Постанова 4855 № 420/13399/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 420/13399/20 Головуючий у І інстанції - Кармазін О.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, Кабінету Міністрів України, в якому просив: - визнати дії Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, які полягають у зволіканні власними посадовими обов`язками, які полягають «У наданні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг в умовах підвищення цін і тарифів на послуги», натомість у дійсності незважаючи на підвищення цін і тарифів на послуги» відбувається постійне зменшення розміру призначеної субсидії, всупереч постанові і меті її призначення, незаконними; - визнати дії Кабінету Міністрів України, які полягають у ганебно - зухвалому зменшенні соціального нормативу на теплову енергію для централізованого опалення незаконними та такими що суперечать здоровому глузду, внаслідок того що ані Позивач, ані інші громадяни, які отримують такі послуги не мають можливості впливати на їх шалений розмір; - зобов`язати Кабінет Міністрів України встановити соціальний норматив для централізованого опалення таким, щоб розмір плати за комунальні послуги з урахуванням отриманої субсидії не перевищував встановлений законодавством 15 - 20 відсотковий розмір доходів; - визнати, що встановлені Кабінетом Міністрів України коригуючи коефіцієнти з розрахунку розміру витрат теплової енергії є необґрунтованими та такими що суперечать здоровому глузду, тому що встановлені по областям, а мають встановлюватися з на підставі кліматичної зони регіону, у порівнянні з його місцезнаходженням відносно іншого та насамперед, з урахуванням на якій відстані від північного чи південного кордону України знаходиться один регіон у порівнянні з іншим; - зобов`язати другого Відповідача негайно переглянути коригуючи коефіцієнти і на підставі того, що причиною боргу у переважній кількості боржників та постачальника послуг, були необґрунтовані коефіцієнти, зробити перерахунок боргів як постачальника послуг, насамперед «Подільськтеплокомуненерго», так і отримувачів цих послуг, насамперед мешканців м. Подільськ Одеської області та інших громадян України; - стягнути з Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, нанесену Позивачу її незаконними діями моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1 500 000,00 гривень за завдання Позивачу значної моральної та матеріальної шкоди та вчинення зухвало - ганебного знущання над Позивачем, шляхом надання у якості відповідей на обґрунтовані скарги Позивача зухвало - ганебних відписок. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства умисні дії ОСОБА_1 щодо подання завідомо безпідставних відводів, які, в свою чергу, містять зневажливу, образливу та принизливу форму вираження Позивачем своїх тверджень на адресу суду та учасників процесу, що також є і проявом явної неповаги до суду, наслідком чого у сукупності є перешкоджання здійсненню судочинства. Накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 000,00 гривень (одна тисяча гривень) за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку. Позовну заяву № 420/13399/201 ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни та Кабінету Міністрів про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,- залишено без розгляду як наслідок реагування на зловживання процесуальними правами. Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду іншим суддею. ОСОБА_1 вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відзиви Відповідачів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходили, що не перешкоджає розгляду справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 жовтня 2021 року. До Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням наявних у Позивача власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», яке призначене на 21 жовтня 2021 року, яка обґрунтована тим, що Одеська область, у якій знаходиться м. Подільськ потрапила за рішенням уряду з 18.10.2021 до особливо небезпечної п`ятої карантинної зони. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визначено, що судове засідання з розгляду справи № 420/13399/20 в режимі відеоконференції відбудеться 21 жовтня 2021 року об 11 год. 45 хв. в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, в залі №

14. Вказано, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції буде здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/). Роз`яснено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камера) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Роз`яснено, що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за вебпосиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf. Відповідно до протоколу судового засідання від 21 жовтня 2021 року, для повного та всебічного дослідження матеріалів справи, оголошено перерву до 04 листопада 2021 року об 11:45 год. При спробі проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою платформи «EаsyCon» 04 листопада 2021 року виникла несправність системи відеоконференцзв`язку та неможливість налагодження її коректної роботи. Так, під час проведення відеоконференції не відображалося відео організатора, був відсутній звук, циклічне перезавантаження відео запрошених, циклічна зміна стану "в мережі" на протилежний. Тобто проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою платформи «EаsyCon», технічно була неможлива, що підтверджується відповідним Актом від 04 листопада 2021 року, складеним Заступником начальника відділу інформаційно-технічного забезпечення, Головним спеціалістом відділу інформаційно-технічного забезпечення та секретарем судового засідання. А відповідно до частини 5 ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку про подальше проведення судового засідання в приміщенні суду без режиму відеоконференції. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представника Кабінету Міністрів України, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем заявлено відводи різним суддям Окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема, відвід від 15.06.2021 (том 2 а.с. 7-8), заявлений колегії суддів: головуючий суддя Шейко Т.І., суддів: Чудак О.М. та Донець В.А., а також відвід від 09.08.2021 (том 2 а.с. 50), заявлений судді Вєкуа Н.Г., у яких Позивач у зневажливій та принизливій формі виражав образливі слова не тільки на адресу зазначених суддів, а й на адресу суду (суддів) в цілому. Тобто, обґрунтування відводів зводяться до принизливих та образливих тверджень на адресу як судді, так і всього колективу суду, а також відносно учасників процесу, використання яких неприпустиме, а тому вказане розцінюється як зловживання процесуальними правами. Заявлені відводи кваліфікувалися судом як намагання створити штучні перешкоди для розгляду справи, намагання створити штучні передумови для відведення суддів від розгляду справи при цьому, незалежно від того, який суддя буде розглядати справу. Також, як заявлені Позивачем відводи так і образливі твердження Позивача, за висновком суду, є зловживанням процесуальними правами, оскільки незгода з процесуальними діями судді (суддів), не може бути підставою для відводу судді (суддів). Крім того, оскільки судом встановлено зловживання процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставних відводів, які, в свою чергу, містять зневажливу, образливу та принизливу форму вираження Позивачем своїх емоцій на адресу суду в цілому та учасників процесу, свідків, що свідчить про очевидне зловживання процесуальними правами, перешкоджання відправленню правосуддя, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 149 КАС України, а також враховуючи характер вчинених дій, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірним вчиненим (допущеним) порушенням з боку Позивача є штраф у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень, який за висновком суду відповідає принципу розумної достатності. Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року справу № 420/13399/20 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2021 року для розгляду справи № 420/13399/20 визначено суддю Шейко Т.І. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. від 21 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року заяву Позивача задоволено та вирішено підготовче засідання провести 23 лютого 2021 року за участю Позивача у режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Котовському міськрайонному суду Одеської області. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією суддів на 31.03.2021 та викликано у судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та судове засідання призначено на 31.03.2021. Протоколом автоматичного визначення складу колегії судів від 03.03.2021 визначено склад колегії судів: головуючого судді Шейко Т.І., суддів Чудак О.М. та Донець В.А. Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року відкладено розгляд справи на 19.05.2021. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року відкладено розгляд справи на 07.07.2021, у зв`язку з неякою свідків у судове засідання. Відповідно до проколу від 19.05.2021 свідки в с/з викликалися, працівник суду повідомив що ОСОБА_3 не з`явився у зв`язку з хворобою, ОСОБА_2 подав лист про неможливість прибуття. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. 15.06.2021 до суду від Позивача надійшла заява про відвід складу колегії суддів (том 2 а.с. 7-8). У вказаній заяві Позивач наголосив, що до сорому і ганьби суду, обидва рази неприбуття свідків за викликом на судові засідання відбулося без жодних на те законних підстав, тобто внаслідок зухвало - ганебної неповаги до суду. За двома поспіль зухвало-ганебними фактами неповаги до суду, колегія суддів Окружного адміністративного суду м. Києва була вимушена у черговий раз (вдруге) прийняти рішення про перенесення судового засідання, на підставі чого колегія суддів була вимушена внаслідок невжиття заходів до свідків, за фактом першого безпідставного неприбуття свідків порушити ч. 2 ст. 193 КАС України вдруге, згідно якої суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. У заяві про відвід Позивач нагадував судді або колегії суддів, які будуть розглядати заяву про відвід, що ухвала про закінчення підготовчого засідання була винесена головуючою суддівської колегії суддею Шейко Т.І. ще 23.02.2021. При цьому, Позивач також зазначав, що факт надання колегією суддів Окружного адміністративного суду м. Києва у складі головуючої судді Шейко Т.І., суддів Донець В.А. та Чудак О.М. не тільки переваги у клопотаннях щодо участі непорядної людини ОСОБА_3. у судовому засіданні по справі у якості свідка, всупереч первісно прийнятому рішенню викликати її для надання свідчень безпосередньо до зали судових засідань, є незаперечним доказом махрової корупції, у якій з головою поринула означена суддівська колегія, що є обґрунтованою підставою заявити «добродіям» відвід. Позивач у заяві про відвід наголошував, що махрова корупція колегії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва у складі головуючої судді Шейко Т.І., суддів Донець В.А. та Чудак О.М. полягає не у тому що вони своїми протиправними діями, всупереч вимог КАС України затягують розгляд справи, не вживаючи заходи до свідка, натомість надають йому усілякі послаблення, а насамперед у тому, вони виконують злочинно - корупційну вказівку першого Відповідача, у особі Міністра соціальної політики України Лазебної М.В., якій не тільки не бажана інформація, яку повідомить свідок, а взагалі не потрібна присутність свідка у особі директора Департаменту ОСОБА_3 у судовому засіданні як учасника судового розгляду даної справи. Заявник зазначав, що колегія суддів головуючої судді Шейко Т.І., суддів Донець В.А. та Чудак О.М. не бажає у судовому засіданні виконувати передбачені ст. 2 КАС України завдання і засади адміністративного судочинства, натомість суд поринув з головою у махровій корупції роблять усе щоб не розглядати дану справу обґрунтовано, у зв`язку з чим Позивач вважає, що означені «добродії» на суддівських посадах не можуть надалі чесно і неупереджено розглянути дану адміністративну справу. Згадував також: «ганебно зухвалі ОСОБА_3» (відносно свідка), «зухвало-корупційні дії головуючого і членів колегії», «поринута з головою у махровій корупції колегія суддів». Наведене свідчить, крім власне зловживання процесуальними правами, яке полягає у використанні висловлювань, які свідчать про явну неповагу до суду, про незгоду з процесуальними рішеннями/діями суду, відвід з приводу чого не допускається. Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 420/13399/20 визнано необґрунтованою та передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 420/13399/20 для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2021 року заяву про самовідвід головуючого судді Шейко Т.І. та судді Чудак О.М. у справі № 420/13399/20 задоволено, справу передано для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.07.2021 справу № 420/13399/20 розподілено на колегією суддів під головуванням судді Скочок Т.О, суддів Кармазіна О.А. та Донець В.А. Проте, відповідно до службової записки начальника відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Вітюк О.В. з метою належного виконання вимог ухвали від 07.07.2021 у справі № 420/13399/20 в частині здійснення повторного автоматизованого розподілу, просить керівника апарату суду дозволу на здійснення коригувань щодо відновлення попереднього складу колегії суддів у справі № 420/13399/20 (головуючий суддя Шейко Т.І., члени колегії Чудак О.М., Донець В.А.). Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021 дану справу для вирішення питання щодо відвід колегії суддів розподілено на суддю Аблова Є.В. Службовою запискою помічник судді Аблова Є.В. повідомила керівника апарату про перебування судді Аблова Є.В. у відпустці, у зв`язку з чим, розгляд заяви по відвід суддів в адміністративній справі № 420/13399/20 є неможливим. Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021 вказану справу для вирішення питання щодо відводу складу колегії суддів розподіллено на суддю ОСОБА_5. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_5. від 22 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29.07.2021 вказану справу повернуто на розгляд судді Шейко Т.І. Натомість протоколом повторного автоматичного розподілу справ між суддями від 29.07.2021 дану справу розподілено на суддю Вєкуа Н.Г. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г. від 03 серпня 2021 року вказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 05.10.2021. Разом з тим, 09.08.2021 Позивачем подано заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г. (том 2 а.с. 50). У вказаній заяві Позивач звертаючись до судді Вєкуа Н.Г. у зневажливій формі зазначив, що щойно прийняв до провадження адміністративну справу за № 420/13399/21 суддя Вєкуа Н.Г. одразу порушила його велич Закон України - Кодекс адміністративного судочинства (надалі КАС) України, а саме ч. 1 ст. 193 означеного кодексу, оскільки суддя призначила не судове засідання з розгляду даної адміністративної справи по суті, а лише підготовче судове засідання, чим, на думку заявника, зухвало - злочинно зволікає з розглядом справи по суті. У зневажливій формі Позивач у заяві зазначав, що суддя дозволяє собі порушувати його велич Закон України, навіть на початковому етапі, тобто тільки-но прийняв дану адміністративну справу до розгляду, на підставі чого наголошує на неспроможності судді Вєкуа Н.Г. розглянути справу, керуючись принципом верховенства права, оскільки, за словами Позивача суддя це право попрала тільки торкнувшись даної адміністративної справи своїми… (без конкретизації). При цьому, у заяві про відвід, адресованій судді Вєкуа Н.Г. заявник зазначав, що його не лякає зухвало - злочинна ухвала колеги - аферистки на посаді судді ОСОБА_5 . Позивач зневажливо у заяві наголосив, що як з ним, так із будь-яким пересічним громадянином України означена зухвала аферистка на посаді судді громадянка ОСОБА_5 спілкуватися взагалі не вважає за необхідне, тому він полягаючи на подібне ставлення, навіть не сподівається, що по даній справі зухвалими кримінальними аферистами, які опанували суддівські посади в Окружному адміністративному суді м. Києва буде прийнято законне рішення. З наведеного також вбачається, що в основу доводів Позивача, крім власне зневажливого звернення до суду, покладено незгоду з процесуальними рішеннями суддів. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г. від 16 серпня 2021 року заяву Позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г. у справі № 420/13399/20 визнано необґрунтованою та передано матеріали справи № 420/13399/20 для вирішення питання про відвід судді Вєкуа Н.Г. Згідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021 заяву про відвід судді передано для вирішення судді Шулежку В.П. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежка В.П. від 31 липня 2021 року у задоволенні заяви Позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г. від розгляду адміністративної справи № 420/13399/21 відмовлено. Разом з тим, 07 вересня 2021 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято ухвалу про самовідвід, якою задоволено заяву головуючого судді Вєкуа Н.Г. про самовідвід, адміністративну справу № 420/13399/20 передано для визначення складу суду згідно з ч. 1 ст. 31 КАС України. Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 № 1005 дану адміністративну справу передано на повторний автоматизований розподіл судових справ, у зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Вєкуа Н.Г. Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 вказану справу розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України особи які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частин 1-3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій визнається зловживанням процесуальними правами. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 314/1526/19 та від 30.11.2020 у справі № 806/1943/18. Позивачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 21 жовтня 2021 року було зазначено, що він має право заявляти відводи і це не є зловживанням процесуальними правами. Крім того, Одеський апеляційний адміністративний суд у справі № 815/2707/15 з метою запобігання порушення розумних строків розгляду справи задовольнив відвід Позивача. Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 766/20776/17, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому як вбачається з матеріалів справи, Позивачем двічі заявлявся відвід колегії суддів з підстав незгоди з прийнятим судом процесуальним рішенням, та які жодного разу не були визнані такими, що дають підстави для сумніву в упередженості чи об`єктивності колегії суддів. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані дії Позивача призводять до затягування розгляду справи і мають ознаки зловживання процесуальними правами. Більш того, зловживанням процесуальними правами у даній справі визнано не саме заявлення відводів у зв`язку з порушенням строків розгляду справи, а їх обґрунтування, які зводяться до принизливих та образливих тверджень на адресу як суддів, так і всього суду, а також відносно учасників процесу, використання яких неприпустиме. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені обґрунтування відводів є зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду у відповідності до норм КАС України. Крім того, заявлені відводи є намаганням створити штучні перешкоди для розгляду справи, намагання створити штучні передумови для відведення суддів від розгляду справи, незалежно від того, який суддя буде розглядати справу. Згідно з частиною 4 статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Відповідно до частин 1, 2 статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 814/218/14, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Частиною першою статті 145 КАС України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції міг застосувати до нього попередження, проте застосував найсуворіший захід процесуального примусу - штраф. Статтею 146 КАС України передбачено підстави застосування попередження і видалення із залу судового засідання. Так, відповідно до частини 1 статті 146 КАС України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій - видалення із залу судового засідання. Отже, лише за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується захід процесуального примусу - попередження. Згідно з п. 2 частини 1 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Таким чином, у випадку зловживання процесуальними правами суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи наведені положення ст. 45, 144 КАС України та встановлення зловживання процесуальними правами шляхом подання відводів, які містять зневажливу, образливу та принизливу форму вираження Позивачем своїх емоцій на адресу суду та учасників процесу, свідків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про накладення на Позивача штрафу. Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів не повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення розміру штрафу. Так, судом першої інстанції накладено на Позивача штраф у розмірі 1 000 грн., який за висновком суду першої інстанції є співмірним вчиненим (допущеним) порушенням та відповідає принципу розумної. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2021 рік становить 2270,00 грн. Отже, розмір штрафу може складати від 681,00 грн. до 6 810,00 грн. Відповідно до довідки про доходи № 0558 8156 5035 0514, ОСОБА_1 в 2020 році отримав дохід у розмірі 24 142,80 грн. Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що він є пенсіонером, отримує майже мінімальну пенсію, половина з якої витрачається на сплату комунальних послуг. Штраф у розмірі 1 000,00 грн. складає 50 відсотків місячного доходу. Зважаючи на викладене та додані докази, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для зменшення розміру штрафу до мінімуму, який складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму - 681,00 грн., оскільки штраф у розмірі 1 000,00 грн складає майже 5 відсотків розміру річного доходу Позивача за попередній календарний рік. Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру штрафу, який підлягає накладенню на Позивача. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в такій редакції: «Накласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 681,00 гривень (шістсот вісімдесят одна гривня) за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку.». В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 04.11.2021 року.