Постанова Одеський апеляційний суд № 521/11325/21

Номер провадження: 33/813/1398/21 Номер справи місцевого суду: 521/11325/21 Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.11.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря судових засідань Узун Н.Д., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Баранової О.В. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, встановив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять місяців, а також вирішено питання, щодо судового збору. Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 06.07.2021 року о 21:30 годині в місті Одеса по вул. Житомирській, керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим тимчасово у праві керування транспортними засобами згідно постанови ВП №47375243 Другого Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області від 19 лютого 2018 року, чим порушив вимоги п. 2. 1. а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КУпАП. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала. Не погоджуючись із рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій та йому було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобам, а органами поліції таких даних на надано, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони правопорушення. Вказує, що жодних рішень із державної виконавчої служби про накладення обмежень у праві керування транспортними засобами не отримував. Просить постанову суду скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника Баранової О.В., яки підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прихожу до наступного висновку. Мотиви суду апеляційної інстанції. Положеннями ст. 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частиною 3 ст. 126 КУпАП, передбачено правопорушення, що полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Частиною 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного ч. 5 ст. 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Отже суд першої інстанції, перевіряючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зобов`язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень. Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повністю дотримався вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, та постановив законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 3 ст. 126 КУпАП повторно досліджені наступні докази: - протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №137457 від 06.07.2021 року, з якого вбачається, що 06.07.2021 року о 21:30 годині в місті Одеса по вул. Житомирській ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим тимчасово у праві керування транспортними засобами згідно постанови Другого Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області ВП №47375243 від 19 лютого 2018 року; - постанову заступника начальника відділу Другого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Мельничук Р.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 19.02.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №518/114/15 виданого 03.04.2015 року. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що йому не було відомо про наявність будь-яких обмежень, апеляційний суд оцінює критично з огляду на наступне. З постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами вбачається, що 19.02.2018 року на підставі виконавчого листа №518/114/15 виданого 03.04.2015 року ухвалено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами щодо заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний, що з нього стягуються аліменти на утримання дитини, а отже і про заборгованість по сплаті аліментів він також був обізнаний. Крім того згідно зазначеної постанови вбачається, що копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Отже, вказана постанова надсилалася сторонам виконавчого провадження для відома та для виконання. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що листом від 05.08.2021 року підтверджено відсутність у нього заборгованості апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений лист лише є лише заявою про повернення виконавчого листа. При цьому відповідно до матеріалів справи виконавче провадження закінчено лише 25.08.2021 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення вчинено у липні місяці та заборгованість зі сплати аліментів сплачена лише після складення відносно ОСОБА_1 адміністративного протоколу, що свідчить про спроби ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП. З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови. Керуючись статтями 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року, якою ОСОБА_1 , визнато винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов