Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/13458/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" листопада 2021 р. Справа № 910/13458/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Попікової О.В. суддів: Корсака В.А. Євсікова О.О. розглянувши матеріали апеляційної скарги Linquist Services Limited (Лінквіст Сервісез Лімітед) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" про забезпечення позову у справі №910/13458/21 (суддя Джарти В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"; 2) Fremisia Trading Limited (Фремісіа Трейдінг Лімітед); 3) Linquist Services Limited (Лінквіст Сервісез Лімітед); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Energy Standard Finance Limited (Енерджі Стендард Файненс Лімітед) про визнання недійсним договору застави частки у статутному капіталі від 01.11.2013 за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С., в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача: Ситник С.Г., адвокат, посв. №6760/10 від 27.06.2018; - відповідача-1: не з`явився; - відповідача-2: не з`явився; - відповідача-3: Кулеба А.М., адвокат, посв. №6858/10 від 05.09.2018; - третьої особи: не з`явився; ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" (надалі позивач/ТОВ «Нерухомість та капітал») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (надалі ТОВ «Підприємство «Київ»), Fremisia Trading Limited, Linquist Services Limited, третя особа у справі - Енерджі Стендард Файненс Лімітед про визнання недійсним договору застави частки у статутному капіталі від 01.11.2013. В обґрунтування підстав позову позивач посилається на порушення своїх прав та законних інтересів як учасника ТОВ "Підприємство "Київ", оскільки Fremisia Trading Limited мало право передавати в заставу належну йому частку в статутному капітали ТОВ "Підприємство "Київ" тільки за наявності згоди на укладення договору застави інших учасників ТОВ "Підприємство "Київ", яка (згода) мала бути виражена чи прийняттям загальними зборами учасників ТОВ «Підприємство «Київ» відповідного рішення чи рішенням директора ТОВ «Підприємство «Київ». Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд: - накласти арешт на належну Fremisia Trading Limited частку в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» у розмірі 32,9894725% що складає 15 993 626,16 грн, статутного капіталу ТОВ «Підприємство «Київ»; - заборонити Fremisia Trading Limited відчужувати у будь-який спосіб або передавати в заставу належну їй частку у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» у розмірі 32,9894725%, що складає 15 993 626,16 грн. статутного капіталу ТОВ «Підприємство «Київ»; - заборонити Linquist Services Limited звертати у будь-який спосіб стягнення за договором застави частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» від 01.11.2013 на належну Fremisia Trading Limited частку в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» у розмірі 32,9894725%, що складає 15 993 626,16 грн. статутного капіталу ТОВ «Підприємство «Київ»; - заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі державним реєстраторам відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців - державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити будь-які реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб відносно частки Fremisia Trading Limited (Фремісіа Трейдінг Лімітед) в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» у розмірі 15 993 626,16 грн, що складає 32,9894725% статутного капіталу ТОВ «Підприємство «Київ»; - заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснювати реєстраційні дії щодо зміни складу учасників (засновників), розміру статутного капіталу, уповноважених осіб ТОВ «Підприємство «Київ». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 заяву про забезпечення позову задоволено частково; - заборонено Fremisia Trading Limited відчужувати у будь-який спосіб або передавати в заставу належну їй частку у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» у розмірі 15 993 626,16 грн, що складає 32,9894725% статутного капіталу ТОВ «Підприємство «Київ»; - заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснювати реєстраційні дії щодо зміни складу учасників (засновників), розміру статутного капіталу, уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ». Ухвала обґрунтована тим, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Суд погодився з твердженнями позивача, що дії відповідачів та третіх осіб щодо спірної частки в статутному капіталі, зміна складу учасників та розміру статутного капіталу може призвести до позбавлення позивача права на судовий захист своїх корпоративних прав. Не погодившись із зазначеним рішенням, 23.09.2021 Linquist Services Limited (Лінквіст Сервісез Лімітед) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. В обґрунтування підстав апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції статей 136, 137 ГПК України; стверджує, що незважаючи на те, що частка та корпоративні правовідносини між учасниками відповідача 1 не є предметом спору, місцевий господарський суд всупереч п. 4 ч. 1 статті 137 ГПК України та ч. 5 статті 236 ГПК України застосував заходи забезпечення, які жодним чином не пов`язані з предметом спору. Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Linquist Services Limited на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 у справі №910/13458/21; розгляд справи №910/13458/21 призначено на 10.11.2021. 26.10.2021 від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить оскаржувану ухвалу залишити в силі. 09.11.2021 від Linquist Services Limited надійшла відповідь на відзив відповідача 1, в якому скаржник стверджує, що відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову; просить не враховувати доводи відзиву відповідача

1. В судове засідання 10.11.2021 з`явились представники позивача та заявника апеляційної скарги; представники інших учасників справи не з`явились, про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення, або про неможливість прибуття у судове засідання до суду не надходило, позаяк, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи. У судовому засіданні представник Linquist Services Limited (скаржника) підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати. В свою чергу, присутній у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів зазначає наступне. За приписами статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України). Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21). Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справах № 914/2157/19, від 10.04.2018 № 910/19256/16, від 14.05.2018 № 910/20479/17, від 11.09.2018 № 922/1605/18, від 14.01.2019 № 909/526/19, від 25.01.2019 № 925/288/17, від 26.09.2019 № 904/1417/19). Варто зазначити, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, який враховується судом у силу частини 4 статті 236 ГПК України, умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах суд досліджує, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Згідно з частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як вказувалося вище, предметом позову у даній справі є немайнова позовна вимога позивача про визнання недійсним договору застави частки в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» від 01.11.2013, укладеного між ТОВ «Підприємство «Київ» (товариство, частка статутного капіталу якого була передана в заставу згідно з спірним договором), Fremisia Trading Limited (учасник ТОВ «Підприємство «Київ», який передав свою частку в заставу згідно з спірним договором) та Linquist Services Limited (заставодержатель за спірним договором - особа, якій за спірним договором передано в заставу частку, належну Fremisia Trading Limited в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ»). Згідно з оспорюваною ухвалою одним із вжитих місцевим господарським судом заходів забезпечення позову є заборона Fremisia Trading Limited відчужувати у будь-який спосіб або передавати в заставу належну їй частку в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ». Другий захід забезпечення позову - заборонити державним реєстраторам …. здійснювати реєстраційні дії щодо зміни складу учасників (засновників), розміру статутного капіталу, уповноважених осіб ТОВ «Підприємство «Київ». Відповідно до визначень, наведених у Юридичній енциклопедії, виданої під головуванням Ю.С.Шемшученко, арешт майна - судове обмеження свободи власника майна розпоряджатися ним до визначення його дальшої долі. Відчуження майна - один із способів здійснення власником правомочності розпоряджатися належним йому майном шляхом передачі цього майна у власність іншої особи. В свою чергу, заборона на відчуження майна - це перешкода у вільному розпорядженні власником своїм майном. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному в постанові від 29.03.2021 у справі №910/16800/20, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право учасника товариства користуватися та розпоряджатися таким майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що й такий захід забезпечення немайнового позову як заборона на відчуження майна (який за правовою сутністю, за своїми наслідками є ідентичним арешту майна) обмежує право учасника товариства користуватися та розпоряджатися таким майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, зокрема, вимогу майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не було враховано місцевим господарським судом. Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмету спору. Колегія суддів зазначає, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.09.2021 у справі №910/6481/21 за позовом ТОВ «М.Т.К. Консалтинг» (учасника ТОВ «Підприємство «Київ») до ТОВ "Підприємство "Київ", Fremisia Trading Limited, Linquist Services Limited (Лінквіст Сервісез Лімітед) про визнання недійсними рішень загальних зборів та договору застави частки в статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» від 01.11.2013 (того самого договору, дійсність якого є предметом розгляду і в даній справі) зазначено, що «п.

25. Суд вважає, що обраний позивачем, який не був та не є власником спірної частки, вид забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку з корпоративним спором, оскільки під час розгляду справи судами буде досліджуватися саме питання щодо наявності правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів та, як наслідок, укладеного на його підставі договору.». Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що об`єктом перегляду Верховним Судом у вказаній справі була ухвала місцевого господарського суду про забезпечення позову, залишена в силі судом апеляційної інстанції, якою був накладений арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ», яка належить Fremisia Trading Limited і яка була передана вказаною компанією у заставу за договором застави від 01.11.2013, чинність якого також є предметом розгляду у даній справі за позовом іншого учасника ТОВ «Підприємство «Київ». Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.09.2021 у справі №910/6481/21, суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки предметом спору (об`єктом спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем) у даній справі є договір застави частки і його вирішення потребуватиме встановлення дійсності /недійсності/, наявності /відсутності/ правових підстав для визнання його недійсним, обраний позивачем, який не був та не є власником спірної частки (яка передана в заставу за спірним договором), вид забезпечення позову (заборона державним реєстраторам …. здійснювати реєстраційні дії щодо зміни складу учасників (засновників), розміру статутного капіталу, уповноважених осіб ТОВ «Підприємство «Київ» не перебуває у безпосередньому зв`язку з корпоративним спором, а відтак, вжиття місцевим господарським судом наведеного виду забезпечення позову не кореспондується ані з п. 4 ч. 5 статті 137 ГПК України, ані з ч 9 статті 137 ГПК України (оскільки даний спір не стосується права власності на акції (частки)). Згідно з пунктом 2) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 277 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 у справі №910/13458/21 підлягає скасуванню в частині задоволення заяви про забезпечення позову і прийняття у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю. Крім того, колегія суддів звертає увагу місцевого господарського суду, що 30.09.2021 Linquist Services Limited подано заперечення проти вирішення спору в господарському суді у зв`язку з наявністю арбітражного застереження (п. 10.2.1) в оспорюваному договорі. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги Linquist Services Limited витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал". Керуючись статтями 74, 129, 136, 137, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Linquist Services Limited на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 у справі №910/13458/21 задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2021 у справі №910/13458/21 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" про забезпечення позову скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість та капітал" (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34, ЄДРПОУ 33939455) на користь Linquist Services Limited (Британьскі Віргінські острови, Тортола, Род-Таун, Вікхамс Кей І, 24 де Кастро Стріт, Акара Блдг) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ. Справу №910/13458/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 11.11.2021. Головуючий суддя О.В. Попікова Судді В.А. Корсак О.О. Євсіков