Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2179/21
від 10.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 листопада 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/2179/21 Суддя в суді І інстанції Завальнюк І.В. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Одеса Дата прийняття рішення суду І інстанції 28 квітня 2021 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКАР ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОКАР ТРЕЙДІНГ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній податковій службі України, Головному управлінню ДПС в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від № 2216000/39188812 від 08 грудня 2020 року; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 726 від 23 грудня 2019 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників товариства в Єдиному реєстрі податкових накладних та надано йому час для підтвердження реальності проведених господарських операцій, шляхом подання відповідних пояснень та первинних бухгалтерських документів. При цьому, на переконання апелянта, товариством не виконано вимог податкового органу та не надано первинних бухгалтерських документів, достатніх для реєстрації його розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, що стало правомірною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірність оскаржуваного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Прокар-Трейдінг» складено (виписано) розрахунок коригування № 726 від 23 грудня 2019 року до раніше складеної та зареєстрованої податкової накладної, який направлено на реєстрацію в ЄРПН. Проте, через електронний кабінет платника податків товариством отримано квитанцію від 13 січня 2020 року, якою його повідомлено, що реєстрацію РК в ЄРПН зупинено у зв`язку із відповідністю його вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Тому, через електронний кабінет товариством направлено податковому органу повідомлення № 9 від 03 грудня 2020 року про надання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію. Проте, через електронний кабінет платника податків ТОВ «Прокар Трейдінг» отримано оскаржуване рішення про відмову в реєстрації РК в ЄРПН з підстав ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням про відмову у здійсненні реєстрації розрахунку коригування, після оскарження останнього у адміністративному порядку, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлення усіх обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. В даному випадку, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №
117. Згідно п. 12 Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно п. 13 Порядку, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. В даному випадку, Критерії ризиковості платника податку відображено в листі ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01. Згідно п. 1.6 Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин перевіряється правомірність рішення податкового органу про відмову у реєстрації розрахунку коригування, що складений та направлений ТОВ «ПРОКАР ТРЕЙДІНГ» на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних після проведення господарської операції з контрагентом ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» та коригування інформації про неї. В даному випадку, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно вищевикладених положень податкового законодавства, складені платниками податків податкові накладні та розрахунки коригування підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, встановлений ПК України обов`язок носить імперативний характер та безумовно має виконуватись платниками податків. Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом у межах спірних правовідносин зупинено реєстрацію розрахунку коригування позивача. В даному випадку, зупиняючи реєстрацію розрахунку коригування позивача податковим органом зазначено, що він відповідає вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій. При цьому, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків із усіх зазначених у п. 1.6 Критеріїв ним вбачається у поданому позивачем розрахунку, що свідчить про дефектність рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування. З іншого боку, після зупинки реєстрації розрахунку коригування позивача, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. При цьому, колегія суддів зазначає, що податковим органом не зазначено вичерпного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації його розрахунку коригування. В свою чергу, позивачем у встановлені строки, після зупинення реєстрації його розрахунку коригування, подано до податкового органу відповідні пояснення та документи, із зазначенням обставин та підстав здійснення коригування раніше зареєстрованих зобов`язань. Проте, за наслідком отримання відповідних пояснень та документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення, так як позивачем не надано необхідних первинних документів. Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В даному випадку, податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому пояснень та документів, а також не зазначено чому відповідні пояснення та докази не можуть підтверджувати реальність проведених операцій. В даному випадку, про необхідність формування відповідного висновку зазначено Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17). З іншого боку, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, судом першої інстанції зібрано копії первинних документів, якими розкривається зміст проведених господарських операцій товариством. Так, на виконання вимог договору поставки № 85420 від 16 червня 2014 року, що укладений між ТОВ «Прокар Трейдінг» та ТОВ «Епіцентр К», на адресу останнього поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № 322 від 17 червня 2019 року, товарно-транспортною накладною № 322 від 17 червня 2019 року. За наслідком проведення операції складено та зареєстровано податкову накладну № 205 від 17 червня 2019 року. Проте, згодом сторонами складено накладну на повернення товару № Впб/Н3-0003125/Н3-0026749-19 від 23 грудня 2019 року, що стало підставою для складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до поданої накладної в ЄРПН. При цьому, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірного розрахунку, а як наслідок, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.