Постанова 4824 № 362/7393/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №362/7393/2019 Головуючий у І інстанції - Кравченко Л.М. апеляційне провадження №22-ц/824/11629/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів, - встановив: В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 травня 2019 року між ним та відповідачем укладено договір №18/05, за умовами якого виконавець має виконати погодженні ремонтні роботи в строк до 18 серпня 2019 року. Оскільки відповідач ремонтних робіт у строк, передбачений договором не виконав, а виконані будівельно-монтажні роботи з оздоблення стелі та стін не відповідають вимогам будівельних норм, підтвердженням чого вважає висновок експерта №823/11-2019 від 25 листопада 2019 року, просить сплачені виконавцю кошти в розмірі 187500 грн., як збитки, стягнути разом з 147008,38 грн. вартості будівельних матеріалів та 24917,81 грн. - пенею за прострочення виконання робіт. Також просить розірвати договір про виконання ремонтних робіт із зазначених підстав. Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року, Позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1392 грн. фактично невиконаної роботи по монтажу натяжної стелі. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилався на те, що 18 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір №18/05 про виконання ремонтних робіт. Відповідно до п.1.2 Договору, роботи виконуються на Об`єкті Замовника за адресою: АДРЕСА_1. Сторони у п.2.1.1 Договору дійшли згоди, що в строк до «18» серпня 2019 року Виконавець виконає якісно ремонтні роботи на об`єкті Замовника. Пунктом 2.1.2. Договору визначено, що виконати роботи на Об`єкті Замовника в строк зазначений в п.п.2.1.1. в разі своєчасної оплати Замовником робіт згідно кошторису (який є невід`ємною частиною даного Договору) та своєчасного надання коштів на матеріали. Згідно пунктів 3.1.,3.2 Договору, ціна за роботи по цьому Договору складає 250000 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та визначена в кошторисі. Умови та графік оплати робіт здійснювався наступним чином: - 25% вартості цього Договору Замовник сплачує у день підписання Договору в якості передоплати; - 25% вартості Договір Замовник сплачує Виконавцю після виконання 25%ремонтних робіт згідно кошторису; - 25% вартості Договір Замовник сплачує Виконавцю після виконання 50% ремонтних робіт згідно кошторису; - 25% вартості Договору замовник сплачує по завершенню всіх робіт, вказаних в кошторисі. На виконання вимог умов Договору, Замовником було сплачено Виконавцю 75% вартості Договору у сумі 187500 грн. (сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), шляхом передачі готівкових коштів Відповідачу. Проте, Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань виконав роботи за договором неякісно та не в повному обсязі. На адресу Відповідача, 08 листопада 2019 року Позивачем була направлена претензія з вимогою про розірвання Договору №18/05 про виконання ремонтних робіт від 18 травня 2019 року та повернення сплачених коштів. Проте, зазначена претензія була повернута відправнику без вручення Відповідачу. Позивачем була подана заява від 13 листопада 2019 року щодо проведення експертного будівельно-технічного дослідження. На вирішення будівельно-технічного дослідження перед експертом було поставлено наступні питання:

1. В якому обсязі фактично виконані ремонтно-будівельні роботи, передбачені умовами договору №18/05 від 18 травня 2019 року, в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ?;

2. Чи відповідають обсяги фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт?;

3. Чи відповідають фактично виконані ремонтно-будівельні роботи в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 умовам договору №18/05 від 18 травня 2019 року та вимогам нормативних документів? В подальшому судовим експертом Свістуновим І.С. було складено Висновок експерта №823/11-2019 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 25 листопада 2019 року. Відповідно до зазначеного висновку експерта надана відповідь на: Питання 1,2. Розбіжностей в переліку та обсягах будівельно-монтажних робіт, які фактично виконані в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та роботами, які зазначені в акті виконаних робіт до договору від 18 травня 2019 року №18/05 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не встановлено, окрім фактично невиконаної роботи по монтажу натяжної стелі загальною вартістю 1392 грн. Питання

3. Виконані будівельно-монтажні роботи з оздоблення стелі (влаштування стелі із гіпсокартонних листів та їх шпаклювання) та стін (шпаклювання стін та укосів) в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам будівельних норм. Оскільки, відповідно до Висновку експерта № 823/11-2019 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 25 листопада 2019 року - виконані Відповідачем будівельно-монтажні роботи з оздоблення стелі та стін в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам будівельних норм, кошти сплачені ОСОБА_2 в сумі 187500 грн. є збитками. Крім того до збитків відносяться і кошти в розмірі 147008,38 грн., які були витрачені на будівельні матеріали, які використовувались Відповідачем при проведені ремонтних робіт. Крім того, п.7.4. Договору сторони узгодили, що у разі прострочення виконання робіт Виконавець зобов`язаний оплатити Замовнику неустойку в розмірі 0.1% від загальної вартості робіт по Договору за кожен день прострочення. Згідно спірного Договору Відповідач брав на себе зобов`язання закінчити ремонтні роботи в строк до 18 серпня 2019 року. Відповідно складеного розрахунку Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за прострочення виконання робіт за Договором про виконання ремонтних робіт за період з 18 серпня 2019 року по 02 грудня 2019 року у розмірі 24917,81 грн., яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ. Заявлений період включає 106 днів прострочення. Виходячи із розміру загальної вартості робіт за Договором у 250000 грн, розмір пені за один день просточення становить 250 грн. (0.1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ). Отже, загальний розмір пені становить 24917,81 грн. Просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 18 травня 2019 року між ОСОБА_1 як Замовником та ФОП ОСОБА_2 як Виконавцем, укладено договір №18/05, згідно з умовами якого останній зобов`язався в строк до 18 серпня 2019 року виконати якісно ремонтні роботи на Об`єкті замовника (п. 2.1.1), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язався надати приміщення для зберігання матеріалів і обладнання; забезпечити підключення до електроенергії та водопостачання; забезпечити своєчасно матеріалами, що входять до кошторису; оплатити роботи. Згідно п. 2.2.7 Договору, замовник зобов`язується своєчасно надавати кошти на чорнові матеріали та завчасно надавати чистові матеріали, у разі невиконання даних умов, строки зазначені п.п.2.1.1 будуть подовжені на той період часу, на який Замовник прострочив виконання своїх зобов`язань, вказаних в даному пункті Договору. Пунктом 3.3.1 Договору визначено, що сума передоплати за матеріали складає 00 грн. 00 коп. При несвоєчасній поставці чистових матеріалів Замовник зобов`язується оплатити всі фактично виконані роботи протягом п`яти календарних днів після їх виконання. По факту поставки чистових матеріалів Виконавець зобов`язується приступити до роботи з їх облаштуванням у строк двох календарних днів з дати поставки чистових матеріалів Замовником, а Замовник оплачує ці роботи після ї виконання (п.3.2). Кошторис робіт зі змісту п.6.1. Договору є невід`ємною його частиною. Заключне приймання виконаного комплексу робіт на Об`єкті проводиться не пізніше 1-го робочого дня з моменту закінчення робіт та підтверджується Актом виконаних робіт, який підписується обома Сторонами (п.4.1.) У випадку виявлення недоробок, дефектів, згідно п.4.2 Договору, що були допущені з вини Виконавця, що призвело до відповідної відмови Замовника підписувати Акт виконаних робіт, Сторони зобов`язані скласти та підписати Акт з усунення дефектів, з повним переліком робіт, необхідних для такого усунення, та назначити новий строк приймання-передачі робіт. У разі прострочення виконання робіт Виконавець зобов`язаний оплатити Замовнику неустойку у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт по Договору за кожен день прострочення (п.7.4.). Згідно п.10.1. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань. Отже, зі змісту вказаних вище пунктів договору слідує, що відповідальність виконавця у разі невиконання ним до 18 серпня 2019 року робіт настає у вигляді оплатити Замовнику неустойки у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт по Договору за кожен день прострочення. У разі виявлення недоробок, дефектів, сторони зобов`язані скласти та підписати Акт з усунення дефектів, з повним переліком робіт, необхідних для такого усунення, та назначити новий строк приймання-передачі робіт. Умови розірвання договору передбачені п.п.9.1. та 9.2. Договору, за якими договір може бути розірваний в будь-який час по взаємній угоді сторін, в якій визначаються майнові вимоги сторін та розрахунки за ними. Договір може бути розірваний однією з Сторін при невиконанні або неналежному виконанні іншою Стороною зобов`язань за цим Договором, за умови попереднього повідомлення протилежної сторони Договору не пізніше як за 15 календарних днів до Дати розірвання Договору. 08 листопада 2019 року позивачем на адресу Відповідача направлено Претензію в якій повідомлено Виконавця про намір розірвати Договір з підстав невиконання у строки умов Договору та неналежного виконання робіт. 25 листопада 2019 року висновком №823/11-2019 судового експерта ТОВ «Судово-експертний альянс» Свістунова І.С. за результатами проведення будівельно-технічного дослідження підтверджено невідповідність вимогами будівельних норм виконання будівельно-монтажних робіт з оздоблення стелі (влаштування стелі із гіпсокартонних листів та їх шпаклювання) та стін (шпаклювання стін та укосів) в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з п. 3.1. Договору, 25% вартості цього Договору Замовник сплачує у день підписання Договору в якості передоплати. Тобто, позивачем 18 травня 2019 року сплачено відповідачу 62500 грн. Пізніше, 29 липня 2019 року, виконавець, за актом виконаних робіт від 13 червня 2019 року згідно 1-го етапу оплати за Договором №18/05, отримав від замовника оплату в розмірі 62 500 грн., що мала бути проведена за Договором 22 червня 2019 року. 04 липня 2019 року ОСОБА_2 отримав 15680 грн. за бетонні роботи. Залишок по роботах складає 3 000 грн. Таким чином, розмір фактично оплаченої та доведеної позивачем вартості проведених відповідачем робіт складає 140 680 грн. з 187 500 грн. заявлених позивачем. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача 1 392 грн., суд першої інстанції виходив з відсутності розбіжностей в переліку та обсягу будівельно-монтажних робіт, які фактично виконані в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та роботами, які зазначені в акті виконаних робіт до договору від 18 травня 2019 року №18/05 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , окрім фактично не виконаної роботи по монтажу натяжної стелі. Також, суд виходив з того, що позивачем суду не надано доказів, що проведені виконавцем всі ремонтні роботи, які визначені кошторисом, виконані з іншими істотними недоліками, окрім будівельно-монтажних робіт з оздоблення стелі (влаштування стелі із гіпсокартонних листів та їх шпаклювання) та стін (шпаклювання стін та укосів). Позивачем не надано доказів, що виконання відповідачем робіт, окрім будівельно-монтажних робіт з оздоблення стелі (влаштування стелі із гіпсокартонних листів та їх шпаклювання) та стін (шпаклювання стін та укосів), потребують усунення недоліків, або їх необхідно виконати заново і у зв`язку із цим позивач поніс відповідні витрати. Відмовляючи у вимозі про розірвання договору та стягнення пені, суд виходив з того, що Акт з усунення дефектів, з повним переліком робіт, необхідних для такого усунення, та зазначення нового строку приймання-передачі робіт позивачем не надано, а тому є доведеним закінчення строку дії Договору 18 серпня 2019 року, проте з позовною заявою про розірвання договору позивач звернувся у грудні 2019 року, тобто після закінчення строку дії цього договору, тоді як у відповідності до вимог ст.ст. 626, 631, 651 ЦК України, розірвано може бути лише чинний договір. Крім того, Позивачем як Замовником, не надано доказів несвоєчасності виконання Виконавцем робіт, що передбачені Договором, що позбавляє можливості стягувати з виконавця пеню. З висновками суду першої інстанції в частині відмови у розірванні договору та стягнення пені колегія суддів погоджується, з огляду на наступне. Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2018 року (справа №910/7981/17). Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч.4 ст.631 ЦК України. Проте поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання» не є тотожними. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.ст.598,599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст.599 ЦК України, такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Згідно ч.12 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов`язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини. Настання обставин, вказаних у частині дванадцятій статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» може встановити як виконавець, так про них може бути повідомлено споживачем. В іншому випадку можливість застосування вказаної норми прямо ставиться в залежність від волевиявлення виконавця, а не споживача, на захист прав якого направлена дія цієї норми права і Закону в цілому. Враховуючи, що позивач направив виконавцю повідомлення про односторонню відмову від договору, таке право позивача на односторонню відмову від договору встановлено законом (частиною дванадцятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»), договір відповідно до вимог частини третьої статті 651 ЦК України є розірваним з часу направлення такої відмови позивачем. Відтак, вимога позивача про розірвання договору №18/05 від 18 травня 2019 року задоволенню не підлягає, оскільки в даному договорі закінчився строк дії. Крім цього, відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Всупереч вищевказаним норм процесуального права, позивачем не надано належних та допустимих доказів несвоєчасності виконання Виконавцем робіт, що передбачені Договором, що виключає стягнення з останнього пені за прострочення виконання робіт. Висновок суду в цій частині є вірним, а тому підлягає залишенню без змін. Разом з цим, колегія суддів у повній мірі не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині суми стягнення вартості невиконаних робіт. За нормами ст.ст.626-629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно положень частин 1,3 ст.865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Згідно ст.ст.525,526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Відповідно ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право звернути до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст 610 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені нормою статті 611 ЦК України, відповідно до якої, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Нормою частини 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», частиною 4 ст. 10 якого встановлено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Згідно ст.614, ч.2 ст.615 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. За положеннями частини 1-4 статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Оскільки, відповідно до Висновку експерта №823/11-2019 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 25 листопада 2019 року - виконані Відповідачем будівельно-монтажні роботи з оздоблення стелі та стін в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам будівельних норм, з останнього підлягають стягненню на користь позивача фактично понесені ним та підтверджені матеріалами справи витрати у розмірі 140 680 грн. Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині суми стягнення вартості невиконаних робіт за договором від 18 травня 2019 року №18/05. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384, ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року змінити в частині суми стягнення вартості невиконаних робіт за договором від 18 травня 2019 року №18/05 визначивши суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 140 680 (сто сорок тисяч шістсот вісімдесят) гривень. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 08 листопада 2021 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба