LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/1715/21

від 09.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/1715/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Макарової С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року (суддя Семененко М.О., повний текст рішення складено 16.07.2021) в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління з питань праці Запорізької міської ради про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.08.2020 № ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу начальника Управління з питань праці Запорізької міської ради № 114р від 25.06.2020, на підставі повідомленням посадової особи про виявлені в ході виконання нею повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин зобов`язано організувати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин) у термін до 14.07.2020. Посадовими особами Управління з питань праці Запорізької міської ради на підставі направлення № 101н від 25.06.2020 було проведено позаплановий захід інспекційне відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено Акт від 14.07.2020 № ОМС-ЗП 10155/1757/НД/АВ, в якому зафіксовано порушення з боку позивача статей 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допуск до роботи працівників без оформлення трудових договорів; допущення працівника до роботи за укладеним трудовим договором без подання повідомлення до ДФС; порушення умов трудового договору щодо умов праці працівника; На підставі вказаного Акту винесено припис № ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П від 14.07.2020 про усунення виявлених порушень у строк до 30.07.2020. Також відповідачем винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ПП від 14.07.2020. Вказані документи були направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення, що підтверджується матеріалами справи. У зв`язку з повернення рекомендованого відправлення без вручення, відповідачем було складено Акт про відмову від підписання документів № ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ВП від 27.07.2020, який направлено одночасно з запрошенням щодо участі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на адресу позивача. В подальшому на підставі Акту № ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ уповноваженою особою Управління з питань праці Запорізької міської ради винесено постанову № ОМС-ЗП10155/1757/НД/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2020, згідно з якою за порушення ч.1 ст. 21, ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 94460,00 грн. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. За приписами ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Апелянт не спростовує належними та допустимими доказами відсутність з його боку виявлених порушень. Доводи останнього зводяться до відсутності повноваження на здійснення контрольного заходу та порушення процедури його проведення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Статтею 7 цього Закону встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) зазначається тип заходу (плановий або позаплановий). Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в повній мірі дотримані вимоги закону щодо оформлення документів для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Вказаним Порядком в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту (п. 2 Порядку). Відповідно до п. 3 Порядку інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами. Відео-доказом, наданим з боку відповідача, підтверджується, що посадовими особами контролюючого органу перед початком інспекційного відвідування були пред`явлені службові посвідчення та направлення на перевірку, на підставі яких останні були допущені уповноваженою особою до проведення контрольного заходу. При цьому докази оприлюднення на офіційному веб-сайті Держпраці інформації щодо видачі посадовим особам, які проводили інспекційне відвідування, службових посвідчень, були надані відповідачем та містяться у матеріалах справи. Судом першої інстанції ретельно досліджено повноваження посадових осіб відповідача на проведення інспекційного відвідування, у тому числі щодо дотримання процедури видачі службових посвідчень та оприлюднення відповідної інформації на офіційному сайті Держпраці. Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих пояснень у спростування висновків суду першої інстанції. Також не є обґрунтованими доводи апелянта про неможливість врахування в якості належного та допустимого доказу відеозапису, який здійснювався відповідачем під час проведення контрольного заходу, адже відповідне право суб`єкта владних повноважень визначено статтею 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Щодо доводів апелянта про неправомірне проведення контрольного заходу під час дії карантину, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем було проведено позаплановий захід, тоді як підпунктом 4 пункту 2 Розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ встановлено заборону на період карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), на проведення органами державного нагляду (контролю) лише планових заходів, що вірно встановив суд першої інстанції. Також невірним є посилання апелянта на порушення строків проведення інспекційного відвідування з огляду на приписи ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки норма цієї статті є загальною. До спірних правовідносин має застосовуватися вимога п. 9 Порядку № 877, яким встановлено строк проведення саме інспекційного відвідування органами праці. Не спростовуються апелянтом належними доводами й висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості тверджень про подвійне притягнення позивача до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення. Відповідні доводи позивача спростовані судом першої інстанції з посиланням на встановлені обставини справи, вимоги чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах. Суд апеляційної інстанції, перевіряючи висновки суду першої інстанції в цій частині, вважає їх вірними. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на необґрунтованість доводів апелянта на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, адже такі доводи спростовуються змістом мотивувальної частині судового рішення. Суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи, надав їм вірну правову оцінку та виклав належне обґрунтування всім доводам позивача. Інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не перевіряються, оскільки такі не були зазначені серед підстав позову. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року в адміністративній справі № 280/1715/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 09 листопада 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 09 листопада 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»