LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд236/1813/21

від 05.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 05 листопада 2021 року м. Харків справа № 236/1813/21 провадження №22-ц/818/5805/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Хорошевського О.М. суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідач ОСОБА_1 розглянувши у порядку ст.369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент банк» на заочне рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року, постановлене суддею Куст Н.М. у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У травні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 19094,32 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1 26 листопада 2019 року приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг разом з умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з чим станом на 29 січня 2021 рік утворилась заборгованість в сумі 19094,32 грн, яка складається з: 12488,43 грн - заборгованість за кредитом, 6455,89 грн - заборгованість по відсоткам, 150,00 грн - штрафи. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг, а також судові витрати у розмірі 2270 грн. Заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 листопада 2019 року у розмірі 12488 гривень 43 копійок та судовий збір у розмірі 1484 гривень 66 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку підтвердила під підпис факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладених на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені відсотки за користування кредитними коштами. Також твердження суду про необґрунтованість розрахунку є безпідставними. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.367ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що стягненню підлягає лише тіло кредиту, а посилання позивача на підписаний паспорт споживаного кредиту за програмою «Кредитна картка», не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними коштами. Як зазначалось вище, в Анкеті-заяві позичальника не міститься інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику яку саму банківську картку отримує відповідач, в той час як Паспорт кредиту місить інформацію щодо різних карток. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 р. змінено організаційно-правову форму та назву Позивача з ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» на АТ «АКЦЕНТ-БАНК», про що зазначено у п.1.1. Статуту АТ «АКЦЕНТ- БАНК». Згідно з банківською ліцензією № 16 від 09.10.2009, ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" має право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність». ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Акцент- Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 26 листопада 2019 року підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил гадання банківських послуг в АТ «Акцент Банк». У заяві зазначено прізвище відповідача, його анкетні дані, а також, що відповідачка висловила свою згоду на те, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними в рекламному буклеті складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, відповідачка ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг отримує шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www. a-bank.com.ua Відповідно до тексту зазначеної заяви вбачається, що відповідачкою не обраний тип кредитної картки, бажаний кредитний ліміт. До позовної заяви банком додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті А-Банк, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ Банк» розміщені на сайті А-Банк Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна». Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 29 січня 2021 рік становить 19094,32 грн, яка складається з наступного: 12488,43 грн - заборгованість за кредитом, 6455,89 грн - заборгованість за відсотками, 150,00 грн штраф. Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що 26.11.2019 року на підставі Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б\н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Акцент-Банк» надано датовану 26 листопада 2019 року, підписану сторонами копію Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банк, (а.с.5 зворот) розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.11.2019 року з якого вбачається, що станом на 01.12.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним кредитом у розмірі 18604,44 грн (а.с.5). Також, позивачем надано паспорт споживчого кредиту за змістом якого за програмою «Кредитна картка», міститься інформація щодо трьох карток Універсальна, Універсальна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зі змісту даного паспорту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2020. Також, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. Проте, паспорт споживчого кредиту наданий Банком не містить дати з якої паспорт набирає чинності, на яку саме дату була ознайомлена відповідачка, а також не вбачається чи ознайомлена з умовами цього паспорту та чи були ці умови дійсні на момент підписання анкети-заяви. Також, судова колегія звертає увагу, що анкета-заява заповнена і підписана 26.11.2019 року, не містить істотних умов кредитного договору, а паспорт споживчого кредиту стосується трьох карток Універсальна, Універсальна ГОЛД і ОСОБА_3 і діє до 01.01.2020, документів які б підтверджували яку саме картку отримала відповідачка суду не надано. Також не надано і розрахунку заборгованості з якого б вбачалась на яку суму, за який період та якою відсотковою ставкою було розрахована заборгованість по відсоткам. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2ст. 76 ЦПК). Беручи до уваги вище викладене, судова колегія не вбачає підстав для стягнення нарахованої заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст.375ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384ЦПК Українисуд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3ст. 389 ЦПК України, у касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: О.М.Хорошевський Судді: І.В.Бурлака В.Б.Яцина Повний текст постанови складено 05 листопада 2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»