Ухвала КГС ВС № 910/16966/20

УХВАЛА 12 листопада 2021 року м. Київ Справа № 910/16966/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глорія Парк" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Турчин С.О.) від 27.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Попікова О.В., судді - Корсак В.А., Владимиренко С.В.) від 04.10.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролего Естейт" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глорія Парк" про визнання недійсними рішень загальних зборів, ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів ОСББ "Глорія Парк", які відбулися 21.06.2020, з питання порядку денного №14 "Про встановлення обмежень в доступі до внутрішнього двору" та з питання порядку денного №15 "Про забезпечення виконання умов закритих дворів", оформлених протоколом №21/06/20 загальних зборів ОСББ розташованого за адресою: 03062, місто Київ, вул. Нивська, будинок 4-Г - ОСББ "Глорія Парк". 2. 04.10.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСББ "Глорія Парк" залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що: - питання №14 у повідомленні про проведення загальних зборів ОСББ "Глорія Парк" та у протоколі загальних зборів ОСББ № 21/06/20 від 21.06.2020, не є тотожними (однаково сформульованими); - індивідуальні листки письмового опитування співвласників, які беруть участь у голосуванні на загальних зборах ОСББ "Глорія Парк", які відбулися 21.06.2020, не містять дати їх підписання, а індивідуальні листки письмового опитування співвласників ОСББ "Глорія Парк" - власників квартир/нежитлового приміщення НОМЕР_1 ОСОБА_1 , НОМЕР_2 ОСОБА_2 , НОМЕР_3 ОСОБА_3 , НОМЕР_4 ОСОБА_4 , НОМЕР_5 ОСОБА_5 , не містять відомостей про документ, що підтверджує право власності, площу квартири чи нежитлового приміщення, що є порушенням частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; - у письмовому опитуванні взяли участь 188 співвласників, а не 195, як це визначено у протоколі загальних зборів №21/06/20; - вирішенням питання №15 порядку денного загальних зборів ОСББ від 21.06.2020 погіршено умови використання позивачем своєї власності (майна), чим порушено частину 11 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". 4. 30.10.2021 відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та про зупинення дії оскаржуваних рішень. 5. 09.11.2021 позивач надіслав до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких зазначає, що касаційна скарга підлягає поверненню, оскільки скаржник не вказав виключні підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України.

6. Верховний Суд вивчив доводи, викладені у касаційній скарзі та запереченні проти відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.

7. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

9. У касаційній скарзі підставою касаційного оскарження скаржник визначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм, а саме: - частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", тоді як застосуванню підлягали положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та неврахування висновків Верховного Суду, викладені у постанові від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України); - частини 10 статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" (висновок щодо застосування міститься у пн. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.06.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин"), і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування до правовідносин зі скликання та проведення загальних зборів ОСББ положень спеціальних Законів, що регулюють подібні відносини з проведення загальних зборів інших юридичних осіб, зокрема, застосування положень Закону України "Про акціонерні товариства" (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України); - частини 11 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання), і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, оскільки на правовідносини з прийняття рішень загальними зборами ОСББ не розповсюджується норми щодо прийняття рішень зборами представників, так як у останніх інший правовий статус, а тому і інше правове регулювання (пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України).

10. Крім того, скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права, а саме частини 1 статті 74, частини 2 статті 80 ГПК України, які суперечать висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17, від 13.02.2020 у справі № 755/17075/16-ц та підставою касаційного оскарження визначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

11. Проте таке обґрунтування касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, оскільки у разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

12. Водночас відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

13. Верховний Суд зауважує, що така підстава як "суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду" стосується лише норм матеріального права (відповідно до частини 3 статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню), і не може бути підставою, якщо рішення оскаржується з підстав порушення норм процесуального права. Наведений висновок сформульовано також у постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 911/1099/20 та від 26.05.2021 у справі № 910/8358/19.

14. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

15. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії оскаржуваних судових рішень Суд розгляне після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глорія Парк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 910/16966/20 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 10-13 цієї ухвали; - уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова