Постанова 4870 № 909/434/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" листопада 2021 р. Справа №909/434/21 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Бонк Т.Б. Суддів Бойко С.М. Якімець Г.Г. при секретарі за участю представників: від позивача: Шеремета М.М. від відповідача: не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області №31/9/82 від 20.07.2021 (вх. суду від 21.07.2021 №01-05/2481/21) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2021, повний текст складено 14.07.2021 (суддя Шіляк М.А., м. Івано-Франківськ) у справі: №909/434/21 за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" до відповідача: Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 417 547,23 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції: 13.05.21 до суду подано позов Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 417 547,23 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач здійснив несанкціонований відбір в період з 01.01.2021 по 01.02.2021 року в загальному обсязі 21546,78 м. куб. Таким чином, у відповідності до п. 4 глави 5 розділу 6 Кодексу ГРМ позивачем нараховано відповідачу заборгованість у сумі 417 547,23 грн. Відповідач не оплатив дану заборгованість, що і стало підставою звернення до суду. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2021 у справі №909/434/21 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 417 547,23грн боргу та 6 263,21грн судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що згідно Акту надання послуг №81006512 від 31.01.2021 (підписаний тільки позивачем) позивачем було надано послуги на користь відповідача - неврегульований небаланс на суму 417 547,23 грн. Відповідно до акту приймання-передачі природного газу №ІФ00098761 від 31.01.2021 (підписаний тільки позивачем) відповідач спожив 21 546, 78 м. куб газу. Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем доведено об`єм несанкціоновано відібраного газу в період з 01.01.2021 по 01.02.2021 року в загальному обсязі 21546,78 м. куб та правомірно застосовано коефіцієнт 2, що відповідає вимогам п. 4 глави 5 розділу 6 Кодексу ГРМ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи: Не погодившись із вказаним рішенням, Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі відповідач вказав, що нарахована сума коштів до сплати за січень 2021 підлягає перерахунку з урахуванням минулих розрахункових періодів та зазначає, що беручи до уваги фактичне споживання природного газу в період з 01.01.2021 по 31.12.2021, неврегульований баланс за січень 2021, повинен становити 10 314 м. куб. Крім того, відповідачем зазначено, що ним не порушено приписи Кодексу ГРМ, оскільки ним жодним чином не здійснено перешкод у доступі до об`єкта, а повідомлення позивача, на його думку, стосувалося підготовки газоспоживного обладнання до припинення постачання газу, а тому застосування позивачем коефіцієнта на рівні 2 є помилковим та не підлягає до застосування. Окрім того апелянт вказав, що ним вчасно подавались показники лічильників, а також на лічильниках стоять модеми з встановленим коректором, а відтак позивач обізнаний про реальну кількість спожитого газу, а тому не долучає дані з цих коректорів до справи. На підставі наведеного, позивач апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи останньої, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначив, що відповідач здійснив несанкціонований відбір в період з 01.01.2021 по 01.02.2021 року в загальному обсязі 21546,78 м. куб. Щодо заперечень відповідача з приводу невірного розрахунку, позивач вказав, що розрахунки проводились на підставі показників лічильника. Представник апелянта в попередніх судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити, при цьому зазначив, що позивачем здійснено подвійне нарахування, оскільки не враховано оплати і показники за жовтень, листопад, грудень. Окрім того, відповідач вказав, що у позивача повинні бути дані з модемів з встановленим коректором, по яких буде чітко видно кількість спожитого газу за січень. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Вказав, що ними вірно розраховано кількість газу використану в січні. Також, представник позивача, подав пояснення, щодо нарахування заборгованості за 02, 05, 08 січня 2021 року, в якому зазначив, що 16.10.2020 року по об`єкту Котельня, с. Микитці, вул. Юності, 23, згідно заяви споживача, демонтовано вузол обліку газу на чергову повірку, на місце демонтованого вузла газу встановлено підмінний лічильник газу РГК G100 № 0657 без коректора газу. В свою чергу, представник відповідача заперечив дані обставини, долучив до матеріалів справи: - Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 390-7/G коректора об`єму газу OE-VPT-0,2/32 з відбитком повірочного товару, яке датується 16 жовтня 2020 року; - Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Лічильника газу роторного РГК G 100-80 1/30 (Зав № 1013 2008) з відбитком повірочного товару, яке датується 21 жовтня 2020 року. Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з огляду на наступне. Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що : 01.01.2016 Регіональним сервісним центром МВС в Івано-Франківській області (споживач, відповідач) підписано Заяву-приєднання № 094214345WSB056 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Оператором газорозподільної мережі (оператор ГРМ) згідно із заявкою-приєднанням є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (АТ "Івано-Франківськгаз", позивач). Згідно вказаної заяви-приєднання персональний ЕІС-код як суб`єкта ринку природного газу (зазначається після присвоєння Оператором ГРМ) - 56XS00014345W00N. Відносини між споживачем та оператором ГРМ врегульовано спеціальними законодавчими актами, що регулюють їх, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГРМ, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРМ), а також умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2498 (далі - Типовий договір). Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", (далі - АТ "Івано-Франківськгаз", позивач) та Регіональним сервісним центром МВС в Івано-Франківській області виникли договірні відносини. Згідно з Додатком №4 до Типового договору, об`єкт вказаного споживача, підключений в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ і знаходиться за адресою: с. Микитинці, вул. Юності,

23. Відповідно до п. 1.1 Типового договору цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. За змістом п. 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Згідно з п. 2.2 Типового договору обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ. Відповідно до п. 3.1 Типового договору споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи. Згідно п. 3.2 Типового договору за умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п.3.3 Типового договору). За змістом п.7.4 Типового договору споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ). Цей Кодекс розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу». Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. За змістом п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу. Згідно п. 1 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. За відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (п.3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ). З матеріалів справи вбачається, що споживач з ЕІС-кодом 56XS00014345W00N з 01.01.2021 зазначений у повідомленні про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання. Крім того, матеріалами справи підтверджено надіслання позивачем відповідачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) №76003.2-Кл-8800-1220 від 28.12.2020, в якому позивачем запропоновано відповідачу у термін до 01.01.2021 самостійно відключити від газових мереж газопостачання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання. У відповідь на вказане повідомлення відповідачем надіслано лист (31/9/2312 від 31.12.2020), в якому повідомлено позивача, що обсяги небалансів (несанкціоноване використання природного газу РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, які будуть віднесені Оператором ГТС на АТ "Івано-Франківськгаз" у березні 2020 року (як пояснив відповідач, він допустив помилку та мав на увазі березень 2021 року) з вини РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області зобов`язується відшкодувати у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем. За умовами п. 5.4 Типового договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Як визначено пунктами 6.1, 6.3 Типового договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Відповідно до п. 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Згідно з п. 6.8 Типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до п.7.4 Типового договору споживач зобов`язався здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним: В силу ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов`язальні відносини. Дослідивши зміст вказаного договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором про надання послуг. Відповідно до ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 626, 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно п. 8.1 Типового договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Підписуючи Заяву-приєднання № 094214345WSB056 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016, сторони погодили всі його істотні умови. Згідно Акту надання послуг №81006512 від 31.01.2021 (підписаний тільки позивачем) позивачем було надано послуги на користь відповідача - неврегульований небаланс на суму 417 547,23 грн. Відповідно до акту приймання-передачі природного газу №ІФ00098761 від 31.01.2021 (підписаний тільки позивачем) відповідач спожив 21 546, 78 м. куб газу. Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та дійшов висновку, що розмір несанкціонованого відбору відповідачем природного газу з газорозподільної системи в період з 01.01.2021 по 31.01.2021 становить 21 546,78 м. куб.. Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, опалювальний сезон 2020 року РСЦ МСВ в Івано-Франківській області було розпочато в жовтні 2020 року. Наявних приладів обліку природного газу на об`єкті відповідача 3 одиниці. Договором про постачання природного газу № 20/45 від 02 березня 2020 року (а.с. 116) укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромсервіс» (Постачальник) та РСЦ МВС в Івано-Франківській області (Споживач), було обумовлено, що Постачальник зобов`язується поставити Споживачу в 2020 році природний газ (газове паливо за кодом ДК 021:2015 09120000-6), в обсягах і порядку, передбаченим Договором № 20/45, а Споживач зобов`язувався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором № 20/45. Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 56 540 м куб. Сума Договору № 20/45 становить 247 645 грн 20 коп. Договір № 20/45 набув чинності з моменту його підписання та діяв до 31 грудня 2020 року. Окрім іншого, пунктом 10.1. Договору № 20/45 визначено, що Договір діє в частині постачання природного газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Газпромсервіс» в інформаційній платформі Оператора ГТС України і закінчується 31 грудня 2020 року або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Облік споживання природного газу згідно показників вимірювання приладів обліку газу на момент підключення у жовтні 2020 року розпочато із наступними значеннями: Об`єкт споживання (вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ)ЛічильникПоказник РСЦ МВС (основна адмінбудівля)Лічильник промисловий РГК G100-80 1/3071 900 (98) м куб. РСЦ МВС (прибудова)Лічильник ВК-G6 (11305375)12 549 (504) м куб. РСЦ МВС (інші приміщення)Лічильник ВК-G6 (11118916)06729 (324) м куб. Зазначена вище обставина підтверджується Актом про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) від 14 квітня 2020 року (а.с. 114) та службовим листом «Про показники газових лічильників» від 04 травня 2020 року.(а.с.115), а також витягом з протоколу повірки лічильника газу G 100-80-1:30 (Заводський № 1013, рік випуску 2008) станом на 21 жовтня 2020 року з показником об`єму газу 71932,00 м куб. За Договором № 20/45, РСЦ МВС в Івано-Франківській області на рахунки ТОВ «Газпромсервіс» від початку опалювального сезону за значеннями показників вимірювання приладів обліку газу (РГК G100-80 1/30 №1013) - 71 900 (98) м куб.; ВК-G6 (11305375) - 12 549 (504) м куб.; ВК-G6 (11118916) - 06729 (324) м куб., з жовтня 2020 року та до кінця року було сплачено наступні кошти: 10 808 грн 18 коп. за спожитий природній газ в об`ємі 1,85396 тис. м куб., що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу № 211 від 09 листопада 2020 року (а.с. 121) та платіжним дорученням № 906 від 09 листопада 2020 року, за період 14.10.2020 року по 31.10.2020 року (а.с. 122); 58 839 грн 62 коп. за спожитий природній газ в об`ємі 8,34129 тис. м куб., що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу № 246 від 03 грудня 2020 року (а.с. 123) та платіжним дорученням № 968 від 08 грудня 2020 року, за період 01.11.2020 року по 30.11.2020 року (а.с.124); 66 885 грн 86 коп. за спожитий природній газ в об`ємі 9,48195 тис. м куб., що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу № 248 від 11 грудня 2020 року (а.с. 125) та платіжними дорученнями № 977 та № 978 від 11 грудня 2020 року, за період 01.12.2020 року по 31.12.2020 року (а.с. 126). Відповідно об`єм спожитого природного газу за жовтень, листопад, грудень 2020 становить: 1,85396 тис. м куб. + 8,34129 тис. м куб. + 9,48195 тис. м куб. = 19,6772 тис. м. куб (19 677 м куб.). Дане підтверджується матеріалами справи, не спростовано позивачем. Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем повністю сплачено за поставлений ТОВ «Газпромсервіс» газ у 2020 році. В той час, позивач стверджує, що весь об`єм газу ( в тому числі дані 19,6772 тис. м. куб) спожито в січні. Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями. Відтак, спірний об`єм споживання природного газу (21 546,78 м куб.) та спірна нарахована сума коштів (417 547 грн. 23 коп.) за споживання, а відповідно сам «Розрахунок компенсації несанкціонованого відбору природного газу (неврегульований баланс) для РСЦ МСВ в Івано-Франківській області згідно договору розподілу природного газу № 42SB760-8511-20 від 01 вересня 2020 року у відповідності до пунктів 3 і 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем» не відповідає дійсним обставинам справи, зокрема: Покази вимірювання приладів обліку газу на розрахунковий період січня місяця 2021 року становили ( дані показники підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами): лічильник промисловий (РГК G100-80 1/30 №1013) 93 713 м куб; лічильник ВК-G6 (11305375) 20 554 м куб.; лічильник ВК-G6 (11118916) - 6 902 м. куб. Покази вимірювання приладів обліку газу станом на момент відновлення постачання опалювального сезону 2020 року (від жовтня місяця) становили (що підтверджується актом позивача про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) від 14 квітня 2020 року (а.с. 114)): лічильник промисловий (РГК G100-80 1/30 №1013) - 71 900 м куб; лічильник ВК-G6 (11305375) - 12 549 м куб.; лічильник ВК-G6 (11118916) - 6 729 м куб. Показник приладу обліку на кінець січня 2021 року Показник приладу обліку на початок опалювального сезону 2020 рокуСпоживання разом за показами приладів обліку (жовтень, листопад, грудень 2020 року та січень 2021 року) 193 713 м куб.- 71 900 м куб.= 21 813 м куб. 220 554 м куб.- 12 549 м куб.= 8 005 м куб. 306 902 м. куб.- 06 729 м. куб. = 0,173 м куб. Всього:29 991 м. куб. 29 991 м куб. (фактичне споживання: жовтень, листопад, грудень 2020 року та січень 2021 року) 19 677 м куб. (об`єм природного газу, який замовлений постачальником на платформі, оплачений та спожитий за період жовтень, листопад, грудень) = 10 314 м куб. (неврегульований небаланс січень 2021 року). Отже, зважаючи на наведене, враховуючи покази приладів обліку газу, період споживання, правочини за якими надавались послуги з розподілу та постачання природного газу, беручи до уваги первинні розрахункові документи за правочинами, фактичне споживання природного газу в період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року, як неврегульований небаланс, становить 10 314 м куб. Колегія суддів зобов`язала позивача подати дані з модемів лічильників (коректора) за січень місяць. А також надати пояснення з приводу обсягів газу спожитих відповідачем 02, 05, 08 січня, оскільки в ці дні, згідно розрахунку поданого до позовної заяви, відповідачем спожито по 4643 м. куб., в той час як в усі інші дні обсяги спожитого газу не перевищують 273 м. куб. (а.с. 29) Позивач в свою чергу вказав, що надати такі дані не може, оскільки 16.10.2020 року за заявою споживача демонтовано вузол обліку газу на чергову повірку, на місці демонтованого вузла встановлено підмінний лічильник газу РГК G100 №0657 без коректора газу. Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутній акт заміни вузла обліку, позивачем такий не подавався, також немає долученої заяви споживача про демонтаж вузла. Відповідач в свою чергу заперечує даний факт, вказує, що демонтажу не було, лічильник знаходиться на своєму місці та має коректор. Також, дані твердження позивача спростовуються матеріалами справи, а саме: Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №17544П-06/20 (чинне до 21.10.2022 року), яким повірено лічильник РГК G100-80 1/30 №1013 (в той час, як позивач стверджує, що встановлено замінний лічильник РГК G100 №0657). Окрім того, в матеріалах справи є Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №3907/G (чинне до 19.10.2022 року), яким повірено коректор до вищезазначеного лічильника. Відповідачем долучено до матеріали справи витяг з протоколу повірки лічильника газу G 100-80-1:30 (Заводський № 1013, рік випуску 2008) станом на 21 жовтня 2020 року з показником об`єму газу 71932,00 м куб., що також підтверджує всі вищенаведені доводи колегії. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що доведений матеріалами справи неврегульований небаланс за січень 2021 року є 10 314 м куб. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідь на повідомлення позивача ) про припинення газопостачання (№76003.2-Кл-8800-1220 від 28.12.2020) відповідачем надіслано лист (31/9/2312 від 31.12.2020), в якому повідомлено позивача, що обсяги небалансів (несанкціоноване використання природного газу РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, які будуть віднесені Оператором ГТС на АТ "Івано-Франківськгаз" у березні 2020 року з вини РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області зобов`язується відшкодувати у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем. Отже, відповідач зобов`язався відшкодувати обсяги небалансів, які будуть йому нараховані у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем. Як зазначено вище, згідно п. 4 глави 5 розділу 6 Кодексу ГРМ, коефіцієнт компенсації 2 застосовується у випадку якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу. В даному випадку не заперечується надіслання позивачем листа про припинення постачання газу, крім того, має місце факт надіслання відповідачем відповідного листа у відповідь, однак, самостійного припинення (обмеження) споживання природного газу відповідачем не відбулося. Відтак, при здійсненні нарахувань боргу, в даному випадку, слід керуватись п. 4 глави 5 розділу 6 Кодексу ГРМ, згідно з яким якщо за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою В = Vф Ч Ц Ч К, де В - вартість природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ; Vф - об`єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника; Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму веб-сайті інформацію про таку ціну та період її дії; К-коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5. При цьому якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відмови в доступі до об`єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити

2. Тобто, для того, щоб розрахувати вартість несанкціонованого відбору природного газу потрібно знати його вартість та кількість спожитого газу за кожен день місяця (оскільки вартість газу змінюється кожен день). Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказав, що не має можливості надати такі дані, оскільки в нього немає даних з коректора (в той час як такими обладнані всі лічильники відповідача, що підтверджується матеріалами справи а.с. 198-204). Також позивач не подав розрахунку вартості несанкціонованого відбору природного газу в кількості 10 314 м куб. за січень місяць, а саме така кількість спожитого газу підтверджується матеріалами справи. За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд в силу приписів частини першої статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлені судом фактичні обставини викладаються в судовому рішенні з посиланням на докази, на підставі яких їх встановлено. Виходячи зі змісту ст. 6 Конвенції, справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Відтак, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено та не надано доказів, щодо споживання газу в заявленій позивачем кількості. А також не надано суду інформацію, щодо споживання газу (вартості та кількості по днях), відповідно до якої суд сам міг би провести розрахунки. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року). Судові витрати в суді апеляційної інстанції. Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на позивача. керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області №31/9/82 від 20.07.2021 (вх. суду від 21.07.2021 №01-05/2481/21) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2021 скасувати. Прийняти нове рішення. В задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 417 547,23 грн відмовити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул.Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, ідентифікаційний код 03361046) на користь Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області (вул. Юності, буд.23, м. Івано-Франківськ, 76492, ідентифікаційний код 40112212) 9394,83 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2021. Головуючий -суддя Бонк Т.Б. Суддя Бойко С.М. Суддя Якімець Г.Г.