Постанова 4803 № 201/5292/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3777/23 Справа № 201/5292/22 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Попенко Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частки квартир,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частки квартир. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що батьком позивача є ОСОБА_5 та матірю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_5 помер. За життя ОСОБА_5 належала 1/3 квартири АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що він народився після смерті батька ОСОБА_5 , та прийняв спадщину, як спадкоємець першої черги, що має обов`язкову частку у спадщині після померлого батька. Також спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його батьки дідусь позивача ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_3 , які також прийняли спадщину. Крім того, прабабусі позивача ОСОБА_7 за життя належало 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . За життя, 08 квітня 2010 року вона склала заповіт, за яким належну їй частку вищевказаної квартири вона заповідала йому - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 прабабуся позивача - ОСОБА_7 померла. Крім позивача, спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є її діти. У зв`язку з тим, що на момент її смерті її сини ОСОБА_2 (дідусь позивача) та ОСОБА_4 (рідний брат дідуся позивача) були непрацездатними, вони відповідно до ст.1241 ЦК України, мають право на обов`язкову частку на спадщину, незалежно від змісту заповіту, тобто на половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Позивач вказує, що він звернувся до нотаріальної контори із заявами, однак у зв`язку з тим, що іншими спадкоємцями не було надано правовстановлюючих документів йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 53,1 кв.м, житловою площею 33,1 кв.м, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2023 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 30 січня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог про визнання за ним права власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є - ОСОБА_5 (т.1 а.с.8). ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_5 помер (т.1 а.с.13). За життя ОСОБА_5 був співвласником квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.15). Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті батька, та прийняв спадщину, як спадкоємець першої черги, що має обов`язкову частку у спадщині після померлого батька. Також спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем на день смерті, є його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також прийняли спадщину (т.1 а.с.68, 84). Із спадкової справи заведеної Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на частку квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.67). 30 грудня 2021 року постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 , після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки іншими спадкоємцями не було надано правовстановлюючих документів (т.1 а.с.19, 84). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції посилався на те, що частка у праві спільної сумісної власності померлому не була виділена в натурі та позивач не ставить питання про виділ спадкової частки у праві спільної сумісної власності, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як зазначено у ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. В силу положень ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. У справі встановлено, батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є - ОСОБА_5 (т.1 а.с.8). ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 помер (т.1 а.с.13). За життя ОСОБА_5 був співвласником квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.15). Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті батька, та прийняв спадщину, як спадкоємець першої черги, що має обов`язкову частку у спадщині після померлого батька. Також спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем на день смерті, є його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також прийняли спадщину (т.1 а.с.68, 84). Із спадкової справи, заведеної Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, 22 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на частку квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.67). 30 грудня 2021 року постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки іншими спадкоємцями не було надано правовстановлюючих документів (т.1 а.с.19, 84). Із спадкової справи вбачається, будь-які інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори не зверталися. Встановлено, за життя ОСОБА_5 був співвласником квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 березня 1999 року, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів згідно розпорядження №1/1145-99, зареєстрованого в КП ДМБТІ19 квітня 1999 року та записане в реєстрову книгу №155п за реєстровим №71-139 (т.1 а.с.15). Відповідно до ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи положення ч.1 ст. 357 ЦК України, частки ОСОБА_5 , за його життя, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності є рівними, тобто кожному належить по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи, що спадкоємцями після його смерті є також і батьки померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі. За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Перша Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частки квартир скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 73,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова