Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/8023/18

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 676/8023/18 Провадження № 22-ц/4820/922/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Філіпчук О.В. за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому в режимі відеоконференції засіданні цивільну справу № 676/8023/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року (суддя Семенюк В.В.). Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та його представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_7 . На момент смерті останньої вона була зареєстрована за іншою адресою, але фактично проживала із нею за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки здійснювала за нею догляд. Після смерті бабусі відкрилася спадщина, спадкоємцями якої, крім позивача, були ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У жовтні 2018 року вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте Першою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки місце реєстрації заявника не відповідає місцю реєстрації спадкодавця, і заявником у зв`язку з цим пропущено, визначений ст. 1270 ЦК України, строк для подачі заяви про прийняття спадщини. У зв`язку з викладеним, вона змушена звернутися до суду із позовом про встановлення факту постійного проживання разом із бабусею на день відкриття спадщини, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення спадкових прав у позивача та можливість їх подальшої реалізації. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2018 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_9 . Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року позов задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_1 постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Кам`янці-Подільському Хмельницької області на час відкриття спадщини. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом при розгляді даної справи не в повному обсязі застосовано вимоги ЦК України в частині спадкування, а тому викладені висновки в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд залишив поза увагою факт того, що позивач прийняла від ОСОБА_8 у дар кв. АДРЕСА_2 , ще до спливу шестимісячного строку після відкриття спадщини та не оскаржувала свідоцтво про прийняття спадщини ОСОБА_8 . Зазначає, що на час передачі у дар вказаної вище квартири позивач не вважала, що її права як спадкоємця порушено, а тому твердження суду про те, що ОСОБА_1 не змогла вчасно звернутись до нотаріальної контори для оформлення спадщини є необґрунтованими. Посилається на те, що надані позивачем докази в сукупності не підтверджують факту постійного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 зі спадкодавцем. При цьому, докази надані відповідачем не були взяті до уваги. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_1 ОСОБА_10 (а.с. 5-7, 9 т. 1). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір ОСОБА_10 ОСОБА_7 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 8, 11 т. 1). Крім того, на день смерті ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_2 проживав та був зареєстрований ОСОБА_8 (а.с. 11 т. 1). Також у вказаній квартирі без реєстрації місця проживання на день смерті ОСОБА_7 постійно проживала і позивач ОСОБА_1 , здійснюючи догляд за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які через стан здоров`я та вік потребували стороннього догляду і не могли здійснювати за собою належний догляд. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, проживали фактично як одна сім`я (а.с. 11-12, 170-176, 207-208 т. 1). За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.01.2006 здійснено реєстрацію права власності на квартиру по АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 відповідно до договору купівлі-продажу від 29.06.2002, посвідченого приватним нотаріусом Саварчуком М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 4056 (а.с. 28 т. 1). Відповідно листа Першої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори № 1138/02-31 від 11.10.2020, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки місце реєстрації заявника не відповідає місцю реєстрації спадкодавця, і заявником у зв`язку з цим пропущено, визначений ст. 1270 ЦК України, строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 3 т. 1). Згідно з довідкою Першої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори № 430/02-14 від 05.07.2021 після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито спадкову справу №15/2016; разом з померлою проживав на день смерті її чоловік ОСОБА_8 ; крім того, заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 подавав ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовився на користь ОСОБА_8 ; інших заяв не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 37 т. 2). Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України. За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою їх обмеження. Частинами 2 та 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання. За змістом пп. 3.21, 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції чинній на час відкриття спадщини), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. Таким чином, суд першої інстанції, з врахуванням наведених норм права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши письмові докази, показання свідків та пояснення учасників справи в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що КП «Управлінська компанія «Південь» не наділено правом надавати довідки та затверджувати акти, відповідно, довідка № 535 від 27.09.2018, видана вказаним підприємством, є неналежним доказом у справі, оскільки ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які можуть встановлюватися в тому числі письмовими доказами. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), управитель багатоквартирного будинку має право, отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13 (чинного на час видачі довідки КП «Управлінська компанія «Південь» № 535 від 27.09.2018) затверджено Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд. Відповідно до яких (п. 3.10 Правил), особа, яка здійснює управління будинком, веде облік власників, співвласників, наймачів та орендарів житлових та нежитлових приміщень. А тому, довідка КП «Управлінська компанія «Південь» № 535 від 27.09.2018 містять інформацію щодо предмета доказування, а тому, в розумінні ст. 77 ЦПК України, є належним доказом у справі. Крім того, належним та допустимим доказом, в розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України, факту проживання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 на момент смерті ОСОБА_7 та ведення спільного господарства з нею, є акт від 15.11.2018, з огляду на те, що інформація викладена у ньому узгоджується з показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які надавали покази в суді першої інстанції. Надані відповідачем ОСОБА_3 документи в підтвердження понесення ним витрат на магнітно-резонансне обстеження, яке проходила ОСОБА_7 , в підтвердження витрат на її поховання (а.с. 68-69, 206 т. 1), не свідчать про непроживання позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, наявність договору дарування від 11.11.2015, за яким ОСОБА_8 , передав в дар ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , також не може слугувати підставою для відмови в позові про встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 листопада 2021 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай