Постанова 4807 № 317/3115/21

Дата документу Справа № 317/3115/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №317/3115/21 Головуючий в 1 інст. Сакоян Д.І. Провадження №33/807/744/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2021 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , адвоката Балики П.О., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 1 жовтня 2021 р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 10.09.2021 о 10 год. 30 хв. у с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, по вул. Центральній, 36, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та проведення огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що на переконання суду, саме відеозаписом підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його відмова пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, присутність свідків. Однак, вказаний відеозапис не є належним та допустимим доказом, оскільки в порушення вимог Інструкції, на відео файлах не виставлена дата і час, відео не є безперервним та постійно переривається. Звертає увагу, що підписи осіб у протоколі та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння при візуальному порівнянні, відрізняються від підписів у поясненнях свідків, що дає підстави стверджувати, що вони були виконанні різними особами. При цьому, суд першої інстанції безпідставно відмовив викликати та допитати свідків. Вказує, що під час складання протоколу працівники поліції вилучили у ОСОБА_1 посвідчення водія, видали тимчасовий дозвіл після чого ОСОБА_1 продовжив свій рух, керуючи автомобілем, що може підтвердити свідок ОСОБА_2 . При цьому, матеріали справи не містять будь-якої розписки про передачу автомобіля уповноваженій особі. Просить скасувати постанову районного суду, а провадження по справі за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , думку адвоката Балики П.О., які підтримали апеляційну скаргу,перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Так, перевіряючи законність постановленого судом рішення, суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як вбачається із постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАп за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак, з таким висновком суду апеляційна інстанція не може погодитися у зв`язку з наступним. Так, звертаючись до змісту оскаржуваної постанови, слід констатувати відсутність жодного належного обґрунтування висновку районного суду про доведеність провини ОСОБА_1 , що вочевидь не надає можливості стверджувати про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення. Визнаючи провину ОСОБА_1 доведеною, суд не перевірив належним чином докази на підтвердження законності вимог працівників поліції та обґрунтованості їх підозр щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а також щодо дотримання процедури огляду, передбаченої ст. 266 КУпАП. Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Тобто, згідно наведеного порядку, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров`я. Як видно з матеріалів справи, працівниками поліції інкриміновано ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, у складених документах відносно ОСОБА_1 , а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків, направленні на огляд, акті огляду зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки саме алкогольного сп`яніння. Між тим, відеозаписом події лише зафіксовано, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 продути прилад «Драгер» чи проїхати в лікарню, при цьому будь-яких ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не вказують. Натомість, вказана обставина має відношення до перевірки дотримання працівниками патрульної поліції положень ст. 266 КУпАП щодо процедури проходження медичного огляду. За відсутності відповідних даних твердження про дотримання передбаченої ст. 266 КУпАП процедури медичного огляду є неможливим. Зафіксовані на відео обставини щодо пропозиції водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння вочевидь не відповідають відомостям, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння з зазначенням відповідних ознак, що слід визнати суттєвим порушенням. Також, з оглянутого відеозапису події не вбачається наявність ознак будь-якого сп`яніння у ОСОБА_1 , поведінка його адекватна та відповідає обстановці події. Тобто пояснення ОСОБА_1 що його поведінка та зовнішній вигляд не свідчили про перебування у стані будь-якого сп`яніння слід визнати переконливим. Отже, з урахуванням наведеного та приймаючи до уваги вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 266 КупАП апеляційний суд дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп`яніння було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання встановленого факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння недійсним. Також звертають на себе увагу і доводи адвоката про відсутність безперервного відеозапису події, зокрема, на відеозаписі відсутня дата їх здійснення та час, а з короткого фрагменту відеозапису, який триває 1 хв. 10 с. неможливо об`єктивно встановити всіх подій, а тому вони не можуть слугувати доказом вини у вчиненні даного правопорушення. Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 не був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом, що також додатково ставить під сумнів зміст протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення свідків стосовно того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із ознаками заявленого сп`яніння і відмовився від проходження огляду. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що за вже встановлених порушень, суттєво не впливає на висновки суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 1 жовтня 2021 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати. Постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник