Постанова 4818 № 644/7214/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 644/7214/20 Головуючий І інстанції Бабенко Ю.П. Провадження № 33/818/584/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 3 листопада 2021 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К. за участю секретаря - Вакула Н.С., захисника - Кундіуса О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Кундіуса Олексія Юрійовича на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Постановою встановлено, що 08.09.2020 року о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely JL 7152» державний номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Московському, 264 в м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. У присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, в закладі охорони здоров`я обласному наркологічному диспансері, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Шевченка,

26. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На вказане рішення, захисник ОСОБА_1 , адвокат Кундіус О.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права. Свої вимоги обґрунтовує порушеннями при складанні протоколу, оскільки його складено за відсутності ОСОБА_1 та понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , жоден з наявних відеозаписів не підтверджує присутність свідків під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення. Бланк пояснень свідків написаний одним почерком на бланку та відрізняються лише підписом та прізвищем і не містить позначок щодо заповнення власноруч, або щодо того, що написано вірно, з їх слів. Також зазначив, що направлення на огляд ОСОБА_1 не містить час його складання та на відеозапису відсутня відмова ОСОБА_1 та свідки. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 сам пройшов огляд в лабораторії «Сінево», за результатами якого, встановлено негативний результат. Крім того, адвокат Кундіус О.Ю. просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року, посилаючись на те, що ознайомився з матеріалами справи 27.11.2020, а ОСОБА_1 копію постанови не отримував. Однак з підвищеною температурою, пов`язаною із захворюванням на Ковід, він був позбавлений можливості направити апеляційну скаргу вчасно, крім того, 05.10.2020 був позбавлений можливості вільно пересуватись у зв`язку з пошкодженням колінного суглобу. Посилаючись на зазначені обставини, просить поновити строк на апеляційне оскарження. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя, - відкрито апеляційне провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Кундіуса О.Ю. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, зі слів захисника, знаходиться за межами України на заробітках, у зв`язку з чим суд вирішив провадити апеляційний розгляд без його участі. Дослідивши матеріали справи, заслухавшизахисника, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.5. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови за апеляційними доводами захисник Кундіуса О.Ю. апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення (арк.1), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння (арк.5), письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (арк. 6,7) та наявний в матеріалах справи відеозапис (арк.4).А також, при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд врахував наявні дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, тяжкість ймовірних наслідків, а саме те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю і обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановив. Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що 08.09.2020 року ОСОБА_1 о 22 годині 40 хвилин керував автомобілем «Geely JL 7152» державний номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Московському, 264 в м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Ці обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я (а.с.5), виходячи зі специфіки дослідження, що, в свою чергу, унеможливлювало проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких було залучено працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до яких вбачається, що 08.09.2020 року працівники поліції залучено їх в якості свідків при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Geely JL 7152» державний номерний знак НОМЕР_1 , від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОКНД відмовився у присутності двох свідків. Також відмовився від підпису в протоколі (а.с.6,7). Для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду судом апеляційної інстанції шляхом направлення судових повісток викликались вищевказані свідки для надання особистих пояснень, але останні не з`явились за судовим викликом (а.с 64,65,70, 73-85). Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості примусово доставити свідків в судове засідання, а тому відповідно до вимог чинного КУпАП, виконав усі можливі дії для виклику свідків в судове засідання. Дослідивши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, вбачається що працівники поліції дійсно запропонували водієві автомобіля «Geely JL 7152» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який сидів за кермом автомобіля, у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник посилався на те, що протокол містить порушення, пояснення свідків написані одним почерком на банку та не містять позначки щодо того, чи вірно зазначені їх показання, а лише відрізняються підписом. Вказав, що допускає, що працівниками поліції були допущені порушені в цьому випадку. Також вказав, що ОСОБА_1 пройшов сам обстеження і за його результатами не було виявлено ознак сп`яніння. Інспектор поліції в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначила, що протокол був складений нею, як і пояснення свідків, які вона особисто записували на прохання свідків, оскільки була темна пора доби і вони самі її попросили про це. Свідки є абсолютно випадковими пересічними громадянинами, які заздалегідь не обираються. Зазвичай, це водії, яких зупиняють для цього. Щодо неповного відеозапису, інспектор пояснила, що камера видається одна на трьох патрульних, інколи не хватає заряду акумулятору, оскільки працювати приходиться весь день, а подія відбувається вночі. Також буває, що за погодних умов також не на весь час не хватає заряду. При цьому зазначила, що відомості, які зазначені в протоколі, складені нею і відповідають дійсності. Слід зазначити, що протокол складався внаслідок саме відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, належить врахувати, що огляд на стан наркотичного сп`яніння є специфічним медичним оглядом, який може бути проведений лише в спеціальній медичній установі, певними фахівцями.При цьому слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою державою особою і в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 або його захисник, його не оскаржували. Про обставини, передбачені ст.17 КУпАП, які звільняють особу від адміністративної відповідальності, водій не повідомив. Поряд з цим, належить врахувати, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія, перед цим склав іспит на знання вимог ПДР України, а тому, апеляційний суд вбачає цей випадок, як свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала підстави вважати, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, працівники поліції, керуючись ч.1 ст. 130 КупАП та п. 2.5 Правил дорожнього руху України мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано саме факт відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому такі доводи апелянта не можуть свідчити про порушення порядку складання проколу та фіксування наявних в ньому відомостей. Враховуючи, що факт керування транспортним засобом доведений, то ОСОБА_1 , як водій, не мав підстав для відмови на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що способами, визначеними чинним законодавством, зокрема, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення слідчої перевірки, до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб`єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 не звертався. Внаслідок цього, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості врахувати доводи апеляційної скарги щодо незаконності дій працівників поліції. Відповідно до інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак алкогольного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції. Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, а отже суб`єктивні твердження апелянта з цього приводу є необґрунтованими. Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису (арк. 4) вбачається, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у Харківському обласному наркотичному диспансері. Згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже, доводи ОСОБА_1 щодо неповноти відеозапису, є безпідставними. Окрім цього, самим ОСОБА_1 не оскаржувалися дії працівників поліції в порядку передбаченому чинним законодавством. Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони 08.09.2020 року були присутні при тому, як водій ОСОБА_1 відмовився від пропозиції працівників поліції пройти огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у відповідного лікаря фахівця. Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп`яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі. Відповідно до п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці; - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідність. Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, від якого останній відмовився. З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, відповідно до вимог ст. 266 КУпАПвбачається, що огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я, що узгоджується із вимогами п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Також, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та в присутності двох свідків останній відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, про що складений відповідний протокол, що повністю відповідає вимогам вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України. Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції взагалі відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення, а також пояснення свідків, які були відібрані під час його складання. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. Тому, апеляційний суд не може погодитись з апеляційними доводами апелянта, оскільки в такий спосіб вбачається спроба ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що до матеріалів справи долучено компакт диск на якому міститься не повна фіксація події, що на думку апелянта свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу, порушили принцип безпреривності її застосування, то суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Між тим, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАПпід час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАПдо відповідальності, а тому посилання ОСОБА_1 на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Кундіуса О.Ю. задовольнити, поновивши йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кундіуса Олексія Юрійовича залишити без задоволення, а постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков