Постанова КЦС ВС № 361/6799/14-ц

Постанова Іменем України 10 листопада 2021 року м. Київ справа № 361/6799/14-ц провадження № 61-16714св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року в складі судді: Василишин В. О., та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Поліщук Н. В., ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст вимог заяви У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа ПН КМНО Русанюк З. З., про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. 25 березня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку. Заява мотивована тим, що під час підготовки технічної документації, при державній реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також під час державної реєстрації права власності на земельну ділянку за вказаною адресою відповідач ОСОБА_3 неодноразово порушувала законодавство України, а також здійснювала маніпуляції з земельними ділянками з метою переміщення меж її земельної ділянки. З метою створення перешкод та унеможливлення відновлення порушених прав позивача, відповідач може відчужити земельну ділянку та/або будинок, який розташований на цій земельній ділянці третій особі. У разі відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 - новий власник майна буде вважатися добросовісним набувачем, що значно ускладнить можливість позивача захистити свої права у вказаному провадженні, оскільки при виникненні зазначених обставин фактично відбудеться зміна власника майна, що в свою чергу призведе до того, що після вирішення вказаної справи необхідно буде звертатися вже з новим позовом, використовуючи вже інші способи захисту своїх прав. Указаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. ОСОБА_1 просила: накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221287201:01:011:0053, загальною площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З. З., зареєстрованого у реєстрі № 5765. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221287201:01:011:0053, загальною площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У даному випадку наявні підстави для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно право власності на яке зареєстроване за відповідачем у встановленому законом порядку (08 листопада 2013 року, реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області № 3562755). Даний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами і забезпечить їх виконання та ефективне поновлення прав позивача. Вживаючи заходи забезпечення позову, суд вважав обґрунтованими доводи позивача про можливе відчуження відповідачем нерухомого майна. По-перше, між позивачем і відповідачем існують тривалі спірні відносини щодо земельної ділянки. По-друге, відповідач як титульний власник нерухомого майна має право в будь-який час провести його відчуження. Враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а також наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення заяви. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову ОСОБА_1 по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Тому апеляційний суд зробив висновок, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини. Аргументи учасників справи 12 жовтня 2021 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, в якій просила: оскаржені судові рішення скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпеченні позову. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував, той факт, що спірна земельна ділянка може бути відчужена на користь інших осіб, або існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і в чому саме вона полягає. За сім років судових процесів ОСОБА_3 не було вчинено жодних вчинків, які б свідчили б про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Позивач також не зазначила, яким чином заборона відчуження земельної ділянки забезпечить виконання рішення суду у разі його задоволення. Відсутність причинного зв`язку між забороною відчуження земельної ділянки та вказаним рішенням суду (у випадку задоволення позову) вказує на неспівмірність цього заходу забезпечення лозову із предметом позовних вимог. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381 /4019/18 вказано, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржені рішення залишити без змін. Відзив мотивований тим, що відчуження земельної ділянки до розгляду судом позовних вимог та набрання рішенням суду законної сили фактично унеможливить виконання прийнятого за результатами судового розгляду рішення суду. У позивача були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою створення перешкод та унеможливлення відновлення порушених прав позивача, може відчужити земельну ділянку та/або будинок, який розміщений на цій земельній ділянці третій особі. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зупинення виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права. Позиція Верховного Суду Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами». У справі що переглядається: суди застосували такий захід забезпечення позову як арешт земельної ділянки; при задоволенні заяви про забезпечення позову суди вважали, щоданий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами і забезпечить їх виконання та ефективне поновлення прав позивача. Вживаючи заходи забезпечення позову, суд вважав обґрунтованими доводи позивача про можливе відчуження відповідачем нерухомого майна, яке може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду суди не звернули увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Позивачем заявлено вимоги про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення суду на наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами; за таких обставин, судові рішення належить скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; оскаржені судові рішення скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. ОСОБА_3 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та за подання касаційної скарги в розмірі 908 грн. Тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору. Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 908 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору. З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук