LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС260/189/21

від 08.11.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №260/189/21 повернути…

УХВАЛА 08 листопада 2021 року м. Київ справа № 260/189/21 адміністративне провадження № К/9901/37733/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №260/189/21 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 19 жовтня 2021 року до суду касаційної інстанції вдруге надійшла касаційна ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №260/189/21. Вперше подану Костуром Р.В. касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд повернув ухвалою від 04 жовтня 2021 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд детально роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Так, аналогічно попередній касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Втім, скаржник обмежився лише цитуванням зазначених пунктів частини четвертої статті 328 КАС України, однак обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цих підставах скаржник не наводить. Верховний Суд в ухвалі від 04 жовтня 2021 року роз`яснив скаржникові, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Суд також звертав увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №260/189/21. Разом із касаційною скаргою, ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України. За приписами пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно вимог частини першої та другої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2021 року визначено склад суддів - головуючий суддя Соколов В.М., судді: Єресько Л.О., Загороднюк А.Г. Тобто, суддя Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. не є суддею яка бере участь у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №260/189/21. Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. З огляду на викладене, наявні підстави для повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. як очевидно безпідставної та необґрунтованої. На підставі викладеного, керуючись статтями 36-40, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №260/189/21 повернути особі, яка її подала. Повернути ОСОБА_1 заяву про відвід судді без розгляду. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддяВ.М. Соколов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»