Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/1684/21

Провадження № 33/4820/672/21 Справа № 682/1684/21 Головуючий в 1-й інстанції Маршал І. М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Матущак М.С. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С, за участю секретаря судового засідання Бачук К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Катернюк О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2021 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонер, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього на користь держави 454 грн судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 26 липня 2021 року о 01 год 30 хв у м. Славута Хмельницької області на вул. Козацькій керував автомобілем марки DACIA «LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у чергового лікаря Славутської ЦРЛ, за адресою: м. Славута Хмельницької області, вул. Я. Мудрого,

29. Результат тесту на стан сп`яніння становить 0,33 ‰, повторний огляд через 20 хв становить 0,42 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову Славутського міськрайонного суду від 06 жовтня 2021 року та закрити провадження у справі. Уважав, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що справу судом розглянуто однобічно, упереджено та без належної правової оцінки доказів, які мають істотне та вирішальне значення для об`єктивності та законності результатів вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим як доказ. Крім того, посилався на те, що на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а огляд на стан сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я йому не було запропоновано пройти. Доказів того, що на місці зупинки транспортного засобу йому пропонували пройти огляд на стан сп`яніння суду не надано. Посилався на те, що є підстави порушення проведення щодо нього процедури вказаного огляду. У наявних в матеріалах справи рапорті поліцейського Синюка Д. зазначено, що поліцейськими після виявлення в нього ознак сп`яніння було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, після чого він забажав пройти огляд в медичному закладі. Але це не відповідає дійсності, оскільки на місці зупинки йому ніхто огляд проходити не пропонував, що зафіксовано на відео. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Катернюк О.І. на підтримання доводів апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався. Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені: -відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №488825 від 26 липня 2021 року, в якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; -відомостями з медичного висновку №41 від 26.07.2021 року у якому вказано результат алкотесту 0,33 ‰, а повторний тест через 20 хв 0,42 ‰, тобто встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння; -рапортом працівника поліції від 26.07.2021 року; -відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Огляд на стан сп`яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом. Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними і не впливають на доведення вини та спростовуються зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння останнього, не встановлено. Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні є намаганням ухилитися від відповідальності за вчинені дії. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, не надано. Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП. З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С.