LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд540/2287/21

від 11.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2287/21 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Стас Л.В. суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Фізичної особи - підприємя ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ: ГУ ДСНС у Миколаївській області ( далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 ( далі відповідач), в якому просив застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта - автомобільного газозаправного пункту, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами позапланового заходу контролю щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки автомобільним газозаправним пунктом (далі - АГЗП), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 , було складено Акт № 53, у якому зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КІДЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ГІПБУ) та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, серед яких є особливо небезпечні, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Такі порушення є підставою для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі, ГУ ДСНС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 16 серпня 2021 року скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві. У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач послався на доводи, які узгоджуються з висновками суду першої інстанції. Учасники справи, належним чином сповіщені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим відповідно до п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Снігурівського РС ГУ ДСНС України у Миколаївській області у період з 12.04.2021 по 16.04.2021 у присутності ФОП ОСОБА_1 , на підставі наказу від 15.03.2021 №151 здійснено позаплановий захід додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки автомобільним газозаправним пунктом (далі - АГЗП), що розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Снігурівка, вул. Суворова,

120. За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.04.2021 № 53 (далі - Акт № 53). У Акті № 53 зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КІДЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ГІПБУ) та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Ряд виявлених порушень с особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей: 1) З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів біля кімнати охорони здійснюється не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. 2) У кімнаті охорони допускається розміщення горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електронагрівальної панелі та під електрощитом. 3) Не надано документацію, яка підтверджує проведення щорічної перевірки пристроїв захисту будівель від прямих попадань блискавкою та вторинних її проявів, зокрема перевірку щодо зношення і корозії елементів блискавкоприймачів, струмовідводів, заземлювачів та з`єднань, показник опору системи земляного закінчення, корозія електродів щодо стану з`єднань та елементів кріплення). 4) Ступінь наповнення балонів газом не перевіряється методом зважування. 5) Не надано підтверджуючих документів стосовно проведення технічного обслуговування резервуарів (внутрішній огляд, гідравлічне випробування, ремонт). 6) Приміщення операторської, кімнати охорони, складського приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, системою оповіщення про пожежу та управління евакуаюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту.» з підписанням актів (Акт прийнятая монтажних робіт, Акт введення в експлуатацію та перевірки, Акт прийняття). 7) Об`єкт не забезпечено необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння (відсутній пожежний гідрант або пожежна водойма). 8) Не проведено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників. 9) Гучномовний зв`язок перебуває в несправному стані. 10) Керівник не пройшов навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. 11) Не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об`єкту з урахування усіх чинників небезпеки, які використовуються та зберігаються на об`єкті (встановлений додатковий газовий модуль); Саме ці порушення позивач вважає такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей та є підставою для вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що частина порушень, виявлених під час перевірки усунута відповідачем, а щодо частини надано обґрунтування та докази, які спростовують висновки перевірки. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Абзац перший частини п`ятої статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Частина друга статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом. Пункти 29, 33 та 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Пункти 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Пункт 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України: до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Частини першою та другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України: посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач послався на те, що порушення зазначені у п. 7, 8, 10, 11, 14, 16, 17, 18 викладені у Акті № 53 - відповідачем усунуто про що надано відповідні докази на підтвердження, в тому числі акти виконаних робіт, журнали інструктажу інші підтверджуючі документи. Щодо порушення зазначеного в акті № 153 п. 9 (не надано документацію, яка підтверджує проведення щорічної перевірки пристроїв захисту будівель від прямих попадань блискавкою та вторинних її проявів) відповідач зазначив, що згідно Протоколу № 117-2/21 перевірки системи блискавко захисту, складеного 19.04.2021р. ПрАТ «МЕТЦ» Електротехнічна лабораторія, було проведено обстеження блискавкоприймача Навісу АГЗП та зроблено висновок про те, що величина пору розтікання і перехідні опори металозв`язку відповідають вимогам таб. 47 дод. 2 ПТЕЕС, гл. 1.7. ПУЕ. Згідно п. 1.21. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справи України 30.12.2014 р. №1417, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд». Згідно п. 3.3. Загальної пояснювальної записки 5803-00-ПЗ до Акту №8 державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, затвердженого Розпорядженням Голови Райдержадміністрації від 29.05.2002 р. № 250-р, робочим проектом передбачається: облаштування блискавкозахисту навісу для заправника. Такий навіс змонтовано та установлено, тому у додатковому не має потреби. Щодо порушення зазначеного в п.12 Акту№ 153 (обладнання автоматичною пожежною сигналізацією) відповідач зазначив, що приміщення наповнювача балонів та охоронця, яким є пересувний металевий вагончик без фундаменту має площу 18 кв.м та знаходиться на відстані 20 метрів від АГЗП. По розрахункам та визначенню категорії приміщень за вибухово-пожежною небезпекою, металевий вагончик відноситься до IV ступеню вогнестійкості, та категорії Д по вибухово-пожежній небезпеці. Згідно п.п. «г» п. 7.2.23. розділу 7 «Системи пожежної сигналізації» ДБН В 2.5-56 2014 р. у будинках та спорудах не підлягають обладнанню СПС приміщення виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою. Як окремо приміщення пересувного металевого вагончика, так АГЗП, в цілому, відсутні в Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, І тип системи передавання тривожних сповіщень Додаток А (обов`язковий) до ДБН В 2.5-56 2014. Щодо порушення викладеного в п. 13 Акту № 153 (забезпечення необхідної кількості води для цілей зовнішнього пожежогасіння) відповідач його заперечував та зазначив, що АГЗП було спроектовано та побудовано протягом 2001 - 2002 років за всіма правилами та будівельними нормами, що діяли на той період часу, а закінчений будівництвом об`єкт прийнятий в експлуатацію державною технічною комісію (акт №8 від 29.05.2002 р.). Згідно п. 3.3. Загальної пояснювальної записки 5803-00-ПЗ до Акту №8 державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, затвердженого Розпорядженням Голови Райдержадміністрацїї від 29.05.2002 р. № 250-р, робочим проектом передбачено, що зовнішнє пожежогасіння здійснюється пожежними автомобілями, а пожежна водойма розташована на території нафтобази (200 м). Згідно Довідки № 61/142 від 06.10.2005 р. самостійної державної пожежної частини № 29 для зовнішнього пожежогасіння АГЗП за адресою: м. Снігурівка, вул. Суворова, 120, буде використовуватись пожежна водойма, розташована на території ВАТ «Миколаївнафтопродукт» (нафтобаза) на відстані 200 (двохсот) метрів. Можливість забезпечення АГЗП вказаною пожежною водоймою узгоджувалась ще на етапі проектування, що підтверджується Висновком Самостійної державної пожежної частини 29 від 30.07.2001 р. вих. № 27/56. Водночас, апелянт зауважує, що від початку проведення перевірки до тепер, відповідачем не усунуто жодного порушення. Більше того, заяву на проведення позапланової перевірки за для можливості підтвердження усунення порушень на об`єкті відповідача, апелянту не направлялось. Стосовно цих доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що обгрунтованість порушень зафіксовано Актом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Акт перевірки та позов містять конкретні порушення та посилання на нормативні акти, які встановлюють норми і правила улаштування і утримання господарства, будівель, споруд і приміщень з метою недопущення виникнення пожеж та аварій. Отже, єдиним належним та беззаперечним доказом усунення відповідачем порушень є відповідний Акт, складений посадовими особами позивача за результатами позапланового заходу державного нагляду ( контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Слушними є доводи позивача, що, укладення договорів про проведення робіт на усунення недоліків, зовсім не значить, що роботи будуть дійсно профінансовані, здійсненні, системи протипожежного захисту будуть змонтовані, та підключені на пульт цілодобового спостереження. Невиконання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, до яких належать порушення, зазначені у Акті, є порушенням конституційних права громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля. У разі не усунення виявлених перевіркою порушень можуть виникати надзвичайні ситуації, аварії чи пожежі та вони перешкоджають подальшим діям щодо: забезпечення безпеки роботи об`єкту, безпеки відвідувачів, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; своєчасності виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, до набуття нею значних масштабів; ліквідації пожежі або надзвичайної ситуації та їх наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо. Позивачем слушно зазначено, що компетентним суб`єктом владних повноважень з питань існування загрози життю та/або здоров`ю людей при порушенні вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є саме позивач. З матеріалів справи також вбачається, що в Акті, складеному за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.04.2021р. № 53, керівником об`єкта не було зроблено запис щодо зауважень або заперечень щодо зазначених порушень. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що порушення виявлені під час перевірки та викладені у Акті № 53 в більшості мали місце і не спростовуються відповідачем. Але враховуючи їх відсутність на час розгляду адміністративного позову, підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи АГЗП ФОП ОСОБА_1 не має, тому у задоволенні позову суд відмовив. Колегія суддів вважає помилковим такий висновок суду з підстав того, що наведені обставини у сукупності, на думку колегії суддів, слугували підставою для задоволення позовних вимог, позаяк АЗГП є об`єктом підвищеної небезпеки і його експлуатація без дотримання правил щодо пожежної і техногенної безпеки створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Таким чином, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів погоджується із доводами апелянта щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ФОП ОСОБА_1 виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті господарювання - АГЗП. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Фізичної особи - підприємя ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задовольнити. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта - автомобільного газозаправного пункту, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , належного ФОП ОСОБА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, визначених в Акті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.04.2021 №

53. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 11.11.2021р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»