Постанова Київський апеляційний суд № 753/5817/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Мицик Ю.С. Єдиний унікальний номер справи № 753/5817/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12350/2021 ПОСТАНОВА Іменем України 11 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Верланова С.М., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, встановив: У березні 2019 року ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» звернулось до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 05.06.2018 на вул. Хрещатик, 27 в м. Києві ОСОБА_1 скоїв зіткнення з автомобілем «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , який на момент ДТП був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» відповідно до договору добровільного страхування № 3413743 від 10.01.2018. Внаслідок ДТП власнику автомобіля марки «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 була завдана матеріальна шкода, розмір якої згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 58.06.2018 від 02.07.2018 становить 383 283,99 грн. Відповідно до рахунку-фактури виставленого ФОП ОСОБА_2 , вартість ремонту автомобілем «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодженні при ДТП складає 376 470,54 грн. На виконання умов договору страхування транспортного засобу № 3413743 від 10.01.2018 та відповідно Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), на підставі страхового акту 7737/10 від 17.07.2018, позивач відшкодував своєму Страхувальнику суму у розмірі 335 308,58 грн, шляхом перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_3 (відповідно до заяви страхувальника), що підтверджується платіжними дорученнями № 7047 від 08.08.2018, № 7052 від 09.08.2018, № 7047 від 10.08.2018, № 7040 від 13.08.2018, № 7036 від 14.08.2018, № 7061 від 16.08.2018, № 7061 від 20.08.2018, № 7024 від 21.08.2018, № 7015 від 22.08.2018, № 7001 від 23.08.2018, № 7015 від 27.08.2018, а частину коштів у розмірі 41 161, 96 грн., було утримано в рахунок оплати договору № 3413743 від 10.01.2018, відповідно до заяви страхувальника. Позивач вказував, що визначення позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі рахунку виставленого ФОП ОСОБА_3 у розмірі 376 470, 54 грн. є правомірним. Відповідно до витягу з централізованої бази даних МТСБУ ліміт за шкоду майну за полісом АК/9404712 складає 100 000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн. Страхова компанія відповідача АТ «СГ «ТАС (приватне)» відшкодувала витрати відповідно до ліміту відповідальності за шкоду майну у розмірі 100000,00 грн. Крім того, цивільно правова відповідальність відповідача застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДСЦВ/48 А514172 від 25.09.2017. Керуючись ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ СГ «ТАС» було доплачено ПрАТ «УАСК АСКА» 98231,38 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 178 239,16 грн (376470, 54 грн. - 198 231,38 грн) та покласти на відповідача судові витрати. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 178 239 грн.16 коп., а також судовий збір у розмірі 2673 грн 59 коп. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не врахував, що АТ СГ «ТАС» сплатило позивачу 198 231,38 грн страхового відшкодування, що відповідає розміру (вартості) матеріального збитку, завданого власнику Land Rover д.н.з. НОМЕР_1 , розрахованого згідно з актом виконаних робіт №02/07 від 10.09.2018 року, виданого ФОП ОСОБА_3 . Зазначає, що у нього, як винуватця ДТП, вник обов`язок щодо відшкодування матеральної шкоди, не відновлювального ремонту без урахування зносу Land Rover д.н.з. НОМЕР_1 . У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, з урахуванням усіх наявних у матеріалах справи доказах. Апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення страхового відшкодування у розмірі 178 293,16 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Встановлено, що 15.06.2018 приблизно о 15 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota», номерний знак НОМЕР_2 , на вул. Хрещатик, 27 у м. Києві, під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався, що це буде безпечно, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Land Rover», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись, внаслідок чого скоїв із ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 10.1, 10.3 ПДР, тобто здійснив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень /а.с. 18/. Відповідно до ч. 4 та ч.6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» відповідно до договору добровільного страхування № 3413743 від 10.01.2018 /а.с. 7-12/. Власником транспортного засобу «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_4 /а.с. 41/. Вказаний автомобіль був переданий ОСОБА_4 в оренду ТОВ «Нафтатрейдгруп», згідно акту приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу № 0116-18 від 01.06.2018 /а.с. 14-17/. ТОВ «Нафтатрейдгруп», який фактично користувався автомобілем «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування /а.с. 39/. Як видно зі Звіту про оцінку майна № 58.06.2018р. від 02.07.2018, виконаного СПД ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 складає 383283,99 грн. /а.с. 21-34/. Відповідно до рахунку-фактури № 02/07 від 09.07.2018 виставленого ФОП ОСОБА_3 вартість ремонту автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 376470,54 грн. /а.с. 37/. Автомобіль «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 було відновлено, що підтверджується Актом виконаних робіт № 02/07 від 10.09.2018 /а.с. 38/. На виконання умов договору страхування транспортного засобу № 3413743 від 10.01.2018 та на підставі страхового акту № 7737/10 від 17.07.2018, Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» відшкодував Страхувальнику суму у розмірі 335 308,58 грн, шляхом перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_3 ( відповідно до заяви страхувальника), що підтверджується платіжними дорученнями № 7047 від 08.08.2018, № 7052 від 09.08.2018, № 7047 від 10.08.2018, № 7040 від 13.08.2018, № 7036 від 14.08.2018, № 7061 від 16.08.2018, № 7061 від 20.08.2018, № 7024 від 21.08.2018, № 7015 від 22.08.2018, № 7001 від 23.08.2018, № 7015 від 27.08.2018 /а.с. 49-59/. Частина коштів у розмірі 41 161, 96 грн., було утримано за згодою ОСОБА_4 , в рахунок оплати договору № 3413743 від 10.01.2018, відповідно до заяви страхувальника 05.07.2018 /а.с. 48/. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Згідно із ст. 16 Закону України «Про страхування» - договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку Страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору. Стаття 9 Закону України «Про страхування», передбачає, що страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку. За змістом ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. За приписами ч. 1 ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Відповідно до висновку експерта Даценка Г.Д. № 057/20 від 13.10.2020 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту, ( розрахована на підставі Протоколу № 56-06-2018 , складеного оцінювачем ОСОБА_5 ) у відповідності до технологічних вимог завода-виробника, автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП від 15.06.2018р., в тому числі з урахуванням 20% вартості складових та матеріалів становить 381003,30 грн (триста вісімдесят одна тисяча три грн ЗО коп); вартість відновлювального ремонту (розрахована на підставі Протоколу № 56-06-2018 , складеного оцінювачем ОСОБА_5 ), з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП від 15.06.2018р., становить 201691,42 грн (двісті одна тисяча шістсот дев`яносто одна грн 42 коп) в т.ч. ПДВ 20% у вартості матеріалів та складових 32100,44 грн; фактична вартість відновлювального ремонту, (згідно Акту виконаних робіт №02/07 від 10.09.2018, виданого ФОП ОСОБА_3 ) , автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП від 15.06.2018р., в тому числі з урахуванням 20% вартості складових та матеріалів становить 376470,54 грн (триста сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят грн 54 коп); вартість відновлювального ремонту (розрахована згідно Акту виконаних робіт №02/07 від 10.09.2018 р., виданого ФОП ОСОБА_3 ), з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових , автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП від 15.06.2018р., становить 198231,39 грн (сто дев`яносто вісім тисяч двісті тридцять одна грн 39 коп) в т.ч. ПДВ 20% у вартості матеріалів та складових 29896,07 грн; розмір (вартість) матеріального збитку (розрахований на підставі Протоколу № 56-06- 2018 , складеного оцінювачем ОСОБА_6 ), завданого власнику пошкодженого автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент ДТП 15.06.2018р. становить 201691,42 грн (двісті одна тисяча шістсот дев`яносто одна грн 42 коп); розмір (вартість) матеріального збитку (розрахований згідно Акту виконаних робіт №02/07 від 10.09.2018 р., виданого ФОП ОСОБА_3 , завданого власнику пошкодженого автомобіля «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 станом на момент ДТП 15.06.2018р. становить 198231,39 грн (сто дев`яносто вісім тисяч двісті тридцять одна грн 39 коп). Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі. Як убачається з положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (ст. 36, 37 закону №1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст.1194 ЦК України. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорюваний особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі №6-2808цс15. Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129). Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у АТ «СГ «ТАС (приватне)» відповідно до полісу АК/9404712, ліміт за шкоду майну за полісом складає 100 000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн. АТ «СГ «ТАС» відшкодувало позивачу витрати відповідно до ліміту відповідальності за шкоду майну у розмірі 100000,00 грн, що не заперечувалося сторонами. Крім того, цивільно правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , як власника автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_2 застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) згідно Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДСЦВ/48 А514172 від 25.09.2017. Як вказував позивач у позовній заяві АТ СГ «ТАС» було доплачено ПрАТ «УАСК АСКА» 98 231,38 грн., що не заперечувалося відповідачем. Отже, загальна сума сплаченого страхового відшкодування АТ СГ «ТАС» на користь ПрАТ «УАСК АСКА» склала 198 231,38 грн. Згідно з пунктом 1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до пункту 2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів. Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Суд врахував, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Отже, наявність рахунка-фактури № 02/07 від 09.07.2018 ФОП ОСОБА_3 , акту виконаних робіт № 02/07 від 10.09.2018 та платіжних доручень № 7047 від 08.08.2018, № 7052 від 09.08.2018, № 7047 від 10.08.2018, № 7040 від 13.08.2018, № 7036 від 14.08.2018, № 7061 від 16.08.2018, № 7061 від 20.08.2018, № 7024 від 21.08.2018, № 7015 від 22.08.2018, № 7001 від 23.08.2018, № 7015 від 27.08.2018 є достатніми доказами фактично здійснених Позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 178 239 грн 16 коп., що становить різницю між фактично здійснених ПрАТ «УАСК АСКА» витрат з виплати страхового відшкодування Страхувальнику в розмірі 376 470,54 грн. та виплаченим страховим відшкодуванням АТ СГ «ТАС» на користь ПрАТ «УАСК АСКА» в розмірі 198 231,38 грн. Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності розміру страхового відшкодування розміру реально завданих збитків оцінюються колегією суддів критично з огляду на таке. Згідно зі абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Таким чином суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «УАСК АСКА» щодо стягнення з ОСОБА_1 178 293,16 грн, як різниці між сумою вартості відновлювального ремонту та страховою виплатою, здійсненою в межах ліміту відповідальності (із розрахунку 376 470,54 - 198 231,38 грн). Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20) та від 21 липня 2021 року у справі №757/33065/18-ц (провадження № 61-691св21). Зважаючи на викладене, твердження апелянта про відсутність підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди у визначеному позивачем розмірі є необґрунтованими. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: М.В. Мережко Судді: С.М. Верланов С.І. Савченко