Постанова Київський апеляційний суд № 756/9977/19

справа № 756/9977/19 головуючий у суді І інстанції Яценко Н.О. провадження № 22-ц/824/13024/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 05 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», про відшкодування матеріальної шкоди, - В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 78 888 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 10 квітня 2012 pоку. Належна позивачу квартира знаходиться на 4 поверсі 23 поверхового будинку та складається з 2 жилих кімнат, загальною площею 80,5 кв.м., житловою площею квартири - 44,7 кв.м. 28 лютого 2018 року сталося залиття належної позивачу квартири, про що складено акт. Згідно Акту від 28 лютого 2018 pоку комісією проведено обстеження квартири, під час якого було виявлено порив корпуса водоміра ГВП, перекритий вентель по кв. НОМЕР_1 ГВП , затоплено до третього поверху, також офісне приміщення НОМЕР_4, 2 поверху. Мешканці квартири № НОМЕР_1 від підпису акту відмовилися. 02 березня 2018 року було складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_1 та встановлено наступне: в коридорі пошкоджено світильник, паркетну дошку, стелю, стелю гіпсокартон; у житловій кімнаті пошкоджено стелю та паркетну дошку (підлога), на стіні видно сліди залиття (шпалери) приблизно 36 кв.м.; пошкоджено коробку в кухонних дверях, гіпсокартону конструкцію; в санвузлі пошкоджено меблі (тумбочка) під умивальник. В акті також вказана причина залиття аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС (або ХВС) - порив лічильника ГВП в кухні квартири № НОМЕР_1 після запірної арматури. У подальшому на підставі заяви ОСОБА_1 було проведено експертне оціночно-будівельне дослідження квартири НОМЕР_2 за вищезазначеною адресою. Згідно висновку експертного оціночно-будівельного дослідження від 15 листопада 2018 року вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), які необхідно провести для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири, становить 78 888 грн. Залиття належної ОСОБА_1 квартири відбулося внаслідок дій відповідача, в результаті чого позивачу було завдано матеріальну шкоду. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у задоволенніпозову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що аварійні ситуації, які відбулися у будинку та на які посилається суд у своєму рішенні, відбулися не у квартирі відповідача і навіть не на поверсі, де розташована її квартира. Суд не взяв до уваги лист ТОВ «Перший український експертний центр» від 11 квітня 2018 року № 1083. У матеріалах справи не міститься жодного належного доказу, який би вказував про наявність причинно-наслідкового зв`язку між іншими аваріями, які сталися у будинку в інший період, та поривом лічильника у квартирі відповідача, і як наслідок завдання шкоди позивачу. Саме на відповідача покладено обов`язок доводити відсутність вини у заподіянні шкоди. Лист ПАТ «Електротермометрія» від 21 листопада 2018 року не є належним доказом у справі, оскільки не містить жодних висновків щодо того, що стало причиною даного гідро удару. Позивачем надано докази на підтвердження факту завдання матеріальної шкоди та її розміру. На спростування зазначених обставин відповідач не надала жодних належних доказів. При оформленні висновку експертного оціночно-будівельного дослідження було враховано лише пошкодження, які сталися внаслідок залиття 28 лютого 2018 року. Розрив свища, який відбувся 19 березня 2018 року, жодним чином не пов`язаний з залиттям 28 лютого 2018 року. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що суд вірно встановив всі обставини справи та надані докази. Суд вірно врахував, що система водопостачання у будинку по АДРЕСА_4 перебувала в аварійному стані. Лічильник вийшов з ладу внаслідок гідроудару в системі. Якщо позивач не згоден з зазначеною обставиною, він не був позбавлений права на проведення належного експертного дослідження. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що 28 лютого 2018 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , про що складено акт від 28 лютого 2018 року (а.с.19). Згідно акту від 28 лютого 2018 pоку комісія у складі слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 у присутності мешканців: квартири НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , квартири НОМЕР_3 - ОСОБА_4 , офісного приміщення НОМЕР_4 на 2 поверсі - ОСОБА_5 - провели обстеження по АДРЕСА_6 . Під час обстеження було виявлено: в кв. НОМЕР_1 виявлено порив корпуса водоміра ГВП. Перекритий вентель по кв. НОМЕР_1 ГВП. Затоплено до третього поверху, також офісне приміщення НОМЕР_4, 2 поверху. Мешканці квартири НОМЕР_1 від підпису акту відмовилися. 02 березня 2018 року було складено Акт обстеження за участю комісії у складі: голови комісії головного інженера ОСОБА_8, майстра будинку ОСОБА_6 , слюсара ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 та встановлено наступне: в коридорі пошкоджено світильник, пошкоджено паркетну дошку розміром приблизно 6,5 кв.м., пошкоджено стелю розміром приблизно 14 кв.м., пошкоджено стелю гіпсокартон розміром приблизно 4 кв.м.; житлова кімната: пошкоджено стелю розміром приблизно 14 кв.м. та паркетну дошку (підлога) приблизно 14 кв.м., на стінах видно сліди залиття (шпалери) приблизно 36 кв.м. Пошкоджено коробку в кухонних дверях - 1 шт., пошкоджено гіпсокартону конструкцію розміром приблизно 5 кв.м.; в санвузлі пошкоджено меблі (тумбочка) під умивальник. В акті також вказана причина залиття аварії, що трапилася на системі ЦО, ГВС (або ХВС) - порив лічильника ГВП в кухні квартири № НОМЕР_1 після запірної арматури (а.с.20). Як убачається зі скарги власників квартир у буд. АДРЕСА_4 у лютому 2018 року будинку АДРЕСА_4 склалася аварійна ситуація. З 26 лютого 2018 року відбувався систематичний розрив труб системи опалення та гарячого водопостачання. З наданих суду скарг убачається, що 26 лютого 2018 року мав місце розрив труб на сходових маршах 6-го поверху будинку. 27 лютого 2018 року - на сходових маршах 11 поверху (гаряча вода стікала до входу будинку, внаслідок чого утворилася ковзанка), що істотно утруднило пересування для мешканців будинку. 28 лютого 2018 року близько 14 год. стався розрив труби гарячого водопостачання 12-го поверху. Ці факти підтверджуються відповідними скаргами власників квартир у будинку АДРЕСА_4 , у тому числі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.65-68,70, 72, 74). Скарги за підписами власників квартир були надіслані до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (суб`єкта, який здійснював теплопостачання до будинку), ТОВ «Перший український експертний центр» (організація, яка здійснювала експлуатацію будинку), ПАТ «Холдингова компанія «КИЇВМІСЬКБУД» (організація-забудовник), що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. Так, 28 лютого 2019 року стався розрив корпусу лічильника гарячого водопостачання у квартирі № НОМЕР_1 , що знаходиться поверхом вище квартири ОСОБА_1 . Близько 23 години 28 лютого 2018 року зафіксовано розрив труб гарячого водопостачання у квартирі НОМЕР_5 ; 01 березня 2018 року о 10 год. 30 хв. відбувся розрив труби 22-го поверху; 02 березня 2018 року о 4 годині розрив труб гарячого водопостачання у квартирі НОМЕР_6 ; 14 березня 2018 року о 12 годині виявлено затоплення підвалу будинку. Причини затоплення мешканцям будинку невідомі. 19 березня 2018 року близько 6 години стався розрив труб гарячого водопостачання у квартирах третього і четвертого поверхів, зокрема, у квартирах № НОМЕР_7 , № НОМЕР_2 (належить позивачу), про що йдеться у скарзі за підписом ОСОБА_1 . У відповіді на скаргу зазначено, що «Всі аварійні ситуації, які трапились на стояках трубопроводів гарячого водопостачання (ГВП) на поверхах №№4,3,22 у квартирах: № НОМЕР_1, (розрив корпуса квартирного лічильника), № НОМЕР_7 (голковий свищ на системі ГВП кухні), НОМЕР_2 (свищ на сушарці) .... житлового будинку по АДРЕСА_4 усунуто», що само собою підтверджує факт наявності на той час аварійної ситуації, а також факт розриву труб у квартирі позивача. 28 лютого 2018 року стався розрив корпусу лічильника № 030493 у квартирі № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 . Зазначений лічильник був встановлений забудовником ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». Виробник лічильника ПАТ «Електрометрія». Повірка лічильника ОСОБА_3 здійснювалася ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» 27 серпня 2015 року, про що видане свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 24-1/02527081509, чинне до серпня 2019 року. Відповідно до рішення Правління ПАТ ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15 серпня 2012 року) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр». 07 березня 2018 року зазначений лічильник було демонтовано за участі комісії ТОВ «Перший український експертний центр», про що складено відповідний акт. 09 березня 2018 року ОСОБА_3 відправила лічильник ПАТ «Електрометрія» для встановлення причин розриву. Листом № 227/1-19 від 21 листопада 2018 року ПАТ «Електрометрія» повідомило, що лічильник № 030493 вийшов з ладу внаслідок гідро удару в системі (а.с.83). ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло вищевказаний житловий будинок на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі від 26 грудня 2018 року. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено протиправної поведінки, вини відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіяною шкодою, а також не визначено об`єктивний розмір шкоди. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, як. особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі. Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 4 частини 2 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що власник зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини. Згідно зі статтею 151 ЖК Української РСР та абзацу 5 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року (з наступними змінами), власник зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання. Таким чином, обов`язок по утриманню санітарно-технічних приладів у належному стані покладено на власника квартири. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством України принципів змагальності й диспозитивності саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2018 року сталося залиття квартири позивача. На підтвердження заподіяної шкоди ОСОБА_1 надав суду акти, в яких зазначено, що затоплення квартири позивача сталося внаслідок пориву лічильника ГВП в кухні квартири № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, а також висновок експертного оціночно-будівельного дослідження. Разом з тим, ОСОБА_3 надано суду докази на спростування її вини у затопленні квартири позивача. Так, повірка лічильника ОСОБА_3 здійснювалася 27 серпня 2015 року, після чого відповідачу було видано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до серпня 2019 року. Тобто, на момент затоплення квартири позивача лічильник відповідача пройшов повірку. Після настання 28 лютого 2018 року пориву лічильника 09 березня 2018 року ОСОБА_3 відправила лічильник ПАТ «Електрометрія», який є виробником лічильника, для встановлення причин розриву. Листом від 21 листопада 2018 року ПАТ «Електрометрія» повідомило, що належний відповідачу лічильник вийшов з ладу внаслідок гідро удару в системі. За таких обставин, прорив лічильника стався з обставин, що не залежали від відповідача та не з вини останньої. Вказуючи на те, що лист ПАТ «Електротермометрія» від 21 листопада 2018 року не є належним доказом у справі, позивач не спростував зазначені в листі обставини. Крім того, предметом дослідження у даному випадку була причина розриву лічильника, а не встановлення обставин виникнення зазначеної причини. Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції по суті відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.