Постанова 4806 № 307/1321/21

Справа № 307/1321/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09.11.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/390/21, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19. 05. 2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089761 від 13. 04. 2021 та постанови судді від 19. 05. 2021 вбачається, що ОСОБА_1 13. 04. 2021 о 16 год. 11 хв. в с. Красна по вул. Миру, Тячівського району, керував автомобілем марки ВАЗ-210994 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 19. 05. 2021 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує про незаконність постанови суду першої інстанції та проведений розгляд без належного з`ясування фактичних обставин справи. Зазначає, що під час складення протоколу працівниками поліції допущено порушення вимог ст. 268 КУпАП, оскільки йому не роз`яснено права, передбачені зазначеною статтею, зокрема щодо можливості користуватися правовою допомогою, що призвело до безпідставного складення відносно нього протоколу та подальшого його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також вказує на те, що згідно відеозапису він перебував у шоковому стані, оскільки поспішав додому по невідкладним сімейним обставинам, також не відмовлявся на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, знаючи, що випив тільки одне пиво, однак працівники поліції помітивши його перебування в шоковому стані навмисно почали його заплутувати. Також зазначає про порушення поліцейськими порядку огляду на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, оскільки поліцейські не забезпечили його доставку до медичного закладу, а -2- натомість безпідставно склали протокол. Зазначає також про відсутність в матеріалах справи направлення водія для проходження огляду на стан сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Звертає увагу на те, що письмові показання свідків, викладені на друкованих та завчасно виготовлених бланках, а тому не можуть вважатися належними доказами його винуватості у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, при цьому в таких пояснення містяться суперечності, які судом не усунуто шляхом безпосереднього їх допиту в судовому засіданні. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Панфілов П.Г. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з1явилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Панфілова П.Г., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки -3- транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089761 від 13. 04. 2021, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089761 від 13. 04. 2021, ОСОБА_1 13. 04. 2021 о 16 год. 11 хв. в с. Красна по вул. Миру Тячівського району, керував автомобілем марки ВАЗ-210994 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 13. 04. 2021, які підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, так і огляду у лікаря-нарколога в медичному закладі, відеозаписом з бодікамери, з якого слідує, що ОСОБА_5 добровільно відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16. 02. 2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17. 03. 2021), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Отже, згідно КУпАП, підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння є встановлення та підтвердження належними і допустимими доказами тих, зокрема, обставин, що у водія наявні ознаки відповідного сп`яніння; водій відмовився від проведення огляду у закладі охорони здоров`я і така відмова зафіксована відеозаписом, а за неможливості його здійснення - у присутності двох свідків. Недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч. 5 ст. 266 КУпАП. Як вбачається з наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 13. 04. 2021 поліцейським інспектором з РПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Лавришиними В.В. велася безперервна відеофіксація на технічному пристрої, а тому саме такі докази, згідно закону (ст. 266 КУпАП), є належними і допустимими для встановлення дійсності цієї процедури. У зв`язку з наведеним, доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції йому не було запропоновано на місці пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння , а так само введення його в оману працівниками поліції, нероз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. -4- Також з установлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому наведені в апеляційній скарзі посилання на відсутність в матеріалах справи даних про результати огляду на стан сп`яніння, є необґрунтованими. При цьому апеляційний суд враховує те, що згідно п.1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп`яніння, окрім інших, віднесено: поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з ротової порожнини, тобто ті ознаки, що мали місце у водія ОСОБА_1 . Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини справи суддею місцевого суду з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Що стосується відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, то згідно оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції з оглянутого та дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від його проходження. Апеляційний суд констатує про безпідставність доводів ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки йому такий огляд не пропонувався, оскільки, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер від 13. 04. 2021, поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі та роз`яснювали йому, що його поведінку вони розцінюють як відмову від його проходження. Посилання в апеляційній скарзі на те, що у зв`язку з раптовим погіршенням стану здоров`я онучки, ОСОБА_1 перебував у шоковому стані, спростовується відеозаписом події. При цьому апеляційним судом звертається увага на те, що такий шоковий стан не заважав йому керувати транспортним засобом. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09. 11. 2015 щодо не забезпечення працівниками поліції його огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, є не обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 сам відмовився під відеозапис та у присутності двох свідків, від проходження будь-яких оглядів на виявлення у нього стану алкогольного сп`яніння. -5- На переконання апеляційного суду є безпідставним також і посилання ОСОБА_1 на відсутність в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки як уже зазначалось, він відмовився від проходження такого огляду. У відповідності до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09. 11. 2015, на підставі оформленого співробітниками поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, проводиться огляд водія у закладі охорони здоров`я. Оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, відсутність такого направлення в матеріалах справи, не свідчить про недотримання співробітниками поліції вимог вказаної Інструкції. Доводи апеляційної скарги про допущення працівниками поліції при оформленні матеріалів ряду порушень також є безпідставними. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089761 від 13. 04. 2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; дані про свідків; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. У протоколі містяться підписи поліцейського, який склав протокол, та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 також підписав складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення та надав пояснення по суті адміністративного правопорушення, згідно яких, випив одне алкогольне пиво. Таким чином протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом при прийнятті рішення порушено право на захист та інші процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи та постанови суду вбачається, що вимоги закону щодо дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. Також, не можуть бути задоволені доводи ОСОБА_1 про визнання неналежними доказами письмових пояснень свідків з підстав того, що інспектором поліції були використані надруковані заздалегідь заготовлені бланки пояснень в яких вже було надруковано текст, з якого витікає, що той чи інший водій відмовився від проходження освідування на предмет алкогольного сп`яніння, адже пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення свідками підписано, відповідно до вказаних пояснень, ОСОБА_1 було запропоновано в установленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до вимог ст. 266 КУпАПта Інструкції. До того ж вказані пояснення не є єдиними доказам та відповідають обставинам, що зафіксовані відеозаписом подій, є послідовними та узгоджуються з поясненнями працівників поліції. В той же час, необхідно зазначити про те, що апелянтом не додано доказу, який би ставив підсумнів пояснення зазначених свідків та обставини викладені у протоколі. -6- На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 цього Кодексу, зокрема, і у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, врахувавши при цьому характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відтак адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. При цьому апеляційний суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, відповідно до змісту якого будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19. 05. 2021 щодо нього, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя