Постанова 4823 № 749/765/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 10 листопада 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 749/765/20 Головуючий у першій інстанції Кравчук М. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/386/21 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Скрипки А.А. суддів: Онищенко О.І., Шарапова О.Л. сторони: позивач: Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Щорського районного суду Чернігівської області у складі судді Кравчук М.В. від 03 грудня 2020 року, місце ухвалення рішення м.Сновськ, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.09.2017 року у розмірі 19 180 грн. 92 коп. станом на 15.06.2020 року, яка складається із наступного: 13 196 грн. 71 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 13 196 грн. 71 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 5 984 грн. 21 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути на свою користь із відповідача, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 102 грн. Вимоги заявленого позову Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 04.09.2017 року, ОСОБА_1 було надано у користування кредитну картку. При цьому, відповідач підписала заяву від 04.09.2017 року, приєднавшись до Умов та правил надання банківських послуг, які розмішені на офіційному сайті банку, і які разом з пам`яткою клієнта та Тарифами Банку, складають договір банківського обслуговування. Таким чином, як вказує позивач, відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що між нею та позивачем укладено договір про надання банківських послуг. Позивач зазначає, що у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за укладеним із банком кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 15.06.2020 року має заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 19 180 грн. 92 коп., яка складається із наступного: 13 196 грн. 71 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 13 196 грн. 71 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 5 984 грн. 21 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. У вимогах заявленого позову позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 102 грн. Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 03.12.2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 909 грн. 26 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судовий збір у розмірі 2 102 грн. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 090 грн. 74 коп., і ухвалити у вказаній частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В іншій частині рішення суду першої інстанції апелянт просить залишити без змін. Доводи апеляційної скарги вказують, що у оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, недостатнім дослідженням доказів та обставин, що мають значення для справи. В доводах апеляційної скарги Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн., оскільки наявність даної заборгованості підтверджена матеріалами справи, в тому числі, і банківською випискою, яка має статус первинного документу. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач фактично отримала та користувалась кредитними коштами в сумі 9 000 грн., їй було встановлено кредитний ліміт у розмірі 9 000 грн., при цьому, відповідач ОСОБА_1 здійснила часткове погашення заборгованості, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості за кредитом та її згоду із умовами кредитування. Доводи апеляційної скарги стверджують, що висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача га користь позивача 909 грн. 26 коп. в рахунок погашення кредитної заборгованості не відповідає принципам платності кредитного договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що банк надав суду первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за кредитним договором, при цьому, надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі, по справі є доведеним факт встановлення кредитного ліміту у розмірі 9 000 грн. Як вбачається з апеляційної скарги, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 5 984 грн. 21 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно статті 625 ЦК України, рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року апелянтом не оскаржується. Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд переглядає дану справу, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року у оскаржуваній АТ КБ ПриватБанк частині, тобто, в частині часткового задоволення судом першої інстанції позовних вимог АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту. При цьому, апелянт стверджує, що згідно наданих позивачем суду доказів, стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту підлягає 9 000 грн. Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03.12.2020 року, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, без повідомлення учасників справи. Відповідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.7,8, том 2), сторони даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що між сторонами даного спору 04.09.2017 року було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено відповідний кредитний ліміт, розмір кредитного ліміту - 9 000 грн. 04.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.11, том 1). Згідно довідки позивача (а.с.9, том 1), ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором була надана кредитна картка № НОМЕР_1 , дата відкриття: 04.09.2017 року, термін дії: 06/21. Відповідно до довідки позивача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , згідно укладеного договору (а.с.10, том 1), старт карткового рахунку відбувся 04.09.2017 року; зміна кредитного ліміту: 03.02.2018 року, збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт: 9 000,00; зміна кредитного ліміту: 27.07.2018 року, зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт: 0,00. Як вбачається із наданого позивачем суду розрахунку заборгованості відповідача за договором №б/н від 04.09.2017 року, станом на 15.06.2020 року, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного із банком договору, сума заборгованості за даним договором становить 19 180 грн. 92 коп., яка складається із наступного: 13 196 грн. 71 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 13 196 грн. 71 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 5 984 грн. 21 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія. З виписки за укладеним між сторонами даного спору договором від 04.09.2017 року (а.с.70-72, том 1), вбачається проведення відповідних операцій у хронологічний період з 04.09.2017 року по 12.06.2020 року. Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 03.12.2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 909 грн. 26 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судовий збір у розмірі 2 102 грн. Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд переглядає дану справу, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року у оскаржуваній АТ КБ ПриватБанк частині, тобто, в частині часткового задоволення судом першої інстанції позовних вимог АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту. При цьому, апелянт стверджує, що згідно наданих позивачем суду доказів, стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту підлягає 9 000 грн. Як вбачається з апеляційної скарги, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 5 984 грн. 21 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно статті 625 ЦК України, рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року апелянтом не оскаржується. Згідно рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року у оскаржуваній частині, стягуючи із відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 909 грн. 26 коп., суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний повернути позивачу тільки суму фактично отриманих від банку коштів, які відповідачем не було повернуто позивачу у розмірі 909 грн. 26 коп. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення вимог заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини. Апелянт стверджує, що згідно наданих позивачем суду доказів, стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту підлягає 9 000 грн. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що між сторонами даного спору 04.09.2017 року було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено відповідний кредитний ліміт, розмір кредитного ліміту - 9 000 грн. 04.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.11, том 1). Згідно довідки позивача (а.с.9, том 1), ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором була надана кредитна картка № НОМЕР_1 , дата відкриття: 04.09.2017 року, термін дії: 06/21. Відповідно до довідки позивача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , згідно укладеного договору (а.с.10, том 1), старт карткового рахунку відбувся 04.09.2017 року; зміна кредитного ліміту: 03.02.2018 року, збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт: 9 000,00; зміна кредитного ліміту: 27.07.2018 року, зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт: 0,00. Як зазначив суд першої інстанції у рішенні від 03.12.2020 року, в судовому засіданні 11.11.2020 року відповідач підтвердила, що зверталась із вказаною заявою до АТ КБ ПриватБанк, також про це відповідач вказує і у відзиві на позовну заяву (а.с.168,зворот, а.с.169,зворот, том 1). В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу на відсутність її підпису під Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також у паспорті споживчого кредиту, який їй не надавався (а.с.169,зворот). При цьому, у клопотанні про витребування доказів відповідач зазначає про те, що заяву, на яку посилається позивач, вона не підписувала (а.с.172, том 1). З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у рішенні від 03.12.2020 року, що вважає зміну позиції відповідача щодо підписання заяви спробою уникнути майнових втрат при задоволенні позову. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18, провадження №61-9618св19. Згідно рішення суду першої інстанції від 03.12.2020 року у оскаржуваній частині, стягуючи із відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 909 грн. 26 коп., суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний повернути позивачу тільки суму фактично отриманих від банку коштів, які відповідачем не було повернуто позивачу у розмірі 909 грн. 26 коп. Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно того, що у рішенні суду першої інстанції відсутнє відповідне фактичне та правове обґрунтування, а також підстави, чому саме у вказаній сумі з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором. Також необхідно зазначити, що при вирішенні вимог заявленого позову у вказаній частині, судом першої інстанції не прийнято до уваги положення статті 534 ЦК України, яка регулює черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням. Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Необхідно зазначити, що суд першої інстанції належним чином не дослідив наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за укладеним між сторонами даного спору кредитним договором, виписку по картковому рахунку відповідача, з якої вбачається користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення заборгованості, та не спростував викладені банком доводи по суті заявлених позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за тілом кредиту. Відповідно до п.5 Розділу VІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 05.11.2014 року №705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Приймаючи до уваги документально підтверджені докази по справі, а саме, виписку по картковому рахунку відповідача, з якої вбачається користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення заборгованості, у сукупності із іншими вищезазначеними доказами по справі, в тому числі, і з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача за укладеним кредитним договором від 04.09.2017 року; встановлення відповідачу кредитного ліміту у розмірі 9 000 грн. (а.с.10, том 1); отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитної картки № НОМЕР_1 , дата відкриття: 04.09.2017 року, термін дії: 06/21(а.с.9, том 1), а також норми права, які регламентують спірні правовідносини, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн. за кредитним договором №б/н від 04.09.2017 року, станом на 15.06.2020 року. Відповідно до положень ч.4 статті 263 ЦПК України, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, а саме, стосовно строку (терміну) виконання боржником зобов`язання. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк необхідно задовольнити. При цьому, рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03.12.2020 року змінити, виклавши другий, четвертий абзаци його резолютивної частини у наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту 9 000 (дев`ять тисяч) грн. за кредитним договором №б/н від 04.09.2017 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 94 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Розрахунок даної суми, згідно приписів ч.1,ч.13 статті 141 ЦПК України, наступний: 2 102 грн. - сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви (а.с.1, том 1) х 47% (задоволено судом вимоги заявленого позову) = 987 грн. 94 коп. Апеляційний суд, відповідно до положень статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.245, том 1) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03.12.2020 року в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 5 984 грн. 21 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно статті 625 ЦК України, апелянтом не оскаржується, і за даних обставин, апеляційним судом не переглядається, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України. Керуючись статтями: 141, 367, 369, 374; п.1, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити. Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року змінити, виклавши другий, четвертий абзаци його резолютивної частини у наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту 9 000 (дев`ять тисяч) грн. за кредитним договором №б/н від 04.09.2017 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 94 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 10.11.2021 року. Головуючий: Судді: