Постанова Київський апеляційний суд № 752/8653/19

справа № 752/8653/19 головуючий у суді І інстанції Колдіна О.О. провадження № 22-ц/824/12860/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 03 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Гасюк В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення ради, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 217/6873 від 14 березня 2019 року «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 листопада 2014 року ОСОБА_1 , як учасник АТО, звернувся до Київської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 13 січня 2015 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив позивача листом про утворення робочої групи з опрацювання питання соціального захисту у сфері житлового забезпечення киян-учасників антитерористичної операції. Однак, даним листом не було вирішено питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 27 січня 2017 року позивач повідомив Київську міську раду про розробку документації із землеустрою, оскільки у місячний строк з дня реєстрації клопотання від 23 грудня 2016 року Київська міська рада не надала ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані вмотивованої відмови, та замовив таку розробку ФОП ОСОБА_3 02 березня 2017 року Київська міська рада, не беручи до уваги та фактично проігнорувавши факт надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу та початок виконання робіт по розробленню такого проекту на підставі завдання Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради, прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 26 травня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою без зауважень та складено висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також проект був погоджений 02 червня 2017 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради. 21 липня 2017 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:066:0279. 07 грудня 2017 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі міста Києва» та направлено для подальшого розгляду до відповідних комісій Київської міської ради. 12 грудня 2017 року постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування відхилено проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки» без зазначення (повідомлення) вмотивованих причин такого відхилення, чим, на думку позивача, було порушено п. 4. ч. 6. ст. 30 Регламенту Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579. 26 березня 2018 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради було підготовлено та зареєстровано проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та направлено для подальшого розгляду до відповідних комісій Київської міської ради. Постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування не було прийнято жодну з пропозицій щодо проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки». 05 червня 2018 року під час повторного розгляду проекту рішення постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування архітектури та землекористування відхилено проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки», оскільки зазначена земельна ділянка відноситься до озеленених територій, що резервуються для розвитку мереж і зелених насаджень загального користування відповідно до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста. На думку позивача, дії постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування архітектури та землекористування вчинені з грубими порушеннями Регламенту Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579, вимог законодавства України. Паралельно процедуру щодо передачі вищевказаної земельної ділянки проходив громадянин ОСОБА_2 . З невідомо яких причин і підстав позивач та ОСОБА_2 отримали зовсім протилежні рішення, а саме у позивача - відмова, у громадянина ОСОБА_2 - задоволення. Відповідачем було вчинено ряд навмисних порушень порядку передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, що полягає у недотриманні відповідачем положень Конституції України, ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579. Навмисні протиправні дії відповідача були спрямовані на незаконну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, що в свою чергу призвело до позбавлення права позивача на першочергове отримання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:066:0279 у встановленому законодавством порядку у приватну власність. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі Київська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Як позивач, так і ОСОБА_2 мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначанням особи, що отримає право власності або користування на земельну ділянку. У відповідача немає підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а, відтак, і порушення права позивача. Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла виключно у межах її повноважень та у спосіб, визначений законом. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що він має першочергове право на відведення земельної ділянки незалежно від наявності інших заявників на дану ділянку. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 , затвердження проекту землеустрою, що був виготовлений за замовленням ОСОБА_2 , відбувалися з грубими порушеннями з боку відповідача. Дії постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування архітектури та землекористування вчинені з грубими порушеннями Регламенту Київської міської ради, вимог законодавства України, а також структурним підрозділом Київської міської ради перевищено межі компетенції (повноважень). Позивачем було виконано всі передумови отримання земельної ділянки у власність, а саме подано клопотання, отримано дозвіл, завдання на розробку проекту землеустрою, виготовлено та погоджено проект землеустрою, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено,що 13 листопада 2014 року ОСОБА_1 , як учасник АТО звернувся до Київської міської ради із заявою вх. № 08/х-5179 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 13 січня 2015 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив листом за вих. № 057021-08/х-5179-190 про утворення робочої групи з опрацювання питання соціального захисту у сфері житлового забезпечення киян - учасників антитерористичної операції. Однак, даним листом не було вирішено питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Київської міської ради з клопотанням № 08/Х-15342 (справа К-29251) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 та для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 27 січня 2017 року ОСОБА_1 повідомив Київську міську раду про розробку документації із землеустрою, оскільки у місячний строк з дня реєстрації клопотання № 08/Х-15342 від 23 грудня 2016 року Київська міська рада не надала ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані вмотивованої відмови, та замовив таку розробку ФОП ОСОБА_3 02 березня 2017 року Київською міською радою прийнято рішення № 1216/2220 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (обліковий код 90:066:0279) громадянину ОСОБА_2 . Як зазначено в рішенні такий дозвіл надано на підставі клопотання ОСОБА_2 від 25 жовтня 2016 року. 26 травня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою без зауважень та складено висновок № 6178/82-17 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 02 червня 2017 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради також був погоджений проект землеустрою, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 21 липня 2017 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та відповідної заяви позивача було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:066:0279. 07 грудня 2017 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради було підготовлено проект рішення Київської міської ради № 08/231-3082/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі місті Києва» (справа А-23324) та направлено для подальшого розгляду до відповідних комісій Київської міської ради. 12 грудня 2017 року постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування відхилено проект рішення №08/231-3082/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки». У протоколі № 29/62 від 12 грудня 2017 року не міститься будь-яких обґрунтувань відмови. 26 березня 2018 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради було підготовлено та зареєстровано проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та направлено для подальшого розгляду до відповідних комісій Київської міської ради. 15 травня 2018 року постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування не було прийнято жодну з пропозицій щодо проекту рішення № 08/231-975/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки». 05 червня 2018 року під час повторного розгляду проекту рішення постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування архітектури та землекористування, відхилено проект рішення № 08/231-975/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки», оскільки зазначена земельна ділянка відноситься до озеленених територій, що резервуються для розвитку мереж і зелених насаджень загального користування відповідно до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381. 17 січня 2019 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради було підготовлено та зареєстровано проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » № 08/231-323/ПР та направлено для подальшого розгляду до відповідних комісій Київської міської ради. 22 січня 2019 року Комісія підтримала проект рішення щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_2 без жодних зауважень, висновків, обґрунтувань. 14 березня 2019 року Київською міською радою було розглянуто проект рішення № 08/231-323/ПР та прийнято рішення № 217/6873, яким вирішено: «Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381 (зі змінами), виключивши з переліку озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування на період після 2010 року (таблиця № 17 «Біля села Чапаєвка»), земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 . Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.01, спpaва А-23722) та передано громадянину ОСОБА_2 , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 8000000000:90:066:0279) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва». У пункті 3 пояснювальної записки № ПЗ-35931/2 від 16 січня 2019 року Департаментом земельних ресурсів визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 погоджено органом архітектури - № 055-14071 від 31 серпня 2017 року та територіальним органом, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин - № 12489/82-18 від 29 серпня 2018 року. Однак, орган архітектури затверджував проект землеустрою, що розроблений ТОВ «ЗЕМЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ», а територіальний орган затверджував проект землеустрою, що розроблений ТОВ «ТЕРРА ПРОЕКТ». Тобто, в даному випадку, територіальні органи погодили два різні проекти землеустрою. У справі А-23722 щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_2 відсутній проект землеустрою, що розроблений ТОВ «ЗЕМЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ». У порівняльній таблиці до пункту проекту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » передбачено внести зміни до «Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста», виключивши з переліку озеленених територій земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_2 . Тобто, на дату прийняття Київською міською радою рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки ділянка під № НОМЕР_1 не була виключена з переліку озеленених територій, а була виключена ділянка № НОМЕР_2 . Перебування даної території в зоні озеленення було основною підставою для відмови ОСОБА_1 у виділенні спірної земельної ділянки у власність. У додатку до рішення Київської міської ради від 02 березня 2017 року за № 1216/2220 визначено, що дата клопотання ОСОБА_2 на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою - 18 листопада 2016 року. Проте, таке клопотання від ОСОБА_2 у справі А-23722 (щодо виділення вищевказаної земельної ділянки) відсутнє. Завдання на проектування землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку та проект рішення Київської міської ради щодо його погодження готувався у справі К-28255, однак, подальше погодження даного проекту відбувалось у кадастровій справі А-23722. Проект землеустрою ТОВ «ТЕРРА ПРОЕКТ» був складений на підставі завдання на проектування № ЗВП-4073, наданого іншій проектній організації ТОВ «ЗЕМЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ». 01 жовтня 2018 року Департаментом земельних ресурсів було повідомлено ТОВ «ТЕРРА ПРОЕКТ» про те, що всупереч п. 13 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві № 241/2463 від 20 квітня 2017 року розробка технічної документації із землеустрою стосовно встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відбулася за відсутності згоди замовника проекту землеустрою, за яким була сформована земельна ділянка у Державному земельному кадастрі, тому необхідно отримати відповідну згоду, тобто, у ОСОБА_1 . Така згода отримана не була. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності обмежень у виділенні земельної ділянки на АДРЕСА_1 , а саме знаходження такої ділянки в зоні озеленення та відсутності рішення про її виключення відповідачем було прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , хоча за цих же обставин позивачу було відмовлено у такій передачі. У ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушень при розробці проекту землеустрою ОСОБА_2 . Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Зі змісту ч. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вбачається, що учасникам бойових дій (учасникам антитерористичної операції) надано першочергове право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. 19 серпня 2015 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 898 зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування визначити (зарезервувати) земельні ділянки для відведення учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО і забезпечити першочерговий розгляд звернень учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок; органам місцевого самоврядування уряд також рекомендував розглядати в першочерговому порядку звернення учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок. Крім цього, уряд зобов`язав Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації та рекомендував органам місцевого самоврядування розмістити на власних веб-сайтах інформацію про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам АТО і членам сімей загиблих учасників АТО. Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених ст. 122 цього кодексу. Рішення приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав прийняттям Київською міською радою рішення на користь ОСОБА_2 про передачу у його власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено: «… Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Належним відповідачем у даній справі є також особа, право на земельну ділянку якої оспорюється та щодо якої Київською міською радою прийнято оскаржуване рішення, а саме ОСОБА_2 , який залучений до участі у зазначеній справі в якості третьої особи. Оскільки позивач клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача не заявляв, то в задоволенні позову необхідно було відмовити внаслідок неналежного складу співвідповідачів. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 372/2874/16. Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з прийняттям постанови по суті вимог позивача. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі апеляційної скарги Київська міська рада сплатила судовий збір у розмірі 1 152 грн. 60 коп. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору, з держави підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір у зазначеному розмірі. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року скасувати та прийняти постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення ради відмовити. Стягнути з держави на користь Київської міської ради, місце знаходження - вул. Хрещатик, 36, м. Київ, ідентифікаційний код 22883141, судовий збір у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні, 60 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.