Постанова 4818 № 635/4068/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2021 року м. Харків справа №635/4068/20 провадження №22/818/5323/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Хорошевського О.М. суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б., Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 Відповідач: Акціонерне товариство «Харківобленерго» розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Тетяни Анатоліївни на додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2021 року, постановлене суддею Шинкарчук Я. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживача, стягнення заборгованості та моральної шкоди, встановив: Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення заборгованості та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 плату за стандартне приєднання електроустановок за договором про стандартне приєднання до електричних мереж № 541/1/1243 від 06 грудня 2017 року у розмірі 8 280 (вісім тисяч двісті вісімдесят) гривень та суму моральної шкоди у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. 28 травня 2021 року через засоби поштового зв`язку представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Вишневецькою Тетяною Анатоліївною надана до суду заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4 699, 80 грн, а також клопотання про поновлення строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення. 07 червня 2021 року через засоби поштового зв`язку представником відповідача Акціонерного товариства «Харківобленерго» адвокатом Комаровою Оленою Миколаївною надано клопотання про зменшення витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, в якому просить зменшити суму пов`язану з наданням правничої допомоги, оскільки вважає її не доведеною та не спів мірну за складністю. Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Т.А. задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2400,00 грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Вишневецької Т.А. подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким стягнути з АТ «Харківобленерго» 4699,80 грн витрати на професійну допомогу. Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно зменшено розмір витрат на правничу допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Харківобленерго» - Комарова О.М. просить додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість додаткове рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Зменшуючи розмір грошових коштів, що підлягають присудженню позивачу з відповідача, суд взяв до уваги, складність справи, яка не є складною, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог частини 3 статті 141 ЦПК України, суд вважав достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 2400, 00 грн. Крім того, вартість судового засідання у розмірі 1 200, 00 грн протягом 1 часу суд не приймає до уваги, оскільки судове засідання 09 листопада 2020 року проведене тривалістю 7 хвилин. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року; акт приймання передачі наданих послуг № 1 від 28 травня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року та додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року, рахунок на оплату № 44 від 03 липня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року на суму 2 400, 00 грн, рахунок на оплату № 54 від 31 серпня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року на суму 1 500, 00 грн, рахунок на оплату № 30 від 27 травня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року на суму 1200, 00 грн, виписка АТ «УКРСИББАНК» від 26 травня 2020 року, копія квитанції «ПриватБанк» №0.0.1757970024.1 від 05 липня 2020 року призначення платежу послуги з надання правової допомоги рах 44 від 03 липня 2020 року на суму 2400 грн., копію ордеру серії ХВ № 001119 від 30 липня 2020 року адвоката Вишневецької Т.А., копія свідоцтва №274 про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Вишневецької Т.А. Частиною 1статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зч.ч.1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц. Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до вимог ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено. Колегією суддів враховано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Суд першої інстанції взяв до уваги обставини справи, дійсний час витрачений адвокатом на надання правової допомоги обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції постановлені з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст.375 ЦПК Українивважає за необхідне залишити додаткове рішення без змін. Керуючись, ст. ст. 315, 352, 362, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК Українисуд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Тетяни Анатоліївни залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченому ст.389 ЦПК України. Головуючий О.М.Хорошевський Судді І.В.Бурлака В.Б.Яцина повний текст постанови складено 05 листопада 2021 року