Постанова 4820 № 686/16062/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/16062/21 Провадження № 22-ц/4820/1679/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2021 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. АТ КБ «Приватбанк» зазначило, що за договором про надання банківських послуг від 30 березня 2020 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов`язався повернути кредит протягом строку дії платіжної картки та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 14 червня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 45 616 грн 87 коп., яка складається з 38 109 грн 26 коп. тіла кредиту та 7 507 грн 61 коп. процентів. За таких обставин АТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 45 616 грн 87 коп. заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 38 000 грн заборгованості за кредитним договором і 1 890 грн 97 коп. судового збору, а всього 39 890 грн 97 коп. У решті позову відмовлено. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів у межах ліміту кредитування, внаслідок чого з нього на користь позивача слід стягнути 38 000 грн тіла кредиту. Оскільки умовами договору не встановлено розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, то в цій частині позов є необґрунтованим. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції про відмову у стягненні частини тіла кредиту та процентів і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, тобто відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Сторони визначили, що вказана заява, Умови та Правила надання банківських послуг і тарифи банку становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Крім того, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту і заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в яких визначені всі умови кредитування, в тому числі процентна ставка та порядок повернення коштів. На виконання зобов`язання за договором банк надав відповідачу кредит, однак, останній не виконав обов`язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правові позиції Верховного Суду в аналогічних справах, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 30 березня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 підписали анкету-заяву клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за змістом якої банк зобов`язався надавати відповідачеві банківські послуги. За договором про надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» надало ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування 38 000 грн, які відповідач не повернув банку. Застосовані норми права Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Як передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. АТ КБ «Приватбанк» обґрунтувало свої вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 30 березня 2020 року (а.с. 31), Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті банку за посиланням https://privatbank.ua/terms (а.с. 41-42); витягом із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature (а.с. 36-40); паспортом кредиту від 30 березня 2020 року (а.с. 34-35); розрахунком заборгованості за договором від 30 березня 2020 року (а.с. 11-12); випискою по рахунку (а.с. 13-28); довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 29); довідкою про отримання ОСОБА_1 кредитних карток і терміни їх дії (а.с. 30). Анкета-заява клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 30 березня 2020 року (а.с. 31) не містить умов щодо розміру кредиту (ліміту кредитування), а також розміру, підстав і порядку нарахування процентів. Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті банку за посиланням https://privatbank.ua/terms (а.с. 41-42), і витяг із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature (а.с. 36-40) визначають, у тому числі, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) та банку, розмір і порядок нарахування процентів, однак, указані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву клієнта фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Паспорт кредиту від 30 березня 2020 року (а.с. 34-35), який містить підпис ОСОБА_1 і дійсний до 14 квітня 2020 року, вказує на тарифи по кредитному договору. Водночас, у матеріалах справи відсутні достатні докази про те, що ці умови стосуються укладеного сторонами договору про надання банківських послуг, а тому суд першої інстанції правомірно визнав цей доказ неналежним і не взяв його до уваги. За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір наданого кредиту, підстави та розміру нарахування процентів, надані банком Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 41-42) і витяг із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature (а.с. 36-40) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки зазначені документи достовірно не підтверджують істотні умови такого договору. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Твердження АТ КБ «Приватбанк» про неправомірність застосування судом першої інстанції указаного правового висновку касаційного суду є безпідставними. Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 29), довідка про отримання ОСОБА_1 кредитних карток і термін їх дії (а.с. 30), виписка по рахунку (а.с. 13-28) також не містять об`єктивних і достатніх даних щодо всіх істотних умов укладеного сторонами договору. Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов кредитного договору, то наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості (а.с. 11-12) достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання та є неналежним доказом. Зібрані дані вказують на те, що ОСОБА_1 отримав кредит у межах ліміту кредитування 38 000 грн. Водночас банк пред`явив до відповідача вимоги про стягнення тіла кредиту у розмірі 38 109 грн 26 коп. Названа сума була сформована відповідно до Умов та правил надання банківських послуг шляхом збільшення розміру кредиту за рахунок процентів, нарахованих згідно цих Умов та правил. У зв`язку з цим, суд першої інстанції правомірно визнав цю суму необґрунтовано. Суд першої інстанції дослідив усі зібрані докази та дійшов правильного висновку про недоведеність факту невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором щодо повернення частини тіла кредиту та процентів. Посилання АТ КБ «Приватбанк» на неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду додану АТ КБ «Приватбанк» до апеляційної скарги заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 74-80), оскільки цей письмовий доказ поданий позивачем без дотримання вимог ст.ст. 83, 367 ЦПК України. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими. Посилання АТ КБ «Приватбанк» в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом в інших справах, щодо порядку укладення, форми та виконання кредитного договору, є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на фактичних обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова Головуючий у першій інстанції Салоїд Н.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27