Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/1026/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2020 рокуСправа № 500/1026/20 пров. № А/857/10456/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання Хомича О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року (суддя Осташ А.В., м.Тернопіль, повний текст складено 3 червня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний дім Тернопіль» до Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочний дім Тернопіль» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі Головне управління) та Державної податкової служби України (далі ДПС) в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Комісія, ЄРПН, Реєстр відповідно) про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 26.11.2019№1337704/42845881 (далі Рішення); зобов`язати ДПС зареєструвати податкову накладну від 31.08.2019 №395 (далі ПН №23) в ЄРПН. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржило Головне управління, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано копій документів, достатніх для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації ПН в Реєстрі. Зокрема, після зупинення реєстрації ПН, позивачем не було надано повного пакету документів, передбаченого вимогами пункту 14 «Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 21.02.2018 №117 (далі Постанова №117, Порядок №117 відповідно). За сукупністю наведених обставин, вважає, що Рішення є правомірними і обґрунтованими. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи надавались разом із повідомленням, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови ТОВ у реєстрації ПН, що відповідно має наслідком зобов`язання суб`єкта владних повноважень зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ є платником податку на додану вартість (далі ПДВ) з 01.04.2019. Для здійснення діяльності використовується офісне та складське приміщення площею 356 кв.м., яке знаходиться в м.Тернополі, вул. Гайова, 50 та яке орендується в Товариства з обмеженою відповідальністю «Тер-Сучасник» (далі ТОВ-1) згідно договору оренди від 01.04.2019 №11 (а.с.32-35). 01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еталон» (далі ТОВ-2) (постачальник) та позивачем (покупець) укладений договір поставки продукції з додатковими зобов`язаннями дистриб`юції №7651 (далі Договір) та додаткові угоди до Договору (а.17-29). Згідно даного Договору постачальник зобов`язується передати у власність Покупця в обумовлені цим Договором терміни, продукцію, а саме: молочні продукти - згідно Специфікації, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію. На виконання Договору надано ТОВ-2 маркетингові послуги про що складено ПН та направлено на реєстрацію в ЄРПН, на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ - 9215,22 грн (в тому числі ПДВ - 1535,87 грн) (а.с.13). ТОВ отримано 13.09.2019 повідомлення про прийняття зазначеної ПН, але із зупинкою її реєстрації, оскільки, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК) реєстрація ПН відповідає вимогам визначених підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (далі Критерії). Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.15). На виконання електронного повідомлення про зупинення реєстрації ПН подано Комісії копії наступних документів: Договір; акт надання послуг від 31.08.2019 №12084;акт послуг від 31.08.2019 №12084; акт здачі-приймання нерухомого майна та обладнання від 01.04.2019 (ТОВ-1); акт звірки з ТОВ-2 за серпень 2019 року; договір оренди нежитлових приміщень від 01.04.2019. Комісією 26.11.2019 прийнято Рішення про відмову у реєстрації ПН, з підстав не надання платником розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.16). Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК). Пунктом 12 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.) наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Порядку №117, податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P <P м х 1,4, де:D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. З матеріалів справи видно, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з підстав їх відповідності вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв. У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з тим, у листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018, яким визначено відповідні Критерії, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв вказано, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Яка саме із наведених обставин стала підставою для висновку контролюючого органу про відповідності податкової накладної Критеріям в квитанції так і в Рішенні не зазначено, проте відповідач зазначає, що позивач підпав під критерії ризиковості платника податків, а саме платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців і відповідно, реєстрація даних накладних була зупинена, відповідно до протоколу засідання Комісії від 01.04.2019 №209. При цьому, необхідно зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18. Разом з тим, пунктом 14 Порядку №117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Як встановлено матеріалами справи, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та з метою реєстрації податкових накладних подано пояснення по суті господарських операцій та копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. При цьому, підставою для відмови у реєстрації ПН визначено ненадання платником податків копії документів (розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с.16). Проте, дана обставина не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки, згідно з Актом звірки взаємних розрахунків станом на період з серпня 2019 року між ТОВ-2 і ТОВ за Договором випливає, що ТОВ-2 станом на 31.08.2019 має заборгованість на користь ТОВ в сумі 47836,91 грн, зокрема враховуючи і суму 9215,22 грн згідно ПН (а.с.37). Відтак, оплата за надходження товарів і послуг на суму 9215,22 грн включена до заборгованості ТОВ-2 на користь ТОВ, що підтверджується зазначеним актом звірки. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальний характер проведеної господарської операції між ним та ТОВ-2 щодо надходження товарів і послуг на суму 9215,22 грн, яка й відображена у ПН. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН. За змістом пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, то порушені права останнього підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним Рішень, так і шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати ПН в ЄРПН. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 2 грудня 2020 року.