Постанова 4857 № 140/4028/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/4028/21 пров. № А/857/16593/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі за його позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, суддя у І інстанції Мачульський В.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення 24 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі УСБУ), яка полягає у відмові у зарахуванні періоду з 30 червня 2000 року по 15 листопада 2001 року включно в пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці до вислуги років на пенсію, який зазначений у послужному списку за час проходження служби в підрозділі карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період служби на посаді оперуповноважений карного розшуку Любомльського РВ УМВС у Волинській області з 30 червня 2000 року по 15 листопада 2001 року включно в пільговому обчислені до вислуги років на пенсію, внести відповідні зміни щодо зарахування до вислуги років вказаного періоду до наказу про виключення зі списком, підготувати та направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області необхідні документи щодо розрахунку вислуги років для врахування при нарахуванні і виплати пенсії. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 140/4028/21, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскільки на час набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1497, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Любомльського РВ УМВСУ у Волинській області, то розрахунок вислуги років на пенсію на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) цього періоду служби, на думку суду, обчислюється з 21 листопада 2001 року (набрав чинності), а не з 30 червня 2000 року призначення ОСОБА_1 на вказану посаду, як зазначає позивач. Тому дії УСБУ щодо відмови у проведенні корегування розрахунку вислуги років на військовій службі ОСОБА_1 відповідають вимогам чинного законодавства. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення його позовних вимог. У обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. При цьому, посилаючись на накази Міністерства внутрішніх справ України, вважає, що має право на обрахування часу проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця за час проходження служби в підрозділі карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України, а саме з 30 червня 2000 року по 15 листопада 2001 року. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 в період з 07 жовтня 1993 року по 25 жовтня 2006 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 26 жовтня 2006 року по 30 вересня 2011 року проходив службу в УСБУ, що підтверджується витягом з розрахунку вислуги років на пенсію майора ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з наказу УСБУ від 30 вересня 2011 року № 145-ОС ОСОБА_1 звільнено наказом голови СБУ від 16 вересня 2011 року № 942-ОС в запас п.п. а п. 61 і п.п. б п. 62 за станом здоров`я у запас СБУ з правом носіння військового одягу, з урахуванням часу на здачу справ та посади, з 30 вересня 2011 року. Пенсійним органом ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2011 року. 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до УСБУ із заявою про перегляд розрахунку вислуги років та просив додатково зарахувати в пільговому обчисленні час служби на оперативних посадах в органах Міністерства внутрішніх справ України з 30 червня 2000 року до 15 листопада 2001 року та подати виправлений розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду України. Листом від 17 лютого 2021 року №54/17/549 УСБУ повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування в пільговому обчисленні один місяць за півтора місяці в період з 30 червня 2000 року до 15 листопада 2001 року. ОСОБА_1 не погодився із такими діями УСБУ та звернувся до адміністративного суду із цим позовом. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2622-ХІІ), нормами якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Як встановлено статтею 17-1 Закону № 2622-ХІІ (в редакції на час призначення пенсії позивача) порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі Постанова 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1497 «Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі Постанова 1497), підпункт «в» пункту 3 Постанови 393, яким встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, було доповнено абзацом такого змісту «час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ». Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визнано такою, що втратила чинність, зокрема Постанова 1497. Окрім того, пунктом 2 цієї постанови установлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає. Як слідує з матеріалів справи, позивачу зараховано в пільговому обчисленні один місяць служби за півтора час його служби на оперативних посадах Міністерства внутрішніх справ України з 16 листопада 2001 року до 25 жовтня 2006 року включно. Оскільки, відповідно до статті 17-1 Закону № 2622-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України, апеляційний суд вважає правильним висновок першої інстанції, що відмова УСБУ у проведенні корегування розрахунку вислуги років на військовій службі ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 140/4028/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко