Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/4334/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4381/21 Справа № 203/4334/20 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Колесової А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що згідно наказу №360/н від 04 листопада 2020 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків в.о. заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи структурного підрозділу "Дніпровський загін воєнізованої охорони". Позивач не погоджується з вказаним наказом вважає, що його вини в події, що стала підставою для винесення догани не було. Місце, де сталась подія, яка стала підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не входила до переліку станцій, на яких в період з 06 липня 2020 року по 12 липня 2020 року мали проводитись оперативні заходи щодо пошуку, попередження та виявлення стрілецькою командою розкрадання майна та вантажу з парків станцій та на шляху слідування. Крім того, під час засідання комісії по факту проведення службової перевірки, на якому був присутній позивач, питання щодо вказаної крадіжки не порушувались, в акті службової перевірки не роз`яснювалось, які саме порушення були допущені позивачем. Вказував, що догана винесена не уповноваженою на це особою. Дисциплінарне стягнення накладене з пропуском місячного терміну, встановленого ст.148 КЗпП України. Також зазначав, що під час засідання комісії 20 жовтня 2020 року, на якому було вирішено, що в діях позивача наявні порушення, розглядалось питання щодо наявності в діях керівного органу стрілецької команди порушень, в той же час, позивач не є керівником вказаного органу. Позивач зазначав, що з наказом від 01 жовтня 2019 року №415/ос яким на нього було покладено виконання обов`язків заступника начальника стрілецької команди з профілактично роботи його ознайомлено не було, як не було й ознайомлено з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 04 листопада 2020 року № 360/н. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника регіонально філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" ОСОБА_2 №360/Н від 04 листопада 2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення ОСОБА_1 догани, також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов`язки директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_2 від 04 листопада 2020 року №360/Н "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення ОСОБА_1 догани. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081237, адреса: 49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 5 000 грн. 00 коп., а разом: 5 840 грн. 80 коп. В апеляційній скарзі АТ "Українська залізниця" просить рішення суду від 05 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись неповне з"ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кучерук А.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організацій та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Згідно з ч.1 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Стаття 147 КЗпП України регламентує, що догана, як вид дисциплінарного стягнення, може бути застосована за порушення трудової дисципліни. Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення. Згідно ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством. Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно до ст.147-1 КЗпП України є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем. Презумпція невинності є заходом захисту трудового правовідношення, прав працівника від суб`єктивної оцінки його дій, поведінки з боку роботодавця і безпідставного притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1- 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників. До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. З матеріалів справи вбачається, згідно наказу №258/ОС від 29 червня 2016 року ОСОБА_1 було призначено на посаду стрільця стрілецької команди з забезпечення безпеки на позакласному вокзалі станції Дніпропетровськ Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на умовах безстрокового трудового договору (а.с. 117). Згідно наказу №608/ОС від 07 листопада 2018 року позивача було переведено на посаду стрільця 3 розряду стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (а.с. 118). На підставі наказу №667/ОС від 01 грудня 2018 року ОСОБА_1 було переведено на посаду стрільця 4 розряду стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (а.с. 119). Відповідно до наказу №25/ОС від 31 січня 2019 року позивача було переведено на посаду начальника відділення стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (а.с. 120). Наказом від 01 жовтня 2019 року №415/ОС на позивача було покладено виконання обов`язків начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з 01 жовтня 2019 року (а.с. 47). Згідно наказу від 01 вересня 2020 року №215/ОС було визнано таким, що втратив чинність наказ від 01 жовтня 2019 року №415/ОС про покладення на позивача виконання обов`язків заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (а.с. 47). 29 жовтня 2020 року позивача було ознайомлено з посадовою інструкцією заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з 01 жовтня 2019 року (а.с. 109). 25 вересня 2020 року комісією було проведено службову перевірку Регіональної філії "Придніпровська Залізниця" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", проведеної на підставі наказу АТ "Укрзалізниця" від 28 липня 2020 року № 328, в ході якої порушено питання щодо неналежної організації профілактичної роботи із запобігання крадіжкам з потягів проміжних станціях (а.с. 9 - 28). 20 жовтня 2020 року під головуванням заступника директора регіональної філії з безпеки відбулась нарада з розгляду результатів акту від 25 вересня 2020 року вхідний №НО-5/172 від 13 жовтня 2020 року службової перевірки регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", проведеної на підставі наказу АТ "Укрзалізниця" від 28 липня 2020 року №328, за результатами якої було вирішено підготувати проекти наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності декількох осіб, і зокрема, позивача (а.с. 29 - 34). 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надав пояснення з вказаного приводу на ім`я виконувача обов`язків директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_2 (а.с. 45, 46). Згідно оскаржуваного позивачем наказу виконуючого обов`язки директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_2 від 04 листопада 2020 року №360/Н "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за неналежне виконання посадових обов"язків в.о. заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани згідно ст.147 КЗпП України (а.с.86, 87). Згідно з відміткою на вказаному наказі, позивач ОСОБА_1 був з ним ознайомлений 06 листопада 2020 року (а.с. 87). Звернувшись до суду з позовом позивач ОСОБА_1 зазначав, що місце, де сталась подія, яка стала підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не входило до переліку станцій, на яких в період з 06 липня 2020 року по 12 липня 2020 року мали проводитись оперативні заходи щодо пошуку, попередження та виявлення стрілецькою командою розкрадання майна та вантажу з парків станцій та на шляху слідування. Крім того, під час засідання комісії по факту проведення службової перевірки, на якому був присутній позивач, питання щодо вказаної крадіжки не порушувались, в акті службової перевірки не роз`яснювалось, які саме порушення були допущені позивачем. Слід зазначити, позивача наказом від 04 листопада 2020 року №360/Н було притягнуто до дисциплінарної відповідальності вже після винесення відповідачем наказу від 01 вересня 2020 року №215/ОС, яким визнано таким, що втратив чинність наказ від 01 жовтня 2019 року №415/ОС про покладення на позивача виконання обов`язків заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця". Тобто, на момент винесення оскаржуваного наказу від 04 листопада 2020 року №360/Н, яким в.о. заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани згідно ст.147 КЗпП України, ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року вже на обіймав посаду в.о. заступника начальника стрілецької команди з профілактичної роботи Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" . Твердження про невиконання позивачем наказів роботодавця не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідачем не було надано наказу, вимоги якого не були виконані позивачем. Доказів про правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани матеріали справи не містять. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та визнання незаконним, скасувавши виконуючого обов`язки директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_2 від 04 листопада 2020 року №360/Н "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення ОСОБА_1 догани. Щодо стягнення витрат на правову допомогу слід зазначити наступне. Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). З матеріалів справи вбачається, позивачеві правова допомога надавалася адвокатським бюро "Кучерука "Консільєрі" відповідно до договору про надання правової допомоги № 19/ФО-АБ/20 від 05 листопада 2020 року (а.с.63-66). В матеріалах справи наявний рахунок на оплату, квитанція про фактичне внесення 5 000 грн. адвокату та акт приймання-передачі послуг, ордер серії АЕ №1045269 від 26 листопада 2020 року, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю (а.с.68-73). Таким чином, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є доведеними належними доказами у справі. Доводи апеляційної скарги про безпідставність та недоведеність позовних вимог позивача є необґрунтованими. Посилання в апеляційній скарзі на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права є безпідставними. Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова