Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/1167/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1167/21 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Єгорової Н.М., Кучми А.Ю. за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікналенд», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - скасувати Наказ Київського обласного центру зайнятості №5/01-28.01 від 12.01.2021 року в частині стягнення з ТОВ «ВІКНАЛЕНД» коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798,00 гривень за травень-липень 2020 року (п. 1 Наказу); - скасувати Наказ Київського обласного центру зайнятості №5/01-28.01 від 12.01.2021 року, в частині стягнення з ТОВ «ВІКНАЛЕНД» штрафу у розмірі суми використаної з порушенням, а саме 580 798,00 грн. (п.3 Наказу). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що роботодавець подає на розгляд центру зайнятості відомість про осіб, які не включені до відомості про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Подальші дії центру зайнятості щодо винесення окремого наказу жодним нормативно-правовим актом не пердбачено. Крім того, апелянт наполягає, що ТОВ «Вікналенд» така окрема відомість була подана, а також подана загальна відомість, оскільки Порядком не затверджена форма та зміст ані «додаткової відомості», ані алгоритму її подачі та розгляду. Водночас, сам по собі наказ Київського обласного центру зайнятості від 08.07.2020 № 137-1/01-28.01 «Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину» містить інформацію щодо погодження конкретної юридичної особи - роботодавця щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, без уточнення кількості працівників, оскільки подані до відповідача документи ТОВ «Вікналенд» розповсюджуються на всіх працівників незалежно від їх кількості. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. 18 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Київського обласного центру зайнятості, в якому відповідач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідач наголошує, що в ході перевірки було встановлено, що позивачем, всупереч вимогам абзацу 2 пункту 16 Порядку та підпункту 2 пункту 5 Договору, не були подані на розгляд відповідача зміни до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину в частині включення додатково 100 працівників позивача. При цьому, відповідач заперечує отримання ним додаткової відомості на 114 осіб з числа працівників ТОВ «Вікналенд». Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року призначено справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 вересня 2021 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року заяву судді Аліменка В.О. про самовідвід задоволено, відведено суддю Аліменка В.О. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій. Справу № 320/1167/21 передано для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. В подальшому, повістками-повідомленнями учасників справи повідомлено про призначення судового розгляду на 03 листопада 2021 року. 02 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд», в яких позивач наполягає на неправдивості тверджень відповідача та вказує про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю. Представник відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, 06.07.2020 Позивач звернувся з заявою № 0607-01 про надання центром зайнятості коштів роботодавцю, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування па випадок безробіття (далі - Фонд) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих па фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №453, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності. До вказаної заяви були додані відомості за травень 2020 про працівників від 19.06.2020 № 1-ЦЗ на 306 працівників Позивача. Розглянувши пакет документів Позивача, Відповідач видав наказ від 08.07.2020 № 137-1/01-28.01 «Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину» (копія додасться). Відповідно до вказаного наказу, Відповідачем була надана Позивачу допомога по частковому безробіттю па період карантину на підставі заяви Позивача від 06.07.2020 № 0607-01 (з доданими до заяви відомостями на 306 працівників). 09.07.2020 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 1059/11 (далі - Договір), предметом якого є надання центром зайнятості коштів роботодавцю, передбачених у бюджеті Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. У період з 15.12.2020 по 24.12.2020 Відповідачем було проведено перевірку Позивача па предмет достовірності відомостей, поданих для отримання коштів Фонду, спрямованих па фінансування допомоги по частковому безробіттю па період карантину, та цільового використання вказаних коштів. За результатами проведення вказаної перевірки 24.12.2020 Відповідачем складено Акт перевірки використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, спрямованих па фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ТОВ «ВІКНАЛЕНД» (далі - Акт перевірки). В ході перевірки встановлено, що Позивачем всупереч вимогам абз. 2 п. 16 Порядку та пп. 2 п. 5 Договору не були подані на розгляд Відповідача зміни до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про падання допомоги по частковому безробіттю на період карантину в частині включення додатково 100 працівників Позивача. Дане порушення призвело до завищення суми допомоги по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду в сумі 580 798,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто вісім грн. 00 коп.), що зафіксовано в Акті перевірки. На підставі Акту перевірки Відповідачем був виданий наказ від 12.01.2021 № 5/01-28.01 «Про повернення коштів ТОВ «ВІКНАЛЕНД», виплачених як допомога по частковому безробіттю». Вважаючи наказ щодо стягнення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю та штрафу протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що позивачем всупереч вимогам абз. 2 п. 16 Порядку та пп. 2 п. 5 Договору не були подані на розгляд Відповідача зміни до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про падання допомоги по частковому безробіттю на період карантину в частині включення додатково 100 працівників Позивача. Дане порушення призвело до завищення суми допомоги по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду в сумі 580 798,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто вісім грн. 00 коп.), що зафіксовано в Акті перевірки. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Закону України «Про зайнятість населення» (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття. Статтею 47-1 вищевказаного Закону врегульовано питання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Так, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою. Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи: 1) заяву у довільній формі; 2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності. Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). При цьому, частиною дев`ятою вищевказаної статті визначено, що розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок надання та повернення коштів, спрямованих па фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на территорії України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 затверджено постановою Кабінету Міністрів Українивід 22.04.2020 року № 306 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року № 453 (в редакції станом на дату звернення позивача із відповідною заявою). Цей Порядок визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір. Відповідно до пункту 3 Порядку, допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою. Згідно з пунктами 9, 10 Порядку, для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи: 1) роботодавець - заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб`єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом; 2) засвідчену роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) роботодавець - відомості про працівників (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", за формою згідно з додатком 1; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України, крім фізичних осіб - підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку. Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину оформлюється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості. З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2020 позивач ТОВ «Вікналенд» звернувся з заявою № 0607-01 про надання центром зайнятості коштів роботодавцю, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування па випадок безробіття (далі - Фонд) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), відповідно до зазначеного вище Порядку надання. До вказаної заяви були додані відомості за травень 2020 про працівників від 19.06.2020 № 1-ЦЗ на 306 працівників Позивача. Розглянувши пакет документів позивача, відповідач видав наказ від 08.07.2020 № 137-1/01-28.01 «Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину» (копія додасться). Відповідно до вказаного наказу, Відповідачем була надана позивачу допомога по частковому безробіттю па період карантину на підставі заяви позивача від 06.07.2020 № 0607-01. Згідно з пунктом 12 Порядку, у разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в якому визначаються права та обов`язки сторін, порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, гарантії зайнятості працівника, якому виплачується допомога по частковому безробіттю на період карантину, відповідальність сторін, строк дії договору та порядок вирішення спорів. Примірний договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведений у додатку

3. Так, на виконання вимог вищевказаної норми, 09.07.2020 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 1059/11 (далі - Договір), предметом якого є надання центром зайнятості коштів роботодавцю, передбачених у бюджеті Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину (т. 1 а.с. 46). Згідно з пунктами 15, 16 Порядку, перерахування коштів фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 1, а фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, - за формою згідно з додатком

2. Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей). Копія зазначеної відомості (відомості на виплату грошей) з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника або виплати її у готівковій формі подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Також, відповідно до пп. 2 п. 5 Договору, роботодавець зобов`язаний подавати щомісяця до 10 числа центру зайнятості відомості про осіб, відповідно до п. 15 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (далі - Порядок), що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п`яти календарних днів. При цьому, в контексті спірних правовідносин, колегія суддів наолошує, що частиною другою пункту 16 Порядку встановлено, що у разі скорочення тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності у працівників, фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, роботодавець/фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, додатково подає центру зайнятості на розгляд відомості про таких осіб. Також, відповідно до пп. 2 п. 4 Договору роботодавцю надано право додатково надавати центру зайнятості відомості про працівників, які не включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Отже, апеляційний суд наголошує, що як Порядком, так і Договором між позивачем та відповідачем визначено право роботодавця (ТОВ «Вікналенд») додатково надавати центру зайнятості відомості у разі скорочення тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності про працівників, які при первинному зверненні не були включені до відомостей. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що до відомостей на виплату, які подаються щомісяця, повинні бути включені працівники роботодавця, яким наказом центру зайнятості призначена допомога по частковому безробіттю. В разі подання роботодавцем додаткових відомостей на працівників, що не були включені до наказу про призначення допомоги по частковому безробіттю, пакет документів, поданих роботодавцем, розглядається центром зайнятості та виноситься наказ про призначення допомоги по частковому безробіттю на працівників, інформація щодо яких подана додатково. Однак, з таким висновком апеляційний суд не погоджується, оскільки Порядком, приписами якого врегульовано спірні правовідносини, не передбачено винесення окремого наказу про призначення допомоги по частковому безробіттю на працівників, інформація щодо яких подана додатково. Так, як вже було зазначено вище, приписи Порядку лиш вказують на необхідність додаткового подання центру зайнятості на розгляд відомостей про таких осіб, однак не містять жодних приписів про необхідність прийняття відповідачем нового окремого наказу щодо призначення допомоги по частковому безробіттю на працівників, інформація щодо яких подана додатково. З матеріалів справи вбачається, що на підставі пп. 2 п. 5 Договору та Порядку, позивачем були подані до відповідача через Вишгородську районну філію Київського обласного центру зайнятості щомісячні відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» на загальну суму 2 919 113,00 гри. (два мільйони дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч с то тринадцять гри. 00 коті.), а саме:

1. Відомість за травень 2020 року - 295 працівників на загальну суму 800 239,00 грн. (вісімсот тисяч двісті тридцять дев`ять грн. 00 коп.);

2. Відомість за червень 2020 року - 406 працівників на загальну суму 1086 617,00 грн. (один мільйон вісімдесят шість тисяч шістсот сімнадцять грн. 00 коп.);

3. Відомість за липень 2020 року - 406 працівників на загальну суму 1 032 257,00 грн. (один мільйон тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят сім грн. 00 коп.). Копії вказаних відомостей знаходяться в матеріалах справи. Окрім цього, матеріалами справи підтверджується подання позивачем додаткової відомості про 114 осіб, які не включені до первинних відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (т. 1 а.с. 132-134). Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що він вперше ознайомився з вказаною відомістю, отримавши позовну заяву позивача, а раніше така відомість позивачем відповідачу подана не була, оскільки в матеріалах справи наявне підтвердження надсилання на електронну адресу vishgorod@koblcz.gov.ua додаткових відомостей Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікналенд», на підтвердження чого при поданні позовної заяви було долучено відповідні звіти з електронної адреси про надсилання (т. 1 а.с. 132-134). Аналогічні скріншоти, які підтверджуєть направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» відповідачу засобами електронної пошти додаткових відомостей про нових працівників додано до додаткових пояснень, наданих позивачем до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Колегія суддів наголошує, що фактично єдиною підставою для винесення оскаржуваного наказу про повернення коштів та виплату штрафу є заперечння відповідача про подання ТОВ «Вікналенд» додаткових відомостей на працівників, однак, це спростовується наявними в матеріалах справи підтвердженнями про відправку на електронну адресу відповідача таких додаткових відомостей. Відтак, оскільки приписи Порядку лиш вказують на необхідність додаткового подання центру зайнятості на розгляд відомостей про таких осіб, однак не містять жодних приписів про необхідність прийняття відповідачем нового окремого наказу щодо призначення допомоги по частковому безробіттю на працівників, інформація щодо яких подана додатково, а матеріалами справи підтверджено подання ТОВ «Вікналенд» відповідних додаткових відомостей, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність та наявність підстав для скасування оскаржуваного Наказу Київського обласного центру зайнятості №5/01-28.01 від 12.01.2021 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798,00 гривень за травень-липень 2020 року (пункт 1 Наказу) та в частині стягнення штрафу у розмірі суми використаної з порушенням, а саме 580 798,00 грн. (пункт 3 Наказу). До того ж, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на помилковість висновку суду першої інстанції про визнання позивачем свого боргу перед відповідачем. Так, суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду України від 10.09.2019 по справі № 916/2403/18 вказав, що позивач визнав свій обов`язок перед Відповідачем щодо повернення грошових коштів, призначених для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, на загальну суму 580 798,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто вісім грн. 00 коп.), та по сплаті штрафу у розмірі суми, використаної з порушенням, а саме: 580 798,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч сімсот дев`яносто вісім грн. 00 коп.), оскільки 27.01.2021 позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача були перераховані грошові кошті у сумі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням № 859 від 27.01.2021. У зазначеному платіжному дорученні вказано наступне призначення платежу: «Повернення допомоги по частковому безробіттю 25 000,00 гри. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 кой.), штраф 25 000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.), згідно претензії № 69/09/01-36 від 12.01.2021 та акту перевірки № б/н від 24.12.2020. Однак, такий висновок суду першої інстанції є передчасним та вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Як визначено в Акті перевірки, ТОВ «ВІКНАЛЕНД» помилково включено до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, за червень-липень 2020 року були всупереч вимог п.3 Порядку включені особи, які отримують пенсію, а саме: ОСОБА_1 - отримав 5200,00 грн. допомоги, ОСОБА_2 - отримав 4800,00 грн. допомоги, ОСОБА_3 - отримав 4800,00 грн. допомоги, ОСОБА_4 - отримав 5200,00 грн. допомоги, ОСОБА_5 - отримав 5000,00 грн. допомоги. Загальна сума виплаченої допомоги по частковому безробіттю особам, які отримують пенсію складає 25 000,00 грн. (т. 1, а.с. 33-34). Відповідно до приписів частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). Позивач як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі наголошував, що у ТОВ «Вікналенд» була відсутня інформація, що вказані вище особи отримують пенсію, а тому, враховуючи, що в частині вказаних 5 працівників, які є пенсіонерами та отримали допомогу всупереч частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», позивачем здійснено дії по оплаті тіла суми та штрафу. Однак, вищевикладене очевидно не може свідчити про визнання усієї нарахованої суми згідно Наказу та, взагалі, визнання обставин, встановлених перевіркою щодо неподання додаткової відомості на нових працівників. Судом першої інстанції не було встановлено вищевикладені обставини, що призвело до передчасного та помилкового висновку про правомірність оскаржуваного Наказу Київського обласного центру зайнятості №5/01-28.01 від 12.01.2021 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798,00 гривень за травень-липень 2020 року (пункт 1 Наказу) та в частині стягнення штрафу у розмірі суми використаної з порушенням, а саме 580 798,00 грн. (пункт 3 Наказу). Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з платіжним дорученням від 28 січня 2021 року у розмірі 17 423,94 грн. (т.1 а.с. 14) та за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням від 12 липня 2021 року у розмірі 26 136,00 грн. (т. 2 а.с. 11) А тому, з огляду на задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Київського обласного центру зайнятості у загальному розмірі 43 559,94 грн. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій - задовольнити повністю. Скасувати Наказ Київського обласного центру зайнятості №5/01-28.01 від 12.01.2021 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виплачених як допомога по частковому безробіттю у сумі 580 798,00 гривень за травень-липень 2020 року (пункт 1 Наказу) та в частині стягнення штрафу у розмірі суми використаної з порушенням, а саме 580 798,00 грн. (пункт 3 Наказу). Стягнути за рахунок Київського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 03491085; місцезнаходження: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» (код ЄДРПОУ: 39392382; місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Вишнева, 22-Є), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в загальній сумі 43 559 (сорок три тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 94 коп. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст виготовлено 05 листопада 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.М. Єгорова, А.Ю. Кучма