Постанова Сумський апеляційний суд № 583/2141/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м.Суми Справа №583/2141/21 Номер провадження 22-ц/816/1479/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., учасники справи: стягувач - ОСОБА_1 ; боржник - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»; суб`єкт дії якого оскаржуються - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 липня 2021 року в складі судді Сидоренко Р.В., постановлене в м. Охтирка, в с т а н о в и в: В червні 2021 року боржник ПАТ «Укрнафта» звернулось до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021 року про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 року по 31.05.2020 року в сумі 169140 грн. 00 коп. з відрахуванням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів. Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 583/1191/20 виданого Охтирським міськрайонним судом 07 грудня 2020 року до розгляду скарги по суті. Свої вимоги мотивував тим, що 13 травня 2021 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження № 65390040 про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 року по 31.05.2020 року в сумі 169140 грн. з відрахуванням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів. Вказує, що 07.12.2020 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області видано ОСОБА_1 виконавчий лист № 583/1191/20 щодо негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Разом з тим, державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення всієї суми боргу в розмірі 169140 грн. 00 коп., а не про стягнення суми в межах одного місяця. Вказує, що рішення суду набрало законної сили в повному обсязі 05.03.2021 року. За таких обставин, вважає постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 65390040 протиправною. Зазначає, що товариство виконано рішення суду про стягнення грошових сум в межах виплати за один місяць 19.05.2021 року та перераховано ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 3782 грн. 16 коп. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 липня 2021 року скаргу задоволено частково. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 65390040 від 13.05.2021 року винесену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В., в частині відкриття виконавчого провадження щодо виконання судового рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 26.11.2020 року по цивільній справі № 583/1191/20, про стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 року по 31.05.2020 року в сумі 169140 грн., яка не була допущена судом до негайного виконання. В задоволенні скарги у іншій частині відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, головний державний виконавець Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення фактичних обставин справи, застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким визнати правомірною та законною постанову про відкриття виконавчого провадження. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що 13.05.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.05.2021 на адресу відділу надійшов лист від боржника з доданими платіжними дорученнями від 19.05.2021 про перерахування коштів на користь стягувача в сумі 3782 грн. 16 коп., а також перерахування податків і обов`язкових платежів з доходів фізичних осіб. Проте повна сума за виконавчим документом, а також сума виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій боржником не сплачена. Вказує, що в подальшому рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2020 року, що винесене на користь стягувача було залишено без змін, а тому оскаржувана постанова є законною та правомірною. Від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останні не погоджуються з доводами апеляційної скарги та зазначає, що після перегляду справи в касаційному порядку ПАТ «Укрнафта» перерахувало ОСОБА_1 132375 грн. 53 коп. середнього заробітку згідно рішення Охтирського міськрайонного суду. Вказує, що на виконанні у державного виконавця перебував виконавчий лист виданий для негайного виконання рішення суду лише в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Від стягувача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник товариства просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважає судове рішення законним. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 26.11.2020 року по цивільній справі № 583/1191/20, було стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час проходження військової служби за контрактом в період з 31.05.2017 року по 31.05.2020 року в сумі 169140 грн. Рішення в частині стягнення заробітку в межах су ми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. 03.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Охтирського міськрайонного суду заявою про видачу виконавчого листа щодо негайного виконання рішення суду № 583/1191/20 від 26.11.2020 року в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, а 07.12.2020 він отримав вказаний виконавчий лист. У виконавчому листі вказано наступне «Стягнути з Публічного акціонерного товариство «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час проходження військової служби за контрактом в період з 31 травня 2017 по 31 травня 2020 року в сумі 169140 грн з відрахуванням з даної суми віх необхідних податків і обов`язкових платежів, відмовивши в іншій частині позовних вимог. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. У вказаному виконавчому листі у розділі рішення набрало законної сили і строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не заповнені. 12.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою про його примусове виконання. Отже саме такий виконавчий лист було пред`явлено держвиконавцю, який своєю ухвалою від 13.05.2021р. відкрив виконавче провадження. Вказану постанову підприємство отримало 18.05.2021. Ствердження товариства, що даною постановою держвиконавця було прийнято до примусового виконання рішення суду від 26.11.2020р., яке не набрало законної сили є помилковим. Підприємство 21.05.2021 р. звернулось із листом до начальника Шевченківського РВ ДВС з метою відповідного реагування у межах наданих йому законом повноважень на неправомірні дії державного виконавця Лисенко О.В. Платіжним дорученням від 19.05.2021 р. підприємство перерахувало стягувачу середній заробіток у межах суми платежу за один місяць - 3782,16 грн. та обов`язкові платежі. Також платіжним дорученням від 22.07.2021 р. підприємством стягувачу було перераховано решту суми середнього заробітку - 132375,53 грн. та обов`язкові платежі. Отже товариство в частині негайного виконання рішення суду від 26.11.2020 року виконало вже після відкриття виконавчого провадження і отримання ними копії цієї постанови. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; Підпунктом 1 пункту 4 ст. 4 встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання). За статтею стаття 26 цього Закону початок примусового виконання рішення відбувається за порядком: виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення; не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. З аналізу вказаної норми права вбачається, що за виконавчим листом рішення суду, допущене до негайного виконання в частині стягнення заробітку в межах платежу за один місяць може бути предметом самостійний виконавчих дій, а тому і виконавчий збір повинен бути розрахований виходячи із розміру суми, яка підлягала стягненню, а саме з суми платежу за один місяць -3782,16 грн. Проте, відкриваючи виконавче провадження державний виконавець помилково зазначив у п.3 своєї постанови від 13.05.2021 завищену суму виконавчого збору - 16914грн, розраховану із розміру загальної суми середнього заробітку, яка була присуджену судом до стягнення на користь ОСОБА_1 , оскільки виконавчий документ з приводу примусового виконання рішення суду від 26.11.2020р., що брало законної сили 05.03.2021 року до виконавчої служби не надходив. Однак, така помилка не може бути підставою для скасування самої постанови про відкриття виконавчого провадження, прийнятої державним виконавцем, який діяв відповідно до наведених норм матеріального закону і на підставі визначеного законом виконавчого документу. Щодо незгоди товариства зі сплатою виконавчого збору в завеликій сумі, то у разі якщо державний виконавець на їх вимогу самостійно не вирішить питання зменшення суми виконавчого збору, такі його дії товариством можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства, оскільки це питання пов`язане не з судовим контролем за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, а з оскарженням дії суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним дискреційний повноважень. Задовольняючи скаргу товариства частково, суд першої інстанції визнав, що виконавче провадження було відкрите виходячи із повного змісту резолютивної частини викладеної у виконавчому листі пред`явленого до виконання, а отже не відповідають обставинам виконавчого провадження, внаслідок чого суд допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду від 26.11.2020р. після набрання рішенням законної сили стягувачем на примусове виконання не пред`являлося. Допущена помилка у розмірі виконавчого збору, який підлягає сплаті боржником у зв`язку із проведення виконавчих дій, не може бути безумовною підставою для скасування прийнятого відповідно до закону рішення державного виконавця. За таких обставин колегія суддів скасовує оскаржену ухвалу і постановляє своє про відмову у задоволенні скарги товариства. На підставі ст. 141 ЦПК апеляційний суд змінює розподіл судових витрат і стягує з товариства на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) фактично понесені витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни задовольнити. Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 липня 2021 року скасувати. У задоволенні скарги представника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко Оксани Вікторівни від 13 травня 2021 року відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) фактично понесені витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: О.І. Собина Т.А. Левченко