Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 751/2767/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/2767/21 Суддя (судді) першої інстанції: Маслюк Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Масловської К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №0108/10200/21 від 07.04.2021 року, винесену заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Північної митниці Держмитслужби Мартиновим Сергієм Володимировичем відносно позивача, за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2021 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунку-фактури (S)FSE-4/01/202l/DЕX від 20.01.2021, технічного опису та експортною декларацією 21PL391010E0114215 від 21.01.2021 року, 05 лютого 2021 року, уповноваженою особою ОСОБА_1 , до Північної митниці Держмитслужби було подано митну декларацію ІМ 40 АА №UA102130/2021/631825 для здійснення митного оформлення товарів, де відправником та продавцем товару є Polnet Sp.Z.O.O. I Wspolnicy S.K. UL. Sowia, 13b, 62-080 Tarnowo Podgome, Polska, а отримувачем та покупцем товару - ТОВ «Медікопекс», 14000, Україна, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, буд.

179. У вказаній декларації в номері товару №1 «Вироби з чорних металів оцинковані для огорожі: Комплект стовпчиків з основою та прорізаними отворами круглої форми, висотою 1 м - 16 комплектів. Торговельна марка: логотип підприємства POLNET SP. Z.O.O. І WSPOLNICY S.K. Виробник: POLNET SP. Z.O.O. I WSPOLNICY S.K. Країна виробництва - EU, визначений декларантом код товару відповідно до УКТ ЗЕД - 7314410000, ставка ввізного мита - 0%. В номері товару № 4 «Кріплення труби, виготовлене з пластику - 320 шт., торговельна марка: логотип підприємства POLNET SP. Z.O.O. I WSPOLNICY S.K. Виробник: POLNET SP. Z.O.O. I WSPOLNICY S.K. Країна виробництва: EU також визначений декларантом код товару відповідно до УКТ ЗЕД - 3926909790, ставка ввізного мита 0%. Рішенням Північної митниці Держмитслужби України №КТ-UА 102000-0009-2021 від 08.02.2021 визначено код товару на товари в позиції №1 «Вироби з чорних металів оцинковані для огорожі: Комплект стовпчиків з основою та прорізаними отворами круглої форми, висотою 1 м - 16 комплектів» за митною декларацією від 05.02.2021 ІМ 40 АА №102130/2021/631825, в якому визначено код товару 7326909890 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита 5% (заявлений в митній декларації код товару 7314410000 згідно УКТЗЕД, ставка ввізного мита 0%); та №4 «Кріплення труби, виготовлене з пластику - 320 штук» за митною декларацією від 05.02.2021 ЇМ 40 АА №102130/2021/631825 в якому визначено код товару 3925908000 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита 6,5% (заявлений в митній декларації код товару 3926909790 згідно УКТЗЕД, ставка ввізного мита 0%). За вказаним фактом відносно позивача складено протокол про ПМП №0108/10200/21 від 08.02.2021 року за ст. 485 МК України - дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів у розмірі 5 494,51 грн під час митного оформлення товарів за митною декларацією № UA102030/2021/631825. Постановою заступника начальника Північної митниці Держмитслужби від 07.04.2021 року в справі про порушення митних правил №0108/10200/21 року визнано винним позивача у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 16 483 грн 53 коп. ТОВ «Медікопекс» звернулося до Державного підприємства «Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» щодо визначення коду УКТ ЗЕД на металеві вироби та визначення коду УКТ ЗЕД на кріплення труби з пластику. Згідно довідки №123/128 від 27.04.2021 року стовпчики з чорних металів довжиною 1 м, оцинковані, з основою та отворами для кріплення, використовуються для укріплення перегородок конструкцій для утримання тварин на фермах та відповідають коду УКТ ЗЕД 7308400000. Згідно довідки №113/167 від 27.04.2021 року кріплення труби з пластику (встановлюється на торець труби, що є елементом металевої огорожі обладання ферми для утримання свійських тварин) відповідає коду УКТ ЗЕД 3926909790. Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків. Так, відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Так, згідно ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За змістом ч. 1 ст. 9 та ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно МК України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Судом першої інстанції встановлено, що декларування товару позивачем здійснювалось у відповідності до вимог ст.ст. 257, 264 МК України, на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар. Натомість висновок митниці щодо визначення коду товару згідно УКТЗЕД ґрунтується на тих саме відомостях про товар, що були задекларовані позивачем у митній декларації, будь-яких невідповідностей, зазначених позивачем у декларації відомостей про товар щодо його найменування, ваги, кількості, ціни, походження, відправника тощо, під час митного оформлення не встановлено та фактично підставою для притягнення позивача до відповідальності стало неправильне зазначення коду УКТЗЕД товару в поданій митній декларації. Відповідно до Інструкції про порядок заповнення митних декларації на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації. Тобто, декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД. При цьому, орган доходів і зборів зобов`язаний здійснювати перевірку правильності класифікації товарів згідно УКТЗЕД та у разі виявлення порушень правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати заявлені товари і його рішення з даних питань є обов`язковим для митних цілей. Само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність. Разом з тим, відповідно до диспозиції ст. 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не безпосередньо за неправильне визначення такого коду. Отже, неправильне визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів, оскільки потребувало додаткової інформації та спеціальних технічних знань, що, серед іншого, підтверджується довідкою Державного підприємства «Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» щодо визначення коду УКТ ЗЕД від 27.04.2021 року. У висновках Державної митної служби України, викладених у листах № 11/1.20/2838-ЕП від 31 березня 2009 року та № 20/4-11/06037-ЕП від 21 вересня 2011 року, зазначається, що часто митницями не враховується, що сам по собі факт зазначення у ВМД невірного коду товару за УКТЗЕТ і коригування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил; висновок про виявлення факту порушення митних правил повинен робитися виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта; обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару; у разі, коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях. Отже, порушення декларантом правил класифікації товарів (невірне визначення коду УКТЗЕД під час декларування) при наявності складного випадку класифікації та наданні ним достовірних документів, достовірної та повної інформації щодо переміщуваного товару не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та не вважається порушенням митних правил. Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 09 квітня 2019 року в справі № 712/9288/17. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятої постанови в справі про порушення митних правил № 0108/10200/21 від 07 квітня 2021 року. При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2021 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10 червня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.