LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд943/844/21

від 10.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 943/844/21 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б. Провадження № 33/811/1334/21 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., за участі захисника ОСОБА_1 адвоката Коченаш Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 07 вересня 2021 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ДСА України судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно постанови, 23 квітня 2021 року о 20:25 год. у м.Буську по вул.Є.Петрушевича, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21120», р.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою з наступних доводів. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що із відеозапису події 23 квітня 2021 року такі ознаки наркотичного сп`яніння, як: розширені зіниці очей які не реагують на світло та блідість шкіри лиця в ОСОБА_1 не вбачаються, реакцію очей поліцейським взагалі проведено не було, крім цього, водій перебував постійно у захисній масці, а тому не зрозумілим є те, як саме було виявлену одну з ознак, таку, як блідість лиця. Звертає увагу, що ОСОБА_1 виявляв намір пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці за допомогою комбінованого експрес-тесту, що собою підтверджує не відмову, або ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння. На початку відеозапису № 0000000_00000020080925110740_0006 інспектор роз`яснює, що поліцейські пропонують пройти огляд на стан сп`яніння в Золочівській ЦРЛ, не зважаючи на те, що водія було зупинено в м. Буську де наявний заклад охорони здоров`я, який належить до переліку закладів, яким надається право для проведення у водіїв огляду на стан сп`яніння, а саме КНП «Буська ЦРЛ». Заслухавши виступ адвоката Коченаш Ю.К. на підтримку доводів апеляційної скарги, яка просила розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від походження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21120», р.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Доводи про відсутність ознак наркотичного сп`яніння в ОСОБА_1 , що стали підставою для пропозиції працівниками поліції проведення відповідного огляду, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі жодним чином не спростовані, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Поряд з цим, судом першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, належним чином спростовано доводи про те, що ОСОБА_1 виявляв намір пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці за допомогою комбінованого експрес-тесту та у Буській ЦРЛ. Оскільки з відеозапису із нагрудних камер працівників поліції видно, що ОСОБА_1 категорично відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, з мотивів відсутності у нього вільного часу та втомленістю після роботи. Вказані дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого п.2.5 Правил дорожнього руху, за які передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Буського районного суду Львівської області від 7 вересня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»