Постанова 4850 № 200/9972/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року справа №200/9972/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С., представника позивача Волкової К.В., представника відповідача Цирі С.М., третя особа ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. у справі №200/9972/21 (головуючий І інстанції Хохленков О.В., повний текст рішення складений 30.08.2021р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. позов задоволено. Визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за виконавчим провадженням № 66094672 про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.. Скасовано постанову головного державного виконавця від 20 липня 2021 року ВП №66094672 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження та постанови від 20 липня 2021 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.. Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що на час винесення спірних постанов державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження"1404-VIII. Під час судового засідання представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року по справі №200/9515/20-а відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року в справі № 200/9515/20-а - скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п`ятою ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити її виплату з урахуванням виплаченої суми. Постановою державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.07.2021 року ВП № 66094672 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 200/9515/20-а виданого 03.06.2021 року Донецьким окружним адміністративним судом (а.с. 7). Постановою державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.07.2021 року ВП № 66094672 було стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації виконавчого збір в розмірі 24000,00 грн. (а.с. 9). Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації за № 01-20/4127/0/201-21 від 10.06.2021 року до Першого апеляційного адміністративного суду 10.06.2021 року була подана заява про роз`яснення судового рішення (а.с. 12-14). Листом № 01-21/5555/0/21 від 30.07.2021 року посадова особа Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації повідомила державного виконавця про те, що 10 червня 2021 року було подано заяву до Першого апеляційного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення і станом на 29 липня 2021 року судове рішення не роз`яснено (а.с. 10). Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі №200/9515/20-а відмовлено в задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі № 200/9515/20-а. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла у спірний період (далі - Закон № 1404-VІІІ). Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. У відповідності до вимог частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За приписами пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За змістом частини п`ятої статті 26 Закону 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Частиною третьою статті 27 Закону 1404-VIII визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. За приписами частини 4 статті 27 Закону 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Жодна норма Закону 1404-VIII не передбачає право державного виконавця відтермінувати встановлений Законом строк для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у разі звернення боржника до суду з заявою про роз`яснення судового рішення. Перелік випадків повернення органом державної виконавчої служби виконавчого документу стягувачу, визначений у частині 4 статі 4 Закону 1404-VIII, також не містить в собі право державного виконавця на повернення виконавчого документу у разі звернення боржника до суду з заявою про роз`яснення судового рішення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що на час винесення спірних постанов державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону 1404-VIII. За правилами частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Тобто, положення наведеної норми передбачено саме зупинення строку протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що у державного виконавця в даному випадку було відсутні підстави для прийняття заяви про примусове виконання виконавчого листа №200/9515/20-а, колегія суддів вважає помилковим. На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. у справі № 200/9972/21 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021р. у справі № 200/9972/21 - скасувати. У задоволенні позовних вимог Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - відмовити. Постанова у повному обсязі складена 09 листопада 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 09 листопада 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін А.В. Гайдар