LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/1652/20

від 08.11.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпн…

УХВАЛА 08 листопада 2021 року Київ справа №640/1652/20 адміністративне провадження №К/9901/33437/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №640/1652/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, просив: - визнати протиправними дії Першої кадрової комісії щодо збирання, використання та зберігання у матеріалах атестації ОСОБА_1 , протоколах засідань першої кадрової комісії та рішенні Першої кадрової комісії від 17 грудня 2019 року №915 інформації, яка стосується ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; - визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії від 17 грудня 2019 року №915 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року №2168ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24 грудня 2019 року; - поновити ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та органах прокуратури; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з моменту звільнення з 24 грудня 2019 року до дня поновлення на посаді у сумі 1 053 761,14 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 у частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії від 17 грудня 2019 року №915 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 закрито. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 21 грудня 2019 року №2168ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та органах прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24 грудня 2019 року; - поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25 грудня 2019 року; - стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2019 року по 28 квітня 2021 року у розмірі 663 871,76 грн без урахування обов`язкових відрахувань. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. 07 вересня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року указану касаційну скаргу залишено без руху. Недоліки касаційної скарги усунуто в строк, установлений Судом. Щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №640/1652/20 Суд зазначає таке. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/1652/20 є посилання у касаційній скарзі на пункти 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування статей 4, 11, 50 Закону України «Про запобігання корупції», викладеного у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а, та застосованого судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник указує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора лише у разі успішного проходження атестації, пунктів 9, 11, 12, 13, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, а також щодо вирішення питання про межі дискреційних повноважень кадрових комісій для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону №113-ІХ як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів. Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. У тексті касаційної скарги заявник, серед іншого, указує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2020 року у справі №826/26007/15, Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №9901/66/19, від 27 травня 2020 року у справі №9901/88/19, від 13 травня 2020 року у справі №9901/212/19, що за змістом відповідає пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Також, Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку застосовано судами попередньої інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Тобто, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Верховний Суд зазначає, що скаржник у касаційній скарзі цитує окремі абзаци указаних постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, однак не обґрунтовує яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та не наводить обґрунтування подібності таких правовідносин із цією справою, що не узгоджується з положеннями частини четвертої статті 328 КАС України. З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання позивача на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. У тексті касаційної скарги викладено клопотання заявника про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №640/1652/20. Відповідно до частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Відповідно до частини першої та третьої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне встановити учасникам строк для подання заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №640/1652/20. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 121, 287, 328-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, - УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №640/1652/20. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/1652/20. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання судових рішень, та роз`яснити, що до відзиву та заперечень додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»