Постанова Одеський апеляційний суд № 521/12119/20

Номер провадження: 22-ц/813/2769/21 Номер справи місцевого суду: 521/12119/20 Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.11.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Князюка О.В., - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Ульянова Ігора Миколайовича на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н до договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2018 року, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 19000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті http://monobank.ua/terms, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі. Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив стягнути з останнього суму заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 листопада 2018 року станом на 23 березня 2020 року у розмірі 55449,88 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 листопада 2018 року станом на 23 березня 2020 року у розмірі 24315 (двадцять чотири тисячі триста п`ятнадцять) гривень 56 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у розмірі 921 (дев`ятсот двадцять одна) гривня 76 копійок. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем, з останнього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 02 листопада 2018 року у розмірі 24315,56 грн., а позовні вимоги про стягнення пені та комісії в розмірі 31134,32 грн. задоволенню не підлягають. Коротний зміст вимог апеляційної скарги «17» листопада 2020 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року, відповідно до вимог якої, апелянт просить суд рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 000 гривень. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасування виходячи з наступного. З відповідним рішенням апелянт не згоден у зв`язку з тим, що вважає, що суму його боргу складає 19 000 грн, бо саме така сума була йому надана за кредитним лімітом та таку суму ним було використано. Крім цього апелянт вважає, за необхідне вказати, що представником була подана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобо, представника відповідача, про що будуть надані відповідні підтверджуючи документи, але суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача та не надав можливості вказати позицію по справі. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.12.2020 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Ульянова Ігора Миколайовича на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою суду від 05.11.2020 року у складі колегії суддів цивільної палати Одеського апеляційного суду справу прийнято до провадження головуючого судді Князюка О.С. та призначено до розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини Судом встановлено, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеної клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Встановлено, що 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н до договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2018 року, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 19000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка (а.с. 7). Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті http://monobank.ua/terms, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб та Витяг з Тарифів за карткою Мonobank, опубліковані на сайті банку та доступні для ознайомлення за посиланням http://monobank.ua/terms (а.с. 8-22). Згідно з наданим банком розрахунком, через невиконання зобов`язань за договором № б/н від 02 листопада 2018 року, станом на 23 березня 2020 року у відповідача утворилась заборгованість перед АТ «Універсал Банк» в розмірі 55449,88 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 24315,56 грн., заборгованості за пенею та комісією 31134,32 грн. (а.с. 6) Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд переглядає рішення суду в оскаржуваній його частині, а саме в частині задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк», та в межах доводі апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором. У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"). У статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію"). Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України). Згідно частини першої статті 1054 ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н до договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2018 року, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 19000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка (а.с. 7). Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті http://monobank.ua/terms, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб та Витяг з Тарифів за карткою Мonobank, опубліковані на сайті банку та доступні для ознайомлення за посиланням http://monobank.ua/terms (а.с. 8-22). Згідно з наданим банком розрахунком, через невиконання зобов`язань за договором № б/н від 02 листопада 2018 року, станом на 23 березня 2020 року у відповідача утворилась заборгованість перед АТ «Універсал Банк» в розмірі 55449,88 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 24315,56 грн., заборгованості за пенею та комісією 31134,32 грн. (а.с. 6) Користування кредитними коштами ОСОБА_1 підтверджується випискою по картковому рахунку. Підставами позовних вимог АТ "Універсала Банк" є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг та стягнення кредитної заборгованості, визначеної відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює сторона яка кредитує (в даному випадку АТ "Універсал Банк"). За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмірі кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови. У заяві позичальника від 02.11.2018 року розмір та порядок застосування неустойки (комісії) та процентна ставка, також будь-які інші істотні умови кредитування, не зазначені, а з розрахунку заборгованості вбачається, що банком взято для розрахунку заборгованості за відсотками процентну ставку 38,4 % (поточна ставка) та 76,8 % (прострочена ставка), без доведення про узгодження з відповідачем такого розміру процентів. Додані ж банком до позову Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, в яких визначені умови кредитування, в тому числі розмір та порядок нарахування процентів та неустойки, не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки не підписані відповідачем (в тому числі електронним підписом) При цьому, відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (на який посилається позивач в апеляційній скарзі): електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. За положеннями ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Проте, надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Доказів, протилежного, у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, банком надано не було. При цьому, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказані правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору від 02.11.2018 року, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. Предметом позову АТ "Універсал Банк" є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, АТ "Універсал Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Проте, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку, незважаючи про відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ "Універсал Банк" здійснювалось нарахування та списання відсотків не відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), а у збільшеному розмірі 38,4 % (поточна ставка) та 76,8 % (прострочена ставка), за рахунок кредитних коштів та коштів внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Крім того, до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів позивач неправомірно нарахував ще й відсотки, хоча докази про погодження з відповідачем на вчинення вказаних дій позивач суду не надав і матеріали справи цього не містять. Вказані відсотки та пеню банк самовільно нарахував відповідачу, що відображено у розрахунку заборгованості, додавши їх до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, внаслідок чого неправомірно збільшив тіло кредиту. Тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлена сума заборгованості за тілом кредиту підлягає стягненню в повному обсязі. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказана сума підлягає зменшенню на за суму нарахованих та списаних за рахунок тіла кредиту відсотків та відповідно буде становити 19 000 грн які визначає відповідач та які просить стягнути в поданій апеляційній скарзі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не забезпечив участь у судовому засіданні представника відповідача, не можуть бути враховані, оскільки кожна із сторін використала своє право на розгляд справи без їх участі. При цьому колегія суддів відхиляє також доводи апелянта щодо того, що судом першої інстанції не було враховано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки вказане клопотання подано без жодного підтвердження того на що посилається представник, та до клопотання не додано жодних доказів. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такого підтвердження не було надано також і суду апеляційної інстанції, а саме про перебування на лікарняному представника відповідача в день розгляду справи судом першої інстанції. Будь-яких належних та допустимих доказів на порушення судом процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення скаржником не надано. Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Також, колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку з недостатньою кількістю суддів (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування тих суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці і т.п.) навантаження на суддів виходить за межі фізичних можливостей. В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу. У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст.6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати. У судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал. Тому, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, у зв`язку з надмірним навантаженням, унеможливлює розгляд справ у строки, передбачені національним законодавством. РЕЗУЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 3756, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року в частині розміру суми стягнення заборгованості та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 листопада 2018 року станом на 23 березня 2020 року у розмірі 19 000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках передбачених п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Князюк Судді: С.О. Погорєлова О.М. Таварткіладзе