Департамент кіберполіції Національної поліції України про протиправним та скасування рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Полтавській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 19 березня 2021 року №29/К-4/Оп. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Частково не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття в частині відмови у задоволені позовних вимог з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилаюється на те, що у відповідності до пп.б. п.3 ч.1 ст.99 Закону України " Про національну поліцію" відповідач повинен нарахувати йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності II групи по причині захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2021 року, а саме у розмірі - 656700,00 грн. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, в зв`язку з цим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції в цій частині залишити без змін. Відповідач, також не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що під час прийняття спірного рішення встановлено, що акти службового розслідування нещасного випадку складено з порушенням вимог Порядку №1346 затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002, отже подані документи на призначення одноразової грошової допомоги не можуть вважатися достовірними та такими, що відповідають вимогам законодавства. Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 1 серпня 2003 року по 6 листопада 2015 року; в органах Національної поліції України - з 7 листопада 2015 року. 19 січня 2017 року ОСОБА_1 отримав травму - закритий відривний перелом верхівки медіальної кісточки з розривом дельтоподібної зв`язки та переломом заднього краю лівої гомілки з підвивихом ступні дозовні. Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 1 квітня 2019 року №198о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0070084 з 28 травня 2019 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 19 січня 2017 року. За результатами проведеного розслідування Департаментом кіберполіції Національної поліції України складено акти за формою Н-5* та акт за формою НТ*, відповідно до яких нещасний випадок із ОСОБА_1 стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Позивач, не погоджуючись із об`єктивністю таких висновків звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі 440/4210/19, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* та акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*, складені Департаментом кіберполіції Національної поліції України 3 липня 2019 року за фактом травмування колишнього працівника кіберполіції ОСОБА_1 ; зобов`язано Департамент кіберполіції Національної поліції України повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з інспектором відділу протидії кіберзлочинам в Полтавській області Київського управління кіберполіції ОСОБА_1 19 січня 2017 року та оформити його результати з урахуванням висновків суду, сформульованих у даному рішенні, за формою відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346. З урахуванням висновків суду відповідно до акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) Лубенського відділу поліції ГУНП в Полтавській області (форма Н-1) №1 від 6 жовтня 2020 року нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Згідно акту повторного розслідування нещасного випадку (форма Н-5) від 20 жовтня 2020 року за результатами повторного розслідування, з урахуванням висновків суду, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Згідно постанови Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" №14 від 8 грудня 2020 року ТРАВМА, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Згідно пункту 12 свідоцтва про хворобу №80/С від 22 березня 2019 року щодо ступеня придатності до військової служби: НЕПРИДАТНИЙ ДО СЛУЖБИ В ПОЛІЦІЇ. 19 березня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області складено висновок про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що акти розслідування нещасного випадку складені з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346. Позивач не погодився з такими діями відповідача та оскаржив їх до суду. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням йому інвалідності, причиною якої є наявність у нього захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в поліції. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, відповідач заперечує право позивача на призначення одноразової грошової допомоги, а відтак позовні вимоги щодо зобов`язання Головне управління Національної поліції в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності II групи по причині захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2021 року а саме у розмірі - 656700,00 грн. є передчасними. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (надалі Закон № 580-VIII). За приписами пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. За приписами пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" підставою для виплати одноразової грошової допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Таким чином, для отримання права на призначення одноразової грошової допомоги на підставі частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" визначено наявність обов`язкових умов: - інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; - інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; - причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, чи участі в участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Відповідно до частини другої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.16 №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.17 №788), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.16 за №163/28293 (надалі - Порядок №4). Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу І Порядку №4 випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Пунктами 1-3 розділу IV Порядку №4 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.Пунктом 5 розділу І Порядку №4 передбачено, що ОГД не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону. Вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначено статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію". Судовим розглядом встановлено, що рішенням Пролтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №440/4210/19, яке набрало законної сили, встановлено, що нещасний випадок стався з позивачем в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, матеріалами справи підтверджується та доводами апеляційної скарги не спростовано, що позивачем отримана травма в період проходження служби при виконанні службових обов`язків; позивача звільнено у зв`язку з хворобою на підстав висновку ВЛК про непридатність до служби в поліції; інвалідність встановлена позивачу протягом шести місяців після звільнення зі служби, а тому вказані обставини в сукупності є достатніми для отримання права позивачем на призначення одноразової грошової допомоги згідно умов частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Інші підстави для відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відсутні. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням йому інвалідності, причиною якої є наявність у нього захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в поліції. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування висновку Головного управління поліції в Полтавській області від 19 березня 2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Враховуючи те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, а також наявність права у позивача на отримання такої допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". В частині зазначення позивачем чіткої суми одноразової грошової допомоги, яку, на його думку, він повинен отримати, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. На час розгляду даної справи відповідач, як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи, заперечує право позивача на призначення одноразової грошової допомоги, а відтак, позовна вимога щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги є передчасною та задоволенню не підлягає. Крім того, в даному випадку предметом розгляду справи є визначення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, згідно частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", а не її розмір. При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, доводами відзиву на апеляційну скаргу, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 по справі № 440/3564/21 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко