Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/4337/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4337/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач 2), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо невключення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКГШ: НОМЕР_1 , додаткових видів грошового забезпечення, а саме: середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у тому числі: надбавку за кваліфікацію, B/CЛ, клас Майстер (7%), особи, які працюють в умовах режимних обмежень (20%), шифрувальні роботи: стаж від 6 років та більше, (20%), надбавка за особливо важливі завдання (50%); премія (140%), які повинні бути враховані при перерахунку пенсії, та невидачі нової довідки; - зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України виготовити на направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , до якої включити додаткові види грошового забезпечення, а саме: процентну середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у тому числі: надбавку за кваліфікацію, B/CJI., клас Майстер (7 %), особи, які працюють в умовах режимних обмежень (20%), шифрувальні роботи: стаж від 6 років та більше (20 %) та надбавку за особливо важливі завдання (50%), премія (140%); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати її на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплатити пенсію (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.01.2018 в повному її розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та додаткових видів грошового забезпечення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача 1, що полягають у відмові складання довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до органів Пенсійного фонду України, є протиправними та порушують принцип законності та верховенства права. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивачем (надалі - апелянт) подано до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано вимоги КАС України, де передбачено обов`язок суду встановити належності відповідачів та їх заміну у разі необхідності. Також, апелянт зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача звертаючись до суду з відповідним позовом. Апелянт зазначає, що подання відповіді на відзив є правом сторони, а не обов`язком, а отже рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. На адресу суду апеляційної інстанції від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято правомірно, а скарга позивача є необґрунтованою. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу відповідач 1 зазначає, що позивач не проходив службу в Адміністрації Держспецзв`язку і відповідно зі служби цим органом не звільнявся, тому у відповідача 1 відсутній обов`язок надати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, у відповідності до п. 3 Порядку №45. Відзив на апеляційну скаргу до суду від відповідача 2 не надходив. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2007 року по 04.04.2014 року проходив публічну службу, а саме військову службу у Державній прикордонній службі України, а саме в Головному управлінні президентського зв`язку. Наказом Голови Держспецзв`язку від 03.04.2014 року №85-о/с позивача звільнено у запас у зв`язку із закінченням контракту. З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що він проходив службу на посаді начальника 2 управління Головного управління президентського зв`язку Держспецзв`язку. Після звільнення з військової служби позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Станом на час звернення до суду позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві Позивач зазначає, що згідно з наданим Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунком його пенсії за вислугу років станом на 01.12.2017 року до його грошового забезпечення при перерахунку пенсії включено: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 35%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, зокрема: надбавки за кваліфікацію, В/СЛ, клас майстер 11%; особи, які працюють в умовах режимних обмежень - 20%, шифрувальні роботи (стаж від 6 та більше) - 20%, надбавка за особливо важливі завдання - 50%, премія - 140%. З огляду на незгоду позивача із таким перерахунком його пенсії адвокат позивача Шаповалов А.М. в його інтересах звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 21.01.2020 року про перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, які він одержував на момент звільнення з військової служби, в тому числі з урахуванням отриманої ним грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні та щомісячної додаткової грошової допомоги у розмірі 100% щомісячно 100% від суми підвищення пенсії та здійснити позивачу виплату суми вище зазначеного перерахунку. Також, адвокат позивача звернувся до Держспецзв`язку із адвокатським запитом від 07.02.2020 року, в якому просив надати копію довідки, направленої до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а в подальшому - із заявою від 19.02.2020, в якій просив включити до довідки, на підставі якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проводиться перерахунок пенсії ОСОБА_1 , додаткові види грошового забезпечення, а саме: процентну надбавку за вислугу років; середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці; надбавки за кваліфікацію, В/СЛ, клас Майстер; особи, які працюють в умовах режимних обмежень; шифрувальні роботи: стаж від 6 років і більше; надбавка за особливо важливі завдання; премія. Судом першої інстанції встановлено, що листом від 14.02.2020 року №26/13-1148 Головне управління урядового зв`язку Держспецзв`язку у відповідь на вищевказаний адвокатський запит адвоката Шаповалова А.М. від 07.02.2020 року, адресований Держспецзв`язку, надав йому копію довідки Головного управління урядового зв`язку Держспецзв`язку від 14.02.2020 року №10, зміст якої є ідентичним змісту довідки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Згідно з указаною довідкою станом на 01.03.2018 року за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 на день звільнення зі служби види грошового забезпечення становлять: посадовий оклад - 8480,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років - 4482,00 грн., що разом становить 14442,00 грн. Також, позивач заначив, що в лютому 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві йому здійснено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб". Перерахунок проведено на підставі довідки про його грошове забезпечення, відповідно до якої до грошового забезпечення включено: посадовий оклад, оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 45% та премія. Розмір пенсії визначено 62% від грошового забезпечення та становить 8 954,04 грн. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Головне управління урядового зв`язку Держспецзв`язку надало Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві довідку від 26.03.2018 року №60 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, відповідно до якої грошове забезпечення за посадою, яку займав позивач станом на час звільнення, станом на 01.03.2018 року становить 14688,50 грн., зокрема: посадовий оклад - 8650,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років - 4558,50 грн. Позивач вважаючи, що Адміністрацією Держспецзв`язку допущено протиправну бездіяльність стосовно невключенням до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, а саме: середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, зокрема: надбавку за кваліфікацію, B/CЛ, клас Майстер (7%); надбавку за роботу в умовах режимних обмежень (20%); надбавку за шифрувальні роботи (стаж від 6 років та більше) (20%); надбавку за особливо важливі завдання (50%); премію (140%), які повинні бути враховані при перерахунку пенсії, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, з того, що позивач в даному випадку звернувся до неналежного відповідача, а отже в діях відповідача 1 відсутні протиправні дії. Надаючи правову оцінку правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення з урахуванням доводів апеляційної скарги та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ). Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року по справі №826/3858/18. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив Порядок №

45. Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначеними нормами права чітко передбачено порядок перерахунку пенсій, в тому числі, перерахунок пенсії відбувається на підставі довідки державного органу, з якого була звільнена особа. Так, судом першої інстанції встановлено, а позивачем не спростовано, що він проходив військову службу перед звільненням в Головному управлінні президентського зв`язку Держспецзв`язку, а довідки для Пенсійного фонду надавалися Головним управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (ідентифікаційний код 34794089), яке є самостійною юридичною особою, що входить до структури органів Держспецзв`язку. Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку довідку для перерахунку пенсії зобов`язане надати - Головне управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, а не Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, яка не порушувала прав позивача. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач свої вимоги, що стосуються направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії та не включення до такої довідки усіх видів його грошового забезпечення спрямовано до неналежного відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову в задоволенні рішення, а доводи апеляційної інстанції не спростовують висновків суду першої інстанції. Щодо посилання апелянта на те, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача звертаючись до суду з відповідним позовом, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем 1 подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, який було надіслано і позивачу та в якому зазначив, що Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України є неналежний відповідач по даній справі. Колегіє суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що представником позивача (адвокатом Шаповаловим А.М.) подавалися: клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів 02.07.2020 року (Листа Головного управлінні президентського зв`язку Держспецзв`язку від 14.02.2020 р. №26/13-1148); заяви про повернення судового збору від 07.07.2020 року. Проте, в матеріалах справи відсутнє клопотання (заява), яким позивач погодився на заміну сторони у справі або залучення Головного управлінні президентського зв`язку Держспецзв`язку, в якості співвідповідача Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, що позивач проходив військову службу перед звільненням в Головному управлінні президентського зв`язку Держспецзв`язку, а довідки для Пенсійного фонду надавалися Головним управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (ідентифікаційний код 34794089), отже в даному випадку Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не порушувала прав позивача. З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача представляє адвокат Шаповал А.М. на підставі Ордеру від 20.025.2020 року №657397, отже, на переконання колегії суддів, оскільки представник позивача перебуває у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не міг не усвідомлювати юридичних наслідків при поданні позовної заяви до неналежного відповідача. Колегія суддів звертає увагу, що переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити такий недолік та розглянути вказану справу по суті, оскільки частиною 7 статті 48 вказаного Кодексу визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16, від 17 червня 2020 року по справі №127/6881/17 та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17. При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович