Постанова 4824 № 754/15725/20
від 05.11.2021 ·Справа № 754/15725/20 Суддя в І-й інстанції Шмигельський Д.І. Провадження № 33/824/464/2021 Суддя в ІІ-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Хомюка П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою захисника Хомюка П.М. на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 25 вересня 2020 року, о 20 годині 47 хвилин, в м. Києві, по вул. Бальзака, 6, керував транспортним засобом «Toyota Avalon», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат тесту становив 0,81‰. У апеляційній скарзі захисника Хомюка П.М. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Вважав, що розгляд у суді першої інстанції проведений формально, а зібрані матеріали досліджені із неналежною повнотою. Звернув увагу на необґрунтованість тези мотивувальної частини постанови щодо визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яка не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції заперечував свою вину. Крім цього, захисник вказав на те, що працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, у порушення вимог статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, не внесені до протоколу про адміністративне правопорушення будь-які дані щодо свідків, а також невірно зазначено правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 . Захисник звернув увагу також і на порушення хронології оформлення матеріалів адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений 25.09.2020 року о 21 годині 00 хвилин, тобто до проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу, який був проведений о 21 годині 04 хвилини. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення: ОСОБА_1 та його захисника Хомюка П.М., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Висновки судді місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння стверджуються зібраним у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 004661 від 25.09.2020 року в частині часу, місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу яка притягається до відповідальності, а також в частині ідентифікаційних ознак керованого ним транспортного засобу; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Drager у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а результат тесту становив 0,81‰; роздруківкою тесту за допомогою приладу Drager, відповідно до якого, результат тесту становив 0,81‰; відеозаписом зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського яким зафіксовані обставини проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у присутності яких проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння; іншими доказами. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на нього стягнення у межах санкції цієї статті, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Доводи апелянта про недопустимість у якості доказу протоколу про адміністративне правопорушення, у якому, у порушення вимог ст.256 КУпАП, в графі свідків не містилося їх анкетних даних, є необґрунтованими. Так, заповнення протоколу про адміністративне правопорушення, без зазначення ідентифікуючих даних свідків має на меті запобігання незаконному впливу на свідків, у зв`язку із чим не може бути підставою для визнання протоколу у якості недопустимого доказу. Присутність свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 на місці події, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на окремому аркуші та відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, у зв`язку із чим немає підстав ставити під сумнів їх присутність на місце події. Між тим, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містять посилання на серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення. Пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосуються тих подій, які описані у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із чим апеляційна скарга у цій частині є необґрунтованою. Щодо доводів апеляційної скарги в частині неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 , зокрема за ч.2 ст.130 КУпАП, то вказані обставини були враховані судом, який його дії кваліфікував за ч.1 ст.130 КУпАП чим фактично змінив пред`явлене йому обвинувачення у бік покращення становища ОСОБА_1 . Факт розбіжності у часі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений 25.09.2020 року о 21 годині 00 хвилин та проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу, який був проведений о 21 годині 04 хвилини, є розбіжністю, яка є незначною за часом та не спотворює загальну хронологію оформлення матеріалів адміністративного правопорушення. У будь-якому разі вказані матеріали про адміністративне правопорушення були оформлені після зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, стосуються тих подій, які описані у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та фактично не можуть бути підставою для визнання вказаних матеріалів у якості недопустимих доказів. Таких порушень вимог закону, допущених працівниками патрульної поліції у ході складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які би мали своїм наслідком визнання цього доказу недопустимим, суд не вбачає. Щодо доводів апеляційної скарги в частині необґрунтованості тези мотивувальної частини постанови щодо визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яка на думку захисника не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції заперечував свою вину, апеляційним судом не може бути перевірена внаслідок відсутності у матеріалах справи технічних носіїв фіксації ходу судового засідання, наявність яких не передбачена діючими нормами КУпАП. При цьому, у будь-якому разі твердження захисника щодо цих обставин не може бути підставою для визнання необґрунтованості висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомюка П.М.- залишити без задоволення. Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк