Постанова Київський апеляційний суд № 754/6362/15-ц

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 2 листопада 2021 року місто Київ справа № 754/6362/15-ц апеляційне провадження № 22-ц/824/13710/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Вербової І.М., Поліщук Н.В., за участю секретаря судового засідання: Мазур О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва у складі судді Панченко О.М. від 28 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про постановлення додаткової ухвали про стягнення судових витрат у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Короткий зміст обставин справи Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року здійснено поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, шляхом повернення майна: 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_4 ; 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_3 . Постановою Київського апеляційного суду від 8 грудня 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права. Скасовано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Деснянського районного суд міста Києва від 28 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року відмовлено. У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про постановлення додаткової ухвали та стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судових витрат. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про постановлення додаткової ухвали про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу. Судове рішення мотивовано тим, що положеннями частин 1, 2 статті 141 ЦПК України передбачено процедуру розподілу судових витрат лише між сторонами справи. Однак, ОСОБА_1 не є учасником справи (позивач, відповідач, третя особа), а тому відсутні підстави для стягнення на його користь витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про стягнення судових витрат. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скаржник зазначає, що згідно з частиною 3 статті 352 ЦПК України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Таким чином, після відкриття Київським апеляційним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року, він набув статус учасника справи, а тому висновок суду першої інстанції є помилком. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк". Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 104 292 грн. 43 коп. та судовий збір в розмірі 3 654 грн. 16 березня 2016 року Деснянським районним судом міста Києва видано представнику ПАТ КБ "ПриватБанк" виконавчі листи. 1 березня 2018 року старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено акти про проведення електронних торгів, згідно яких належні ОСОБА_3 (25/300) та ОСОБА_4 (25/300) частки квартири АДРЕСА_1 продані ОСОБА_1 по 75 180 грн. кожна. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року та призначено справу до розгляду в загальному порядку. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та здійснено поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, шляхом повернення майна: 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_4 ; 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_3 . Не погоджуючись з указаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що здійснюючи поворот виконання заочного рішення шляхом повернення майна, суд першої інстанції не звернув увагу, що сторони не повернуті у попередній стан, оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" не отримував майно боржників, а лише грошові кошти, які у нього в подальшому і залишились. Також вказував, що за даних обставин ОСОБА_1 позбавляється права власності як добросовісний набувач. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року. Постановою Київського апеляційного суду від 8 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Деснянського районного суд міста Києва від 28 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поворот виконання заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 серпня 2015 року відмовлено. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Як встановлено частинами 1, 2, 3, 5 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. За змістом наведеної норми, питання щодо ухвалення додаткового судового рішення повинно бути вирішеним в тому самому порядку, що й судове рішення. Як убачається з матеріалів справи, розгляд справи за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поворот виконання рішення проводився в загальному порядку з повідомленням учасників справи, а тому питання про ухвалення додаткового судового рішення також повинно було розглядатися з їх повідомленням. Разом з тим суд першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_7 про стягнення витрати на правничу допомогу без повідомлення учасників справи. Також суд не звернув увагу на те, що у випадку відсутності підстав для ухвалення додаткового судового рішення, постановляється ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення, а не про відмову у задоволенні відповідної заяви. При цьому суд апеляційної інстанції позбавлений права ухвалити додаткове рішення у справі, оскільки вирішення цього питання належить до компетенції суду, що ухвалив рішення по суті спору, тобто у даному випадку Деснянського районного суду міста Києва. Ураховуючи зазначене, інші доводи апеляційної скарги колегією суддів не перевіряються. Разом з цим, при новому розгляді справи, суду першої інстанції слід врахувати, що вирішення питання повороту виконання рішення віднесено до Розділу VI ЦПК України (процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)) і учасниками у даній категорії справ є стягувач, боржник, заінтересовані особи. Згідно з положенням частини 3 статті 352 ЦПК України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Тобто після відкриття апеляційним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 він набув процесуальні права та обов`язки учасника справи не тільки під час апеляційного перегляду судового рішення, а і в подальшому при вирішенні питання щодо повороту виконання судового рішення (як заінтересована особа). За таких обставин колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 2 листопада 2021 року. Головуючий Судді: