Ухвала КЦС ВС № 759/17115/19

Ухвала Іменем України 10 листопада 2021 року м. Київ справа № 759/17115/19 провадження № 61-17063ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , як законного представника в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армтек» про визнання недійсними видаткових касових ордерів, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 , як законний представник в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армтек» (далі - ТОВ «Армтек») про визнання недійсними видаткових касових ордерів. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у вищевказаній справі. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, справа підсудна Святошинському районному суду міста Києва, підстав для повернення заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених ЦПК України, немає. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України № 460-IX від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), яким виключено пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України, яким було передбачено можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Тому на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що пунктом 8 частини першої статті 353 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі) встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Також, в самій ухвалі вказано про її оскарження в частині недотримання правил підсудності шляхом подання апеляційної скарги. Згідно зі статтею 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Апеляційним судом не у повному обсязі досліджено матеріали, порушено статті 3, 353, 367, 374, 376 ЦПК України, чим істотно порушено права ОСОБА_1 на судовий захист відповідно до норм чинного законодавства. Також до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст ухвали Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року отримано 22 вересня 2021 року, що підтверджується інформацією щодо направлення поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта», з вказівкою часу приймання та отримання, згідно з номером ідентифікатора поштового відправлення. Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, наявні підстави для його поновлення. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України). Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Частина перша статті 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Разом із тим, ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності в цьому переліку відсутня, оскільки була виключена на підставі Закону № 460-ІХ. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Встановивши, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року про відкритті провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні, тому право заявника на доступ до правосуддя судом апеляційної інстанції порушено не було. При цьому повернення апеляційної скарги, яка подана на ухвалу суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, не позбавляє заявника права на апеляційне оскарження та не порушує її права на судовий захист, оскільки вона не позбавлена можливості включити свої заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи у разі його незгоди з таким рішенням. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) зроблено висновок про те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зазначив, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Заперечення учасників процесу щодо наявності підстав для залишення заяви без розгляду мають розглядатися судом при оскарженні рішення, ухваленого по суті спору. У зв`язку із цим право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, в аспекті апеляційного оскарження ухвали про відмову у залишенні заяви без розгляду, підлягає обмеженню, яке застосовується з легітимною метою та зберігає пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Вказаний висновок підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19). Також аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 638/16213/16 (провадження № 61-3297ск21) та від 02 вересня 2021 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-13952ск21). Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтею 390, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , як законного представника в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армтек» про визнання недійсними видаткових касових ордерів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук