Постанова 4854 № 420/477/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/477/21 Категорія: 108010000 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Час і місце ухвалення: 11:04, м. Одеса Дата складання повного тексту: 05.03.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Сузанській І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2021 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) Держпраці в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу №ОД1411/1583/АВ/П/ТД-ФС від 17 грудня 2020 року про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 350 000,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що 09 листопада 2020 року відповідачем складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ОД1144/1583/АВ стосовно ФОП ОСОБА_1 . На підставі вказаного акту відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 350 000 грн. Обґрунтуванням накладення штрафу є висновки акту перевірки, за якими, під час інспекційного відвідування інспекторами праці були зафіксовані 7 осіб, які виконували обов`язки в інтересах підприємця, без оформлення трудового договору, а саме ОСОБА_2 (офіціант), ОСОБА_3 (офіціант), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (адміністратор), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (стажист)". Із вказаними твердженнями позивач не погоджується та зазначає, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ( ОСОБА_11 ), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебували у цивільно-правових відносинах з іншим суб`єктом підприємницької діяльності, а саме ФОП ОСОБА_12 , яка здійснює господарську діяльність за тією самою адресою, що й позивач. Стосовно ОСОБА_13 позивач зазначив, що вказана особа йому взагалі невідома, а в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_12 перебувала ОСОБА_14 , яка в акті від 09 листопада 2020 року поіменована як ОСОБА_15 . В обґрунтування тотожності цих осіб позивач послався на дані відеофіксації, зроблені відповідачем в ході інспекційного відвідування, а також на надану позивачем до матеріалів справи фотографію ОСОБА_14 , що міститься у її паспорті громадянина України. Також позивач зазначила, що стосовно ФОП ОСОБА_12 відповідачем також проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено акт №ОД1143/1583/АВ від 09 листопада 2020 року. У запереченнях до вказаного акту ФОП ОСОБА_12 зазначила, що ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_7 , перебувають у цивільно-правових відносинах саме з нею як суб`єктом господарської діяльності, а не з позивачем. На підтвердження факту перебування вказаних в оскаржуваній постанові осіб у цивільно-правових відносинах саме з ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем, до матеріалів справи були надані відповідні цивільно-правові договори разом з актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг). Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час виїзду за адресою здійснення господарської діяльності позивачем, направлення на здійснення інспекційного відвідування від 23 жовтня 2020 року №15/01-29-2223 та вимогу про надання документів від 27 жовтня 2020 року №ОД1144/1583/ПД отримала ОСОБА_12 за особистим підписом (довіреність від 15 січня 2020 року, зареєстрована в реєстрів за №559). Також відповідач зазначає, що під час здійснення інспекційного відвідування позивача (27 жовтня 2020 року та 06 листопада 2020 року) зафіксовані наступні особи, які виконували роботу в інтересах адміністрації закладу організації громадського харчування та організації дозвілля " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", та повідомили відповідну інформацію, а саме ОСОБА_2 повідомив, що працює на ОСОБА_16 на посаді офіціанта; ОСОБА_3 виконувала функції офіціанта та зазначила, що перебуває на стажуванні; ОСОБА_4 відмовилась надавати інформацію щодо себе за наказом ОСОБА_12 , проте відповідно до графіку прибирання відповідальною особою 26 жовтня 2020 року була саме ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 працює на посаді бармена; ОСОБА_6 перебуває на посаді адміністратора; ОСОБА_7 повідомила, що перебуває на стажуванні, виконувала обов`язки офіціанта; ОСОБА_8 повідомив, що перебуває на стажуванні, виконує обов`язки офіціанта. На підтвердження вказаних обставин відповідач послався на відповідні файли відеозаписів, що були зроблені в ході інспекційного відвідування позивача. Додатково відповідач зазначив, що відповідно до вимоги про надання/поновлення документів від 27 жовтня 2020 року №ОД1144/1583/ПН уповноваженою особою позивача надані документи, а саме - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія паспорту громадянина України та ідентифікаційного коду; наказ від 31 серпня 2020 року №3 про прийом на роботу ОСОБА_17 (офіціант) та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 31 серпня 2020 року; наказ від 03 березня 2020 року №1 про прийом на роботу ОСОБА_18 (адміністратор) та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 04 березня 2020 року; наказ від 03 березня 2020 року №2 про прийом на роботу ОСОБА_19 (бармен) та повідомлення про прийняття працівника на роботу від 03 березня 2020 року; договір оренди приміщення від 29 січня 2020 року №1/290120; письмові пояснення ФОП ОСОБА_12 від 02 листопада 2020 року та 06 листопада 2020 року. Також відповідач зазначив, що згідно письмових пояснень ФОП ОСОБА_12 від 02 листопада 2020 року на території закладу " ІНФОРМАЦІЯ_1 " здійснюють свою господарську діяльність позивач, яка орендує частину приміщенні, а саме бар, та ФОП ОСОБА_12 , яка орендує іншу частину закладу, а саме кухню. У відзиві на позов відповідач також зазначив, що згідно наявних у відповідача відеозаписів ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 не мають ніякого відношення до навчання та майстер-класів та без будь-яких вагань повідомили інспекторів праці, що перебувають на посадах (бармен, офіціант та стажисти). З огляду на вказані обставини відповідач вважає оскаржувану позивачем постанову законною та обґрунтованою. Позивачем подана відповідь на відзив, в якій він не погодився з доводами відповідача, викладеному у відзиві, зазначив, що жодна з вказаних в оскарженій постанові осіб не зазначила, що перебуває у будь-яких правовідносинах з позивачем, натомість наданими позивачем документами доведено перебування вказаних осіб у цивільно-правових відносинах з абсолютно іншим суб`єктом господарювання. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпраці в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу задоволено. Скасовано постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС, винесену ГУ Держпраці в Одеській області 17 грудня 2020 року. Стягнуто з ГУ Держпраці в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень). В апеляційній скарзі ГУ Держпраці в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги: Під час виїзду за адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_20 , направлення на здійснення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів від отримала ОСОБА_12 за особистим підписом. Інспекторами праці під час здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 були зафіксовані наступні особи, які виконували роботу в інтересах адміністрації закладу організації громадського харчування та організації дозвілля " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та повідомили наступну інформацію, а саме: - ОСОБА_2 , який повідомив, що працює на ОСОБА_21 на посаді офіціанта, що підтверджується відеофіксацією; - ОСОБА_3 , виконувала функції офіціанта, зазначила, що перебуває на стажуванні; - ОСОБА_4 , відмовилась надавати інформацію щодо себе за наказам ОСОБА_12 , проте відповідно до графіку прибирання відповідальною особою 26 жовтня 2020 року була саме ОСОБА_4 ; - ОСОБА_5 , працює на посаді бармена; - ОСОБА_6 , перебуває на посаді адміністратора; - ОСОБА_7 , повідомила, що перебуває на стажуванні, виконувала обов`язки офіціанта; - ОСОБА_8 , повідомив, що перебуває на стажуванні. Відповідно до вимоги про надання/поновлення документів від 27 жовтня 2020 року №ОДІ 144/1583/ПН уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 було надано документи. Після ознайомлення з наданими документами було встановлено, що на момент інспекційного відвідування позивача за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 були укладені трудові договори тільки з трьома працівниками: ОСОБА_17 (офіціантка), ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Надання документів на вимогу №ОДІ 144/1583/ПН зобов`язувало суб`єкта господарювання надати документи у строк до 02 листопада 2020 року, проте, як вбачається з вищезазначеного, документів, щодо осіб які були зафіксовані інспекторами під час здійснення інспекційного відвідування із зазначенням суб`єктів господарювання, кому вони саме підпорядковуються та з ким вони саме взаємодіють та у який спосіб надано не було. Окрім цього, було надано письмові пояснення ФОП ОСОБА_12 від 02 листопада 2020 та 06 листопада 2020 року, які підтверджують, що ФОП ОСОБА_12 не має ніякого відношення до частини закладу, а саме бару, який до договору оренди приміщення № 1/290120 належить ФОП ОСОБА_22 в частині приміщення площею 30 кв.м. та вказане підтверджено поясненням від 02 листопада 2020 року. Також, апелянт зазначає, що у поясненні від 06 липня 2020 року ФОП ОСОБА_12 підтвердила факт використання найманої праці в закладі "Хмільна Качка" зазначивши: "Молодой человек, которьій находился в зале и на кухне это ОСОБА_23 - стажер, на кухне с вьіполнением функций официанта". На сьогодні не існує можливості працевлаштовувати співробітника на стажування, на випробувальний термін без офіційного працевлаштування у будь-якому випадку, навіть при стажуванні чи то з випробувальним терміном потрібно оформляти з повідомленням про прийом на роботу. Також, позивачем було долучено разом з запереченням цивільно-правові договори, які під час інспекційного відвідування були відсутні та на вимогу (п. 5 вказаної вимоги) інспектора праці надані не були, що безумовно ставить під сумнів Головне управління у реальній наявності цих договорів ще до початку перевірки і що найбільш є незрозумілим чому при наданні пояснень жоден із працівників не мав уяву про те, що з ним укладено ЦПД і про те, що вказані особи надають майстер-класи. Також, на відеозаписі чітко простежується, що вказані особи не мають ніякого відношення до навчання та майстер-класів та без будь-яких вагань повідомили інспекторів праці, що перебувають на посадах (бармен, офіціант та стажери), що і підтверджено адміністратором закладу ОСОБА_6 . У відзиві ФОП ОСОБА_1 вказується, що апеляційна скарга не містить спростування висновків суду першої інстанції та відповідачем не доведено підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ Держпраці в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: ОСОБА_1 зареєстрована та здійснює свою діяльність як суб`єкт господарювання, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 січня 2020 року (а.с.15), та з 2020 року здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору оренди приміщення від 29 січня 2020 року №1/290120. Також, за адресою: АДРЕСА_3 здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_12 на підставі договору оренди приміщення №4/260220 від 26 лютого 2020 року. Статус суб`єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_12 підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29 жовтня 2019 року. Адреси господарської діяльності позивача та ФОП ОСОБА_12 знаходяться в одному приміщенні, що не заперечується учасниками справи та зазначено відповідачем в акті інспекційного відвідування. На підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування від 23 жовтня 2020 року №15/01-29-2223 відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 09 листопада 2020 року №ОД1144/1583/АВ. Згідно висновків акту, відповідач стверджує, що під час інспекційного відвідування інспекторами праці зафіксовані 7 осіб, які виконували обов`язки в інтересах позивача, без оформлення трудового договору, а саме ОСОБА_2 (офіціант), ОСОБА_3 (офіціант), ОСОБА_4 (яка виконувала функції прибиральниці), ОСОБА_5 (бармен), ОСОБА_6 (адміністратор), ОСОБА_7 (стажер) та ОСОБА_8 (стажер). На підставі акту інспекційного відвідування винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОД1144/1583/АВ/П/ТД-ФС від 17 грудня 2020 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 350 000 грн. у зв`язку із твердженням про фактичне приховування трудових відносин із вказаними вище фізичними особами. Відповідно до цивільно-правового договору від 20 жовтня 2020 року №1/201020 (період дії з 20 жовтня 2020 року по 17 листопада 2020 року) ОСОБА_2 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , та надавав їй послуги з проведення майстер-класів з обслуговування клієнтів, на підтвердження чого у справі наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) 17 листопада 2020 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем у справі. Про вказаний факт ФОП ОСОБА_12 повідомляла відповідача у запереченнях до акту перевірки №ОД1143/1583/АВ від 09 листопада 2020 року. Вказаний акт складений відповідачем за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_12 . Спростування вказаних вище фактів відповідач протягом часу розгляду справи не навів, зауважень щодо форми та змісту зазначеного договору між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_12 також не навів. Відповідно до цивільно-правового договору від 20 жовтня 2020 року №4/201020 (період дії з 20 жовтня 2020 року по 17 листопада 2020 року) ОСОБА_9 перебувала у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , та надавала їй послуги - проведення майстер-класів з обслуговування клієнтів, на підтвердження чого у справі наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 17 листопада 2020 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_9 перебувала у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем у справі. Про вказаний факт ФОП ОСОБА_12 також повідомляла відповідача у запереченнях до акту перевірки №ОД1143/1583/АВ від 09 листопада 2020 року. Спростування вказаних вище фактів відповідач протягом часу розгляду справи не навів, зауважень щодо форми та змісту зазначеного договору між ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_12 не зазначив. Відповідно до цивільно-правового договору від 20 жовтня 2020 року №5/201020 (період дії з 20 жовтня 2020 року по 17 листопада 2020 року) ОСОБА_10 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , та надавав їй послуги майстер-класи з приготування напоїв, на підтвердження чого у справі наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 17 листопада 2020 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_10 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем у справі. Про вказаний факт ФОП ОСОБА_12 повідомляла відповідача у запереченнях до акту перевірки №ОД1143/1583/АВ від 09 листопада 2020 року. Спростування вказаних вище фактів відповідач протягом часу розгляду справи не навів, зауважень щодо форми та змісту зазначеного договору між ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_12 також не навів. Відповідно до цивільно-правового договору від 20 жовтня 2020 року №0/201020 (період дії з 20 жовтня 2020 року по 17 листопада 2020 року) (а.с. 72-74) ОСОБА_11 (поіменований в акті як "пан Володимир (адміністратор) перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , та надавав їй послуги адміністрування діяльності закладу громадського харчування ("адміністратор закладу"), на підтвердження чого у справі наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) 17 листопада 2020 року З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_11 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем у справі. Спростування вказаних вище фактів відповідач протягом часу розгляду справи не навів, зауважень щодо форми та змісту зазначеного договору між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 не зазначив. Відповідно до цивільно-правового договору від 20 жовтня 2020 року №6/201020 (період дії з 20 жовтня 2020 року по 17 листопада 2020 року) ОСОБА_7 перебувала у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , та надавала їй послуги майстер-класи з обслуговування клієнтів, на підтвердження чого у справі наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 17 листопада 2020 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 перебувала у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем у справі. Про вказаний факт ФОП ОСОБА_12 повідомляла відповідача у запереченнях до акту перевірки №ОД1143/1583/АВ від 09 листопада 2020 року. Спростування вказаних вище фактів відповідач протягом часу розгляду справи не навів, зауважень щодо форми та змісту зазначеного договору між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_12 не зазначив. Відповідно до цивільно-правового договору від 20 жовтня 2020 року №8/201020 (період дії з 20 жовтня 2020 року по 17 листопада 2020 року) ОСОБА_8 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 та надавав їй послуги з обслуговування клієнтів, на підтвердження чого у справі наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 17 листопада 2020 року. З огляду на викладене, ОСОБА_8 перебував у цивільно-правових відносинах із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем у справі. Спростування вказаних вище фактів відповідач протягом часу розгляду справи не навів, зауважень щодо форми та змісту зазначеного договору між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_12 не вказав. Стосовно вказаної в акті " ОСОБА_13 ", судом встановлено наступне. З наданого позивачем до матеріалів справи файлу відеозапису "NOR_888888_000000_202010236160313_0021" встановлена, що " ОСОБА_4 " є ОСОБА_14 , що вбачається із порівняння її зовнішності на вказаному відеозаписі (проміжок часу 11 хв.57 сек 12 хв.00 сек), та на фотографії паспорту ОСОБА_14 , копія якого надана позивачем до суду разом із позовом. В свою чергу, ОСОБА_14 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_12 , на підтвердження чого у справі наявний трудовий договір №5 між ФОП ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , повідомлення про прийняття працівника на роботу від 31 серпня 2020 року та квитанція №2 від 31 серпня 2020 року про подання відповідного пакету документів до Державної податкової служби України. Заперечень проти вказаних обставин відповідач в ході розгляду не навів. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що шість із сімох вказаних у оскаржуваній постанові фізичних осіб перебували у цивільно-правових відносинах з іншим суб`єктом господарювання, ніж позивач, а саме з ФОП ОСОБА_12 , а сьома особа перебувала із ФОП ОСОБА_12 у трудових відносинах, оформлених у відповідності до законодавства України. Натомість, жодна з вказаних осіб не перебувала у будь-яких правовідносинах з позивачем у справі. Також суд зауважив, що із наявного в матеріалах справи відеозапису інспекційного відвідування вбачається, що жодна з вказаних вище семи осіб не вказувала про своє перебування у будь-яких відносинах із позивачем у справі. Посилання відповідача на те, що позивач орендує частину приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , а ФОП ОСОБА_12 другу частину вказаного приміщення, а саме кухню не спростовують змісту вказаних вище цивільно-правових договорів, відповідно до яких вказані у оскаржуваній постанові фізичні особи перебувають у правовідносинах саме з ФОП ОСОБА_12 . Крім того, з переліку послуг, що надавалися цими фізичними особами не вбачається неможливості надання цих послуг на користь ФОП ОСОБА_12 , як і вказано у відповідних цивільно-правових договорах. Також, не спростовують даних вказаних договорів обставини подальшого прийняття на роботу вказаних в акті осіб до позивача та ФОП ОСОБА_12 , оскільки оформлення трудових відносин мало місце після закінчення дії відповідних договорів цих осіб з ФОП ОСОБА_12 та після завершення інспекційного відвідування позивача та ФОП ОСОБА_12 . Разом з тим, надана відповідачем до справи довіреність від імені позивача на ОСОБА_12 №559 є доказом лише наявності між вказаними особами правовідносин представництва, водночас не спростовує змісту договорів, які укладені ФОП ОСОБА_12 із відповідними фізичними особами саме від свого імені, а не від імені позивача. На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, 90 КАС України, ст.ст. 3, 259, 265 КЗпП України, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з ч.1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (абз.2 ч.2 ст. 256 КЗпП України). Частиною 3 ст. 265 КЗпП України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 ГК України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст. 265 КЗпП України). Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 було затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зі змісту наведених норм законодавства України вбачається, що обов`язковою підставою для накладення штрафу на суб`єкта господарювання відповідачем є виключно порушення законодавства України про працю саме вказаним суб`єктом господарювання. Тому, обов`язковою умовою накладення на позивача штрафу було використання ним праці вказаних в постанові фізичних осіб без належного оформлення трудових відносин відповідно до вимог законодавства України. Натомість, судом першої інстанції, на підставі ретельного аналізу наявних у справі доказів, правильно встановлена відсутність перебування вказаних в постанові відповідача осіб у будь-яких відносинах саме із позивачем, та одночасно встановлений факт перебування цих осіб у цивільно-правових (шість осіб) та трудових відносинах (одна особа) із ФОП ОСОБА_12 , а не з позивачем. Доводи апеляційної скарги, в більшій частині, носять суб`єктивний характер та ґрунтуються на припущеннях. За таких обставин постанова відповідача про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 09 липня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.