Постанова Донецький апеляційний суд № 263/5285/20

33/804/579/21 263/5285/20 Суддя першої інстанції: Ковтуненко В.О. 33/804/579/21 Суддя доповідач: Топчій Т.В. 263/5285/21 Категорія: ст. 124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року м. Маріуполь Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення; справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , (ІПН НОМЕР_2 ), було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - ВСТАНОВИЛА: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 062225 від 27.04.2020 року, складеного інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Донецькій області ДПП лейтенантом поліції Палюком А.С., 14 березня 2020 року приблизно об 11:00 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ-111840», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вулиці Бахмутській, з боку вулиці Карпінського, на перехресті з вулицею Котляревського у Центральному районі міста Маріуполя Донецької області, при здійсненні обгону автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду по тій самій смузі та здійснював на перехресті маневр повороту ліворуч, не переконалася, що водій вказаного транспортного засобу подав сигнал про намір повороту ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження, чим порушила п.14.2, п.14.6 Правил дорожнього руху України, а відповідно вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. 27.04.2020 року у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення (серії БД №062225) за ст.124 КУпАП. 27.04.2020 року у відношенні ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення (серії ДПР18 №296370) за ст.124 КУпАП, у якому зазначено, що він порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.06.2020 року матеріали відносно ОСОБА_1 та матеріали відносно ОСОБА_3 було об`єднано в одне провадження. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.10.2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України - закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На зазначену постанову 05.11.2021 року ОСОБА_1 було апеляційну скаргу, в якій вона просить поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження, призначити по справі автотехнічну експертизу, постанову скасувати та винести нову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначено, що копію постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 01.10.2020 року вона отримала лише 28.10.2021 року разом з копією позовної заяви ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, та ухвалою про відкриття провадження по справі. По даній цивільній справі вона виступає у якості співвідповідача. Раніше вона намагалась отримати копію оскаржуваної постанови в Жовтневому районному суді м.Маріуполя, проте помічник та секретар судді Ковтуненко В.О. їй копію постанови не надавали та не надсилали на її адресу, пояснюючи, що постанова ще не виготовлена. Потім їй було дуже важко ходити до суду, оскільки вона була вагітною, 07.05.2021 року вона народила дитину і була весь цей час була зайнята піклуванням про дитину. У зв`язку з переліченими обставинами, вона не мала можливості своєчасно оскаржити зазначену постанову. Резолютивна частина апеляційної скарги при цьому взагалі не містить вимог про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту за наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Аналізуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції виходжу з наступного. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що про складання протоколу серії БД № 062225 від 27.04.2020 року ОСОБА_1 було відомо, про що свідчить особистий підпис останньої у вищезгаданому протоколі, в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Дьомін О.М., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № 23 від 04.04.2020 року, ознайомлювався з письмовими матеріалами справи, заявляв клопотання про виклик свідків та призначення експертизи. ОСОБА_1 приймала особисту участь у судових засіданнях 26.08.2020 року, 02.09.2020 року, 29.09.2020 року. Сторонам провадження, в тому числі і ОСОБА_1 з її захисником Дьоміним О.М. було відомо про ухвалення судом рішення 01.10.20 року, згідно супровідного листа ОСОБА_1 було направлено копію постанови суду. Доводи апеляційної скарги в частині того, що апелянт зверталась до суду першої інстанції з клопотаннями про видачу їй копії оскаржуваної постанови не заслуговують на увагу, оскільки докази звернення ОСОБА_1 або її представника - адвоката Дьоміна О.М. до суду першої інстанції з клопотаннями про видачу їм копії оскаржуваної постанови взагалі відсутні. Щодо підстави про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме - вагітність, народження дитини, догляд за дитиною, суд відкидає вказані доводи, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 07.05.2021 року Кальміуським районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_5 , матір`ю якої зазначено ОСОБА_1 , актовий запис №

255. З моменту народження дитини до подачі апеляційної скарги (05 листопада 2021 року) пройшов досить тривалий час - більше півроку. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість цікавитися ходом розгляду справи, отримати копію постанови та у визначений КУпАП строк оскаржити рішення суду. КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення або моменту, коли особа дізналася про постановлене судове рішення, а з моменту винесення постанови. Порівняльно-правовий аналіз вищевказаних правових норм вказує на те, що суд апеляційної інстанції може поновити строк на апеляційне оскарження у тому випадку, якщо особа, яка звертається з таким клопотанням доведе поважність причин пропуску строку та неможливість апеляційного оскарження у визначений законом строк. Оскільки інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено, приходжу до висновку про необхідність відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Мельник проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року). Отже, в поновленні строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення - повернути апелянту. Постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає. Суддя Т.В. Топчій