Постанова Київський апеляційний суд № 378/107/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 378/107/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/10174/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., за участю секретаря судового засідання Дроздової Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року у складі судді Скороход Т.Н., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , третя особа: Ставищенська селищна рада Київської області про визнання недійсним державного акту, скасування запису про його реєстрацію, визнання недійсним та скасування розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом, у якому просив: - визнати недійсним державний акт ЯЖ № 215813 на право власності на земельну ділянку площею 3,0600га, кадастровий номер 3224285600:03:004:0055 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано на підставі розпорядження Ставищенської РДА № 626 від 26.08.2008 року за № 010834902357 від 19.12.2008 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 ; - скасувати запис про реєстрацію державного акту ЯЖ № 215813 на право власності на земельну ділянку стосовно ОСОБА_2 площею 3,0600 га, кадастровий номер 3224285600:03:004:0055, який зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації Київської області № 626 від 26.08.2008 року за № 010834902357 від 19.12.2008 року; - визнати недійсним та скасувати розпорядження Ставищенської РДА № 626 від 26.08.2008 року «Про надання у власність земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району» у частині передання у власність земельної ділянки площею 3,0600га, кадастровий номер 3224285600:03:004:0055 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видання державного акту ЯЖ № 215813 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 . Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 201 від 10 лютого 2016 року, згідно з яким успадкував земельну частку (пай) в КДСП «Розкішне» с. Розкішна, розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала його батькові на підставі сертифіката серії КВ № 0112798, виданого на підставі рішення Ставищенської РДА Київської області від 21.10.1996 року за № 387 та зареєстрованого 09.09.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) за №

9. Згідно договору оренди від 20 березня 1998 року ОСОБА_3 надав КДСП «Розкішне» земельну ділянку розміром 3,2 умовних кадастрових гектарів згідно з сертифікатом серії КВ № 0112798 в оренду на 5 років. Відповідні зміни у зв`язку з передачею позивачу права на земельну частку (пай) внесені до зазначеного вище сертифіката 15 лютого 2016 року за підписом голови Ставищенської РДА. З довідки Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області № 495 від 02.03.2016 року згідно Схеми поділу земель колективної власності КДСП «Розкішне», виготовленої Київським відділенням інституту землеустрою УААН, убачається, що належна ОСОБА_3 земельна частка(пай) розташована під №3. Розпорядженням Ставищенської РДА за № 326 від 12 липня 2016 року «Про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 , власнику земельної частки (пай), на території Розкішнянської сільської ради» виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Схеми поділу земель, що належали КДСП «Розкішне» (с. Розкішна) на праві колективної власності, земельну частку (пай) за №3, розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах та рекомендовано замовити в землевпорядній організації проведення робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та подати його на затвердження до Ставищенської РДА. 28 липня 2016 року позивач звернувся із заявою до ПП «Рідан-БЦ» з проханням розробити проектну документацію із землеустрою, на що йому було відмовлено мотивуючи тим, що вказаним підприємством вже виготовлялись документи на земельну ділянку № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 , який отримав на неї державний акт ЯЖ № 215813 на право власності на земельну ділянку, площею 3,0602 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224285600:03:004:0055, зареєстрований 19 грудня 2008 року відповідно до розпорядження Ставищенської РДА № 626 від 26.08.2008 року в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за № 010834902357. Відповідно до розпорядження Ставищенської РДА № 664 від 11 жовтня 2007 року «Про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 - власнику земельної частки(паю) на території Розкішнянської сільської ради» виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Схеми поділу земель, що належали КДСП «Розкішне» на праві колективної власності ОСОБА_2 - власнику земельної частки(паю) за №3 та запропоновано замовити технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку на підставі сертифіката на право на земельну частку(пай) серії РН № 371288. Оскільки, право на земельну ділянку у ОСОБА_3 , спадкоємцем за заповітом якого є позивач, виникло на підставі сертифіката серії КВ № 0112798, виданого на підставі рішення Ставищенської РДА від 21.10.1996 року за № 387 та зареєстрованого 09.09.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) за № 9, ще у 1996 році, тому Ставищенська РДА, приймаючи рішення про передачу у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки під АДРЕСА_1 не врахувала, що на той час згідно заповіту спадкоємцем вказаної земельної ділянки був і є позивач, а тому розпорядження Ставищенської РДА Київської області про передачу її у власність ОСОБА_2 є таким, що порушує його (позивача) право і повинно бути визнане недійсним і скасованим. Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин на які сторони посилалися на підставу своїх вимог та заперечень, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд незаконно надав перевагу одним доказам і відкинув інші, безпідставно мотивуючи тим, що копії документів належним чином не засвідчені, чим проявив упередженість. Вказано, що у зв`язку з існуванням ризику втрати оригіналів документів у випадку надіслання їх на адресу суду поштовим зв`язком, позивачем та його представником було прийнято рішення представнику позивача особисто прибути з оригіналами документів в судове засідання, призначене на 17.03.2021 року. Разом з тим, із-за перебування позивача та його представника на значній відстані від суду, а також у зв`язку з обмеженням доступу до громадського транспорту (спецперепустки) в умовах карантину і перебування м. Києва та Київської області в так званій «червоній зоні» за клопотанням сторони позивача, яке надіслано електронною поштою, судове засідання відкладено до 14 квітня 2021 року, проте належним чином не було повідомлено сторону позивача. Інформація про призначене засідання на 14 квітня 2021 року з`явилась на офіційному вебсайті «Судова влада» за два дні до початку засідання тобто12 квітня 2021 року. У зв`язку з хворобою позивача та зайнятістю представника позивача в іншій справі, 12 квітня 2021 року було надіслано електронною поштою клопотання про неможливість прибути до суду з проханням відкласти його на іншу дату, що судом було проігноровано, клопотання не розглянуто і не прийнято по ньому ніякого рішення, не зважаючи на те, що зобов`язано сторону позивача надати оригінали всіх документів, ухвалено рішення про відмову в позові. У відзиві на апеляційну скаргу Диба І.Я. в інтересах ОСОБА_2 погоджується з рішенням суду, вважає його таким, що ухвалено без порушення норм ЦПК України, оскільки судом прийнято усі можливі заходи аби сприяти позивачу у наданні доказів. Вказано, що матеріали справи, а також апеляційна скарга не містить жодних доказів, що саме батько позивача мав право на спірну земельну ділянку, у зв`язку з чим просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судове засідання з`явився представник ОСОБА_2 адвокат Диба І.Я., чка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу.Інші учасники справи на неодноразові виклики в судове засідання не з`являлися, про дату розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. Представник ОСОБА_1 , адвокат Бахір Р.Д. направив до суду клопотання, в якому просив справу слухати у його відсутність та відсутність позивача (а.с.39 т.3). З огляду на викладене,а також положення ст.223 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, у листопаді 1996 року ОСОБА_3 на підставі рішення Ставищенської РДА від 21 жовтня 1996 року № 387 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0112798, зареєстрований 9 вересня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 9, відповідно до якого останній мав право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КДСП «Розкішне» розміром 3.2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9547 грн. (т. 1 а. с. 5). Відповідно до копії договору на право тимчасового використання (оренди) земельного та майнового паю від 20 березня 1998 року, вказана земельна ділянка розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_3 передана в оренду у КДСП «Розкішне» (а. с. 9 т.1) Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, спадщину після смерті якого на право на земельну частку (пай) в КДСП «Розкішне» розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, вартістю 9547 грн., що належало останньому на підставі сертифіката серії КВ № 0112798, прийняв позивач, отримавши 10 лютого 2016 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом ( а.с. 6,7,8,160-172 т.1). 30 червня 2016 року представник ОСОБА_1 звернувся до Ставищенської РДА з заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні земельної частки (паю) та виділення її в натурі (на місцевості), з передачею у приватну власність згідно указаного сертифікату та долученням довідки виконкому Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської обл. про те, що зазначена земельна частка (пай) розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах згідно схеми поділу земель КДСП «Розкішне» знаходиться під №3 (а.с.10 т.1). Розпорядженням № 326 від 12 липня 2016 року Ставищенської РДА ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до поданої заяви та зобов`язано останнього замовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з подальшим поданням на затвердження до райдержадміністарації (а.с. 11 т.1). Встановлено, що 26 серпня 2016 року ПП «Рідан-БЦ» відмовило позивачу у розробленні документації із землеустрою, з посиланням на те, що згідно довідки Розкішнянської сільської ради № 495 від 2 березня 2016 року та розпорядження Ставищенської РДА від 12 липня 2016 року № 326 даним підприємством уже виготовлялися документи на земельну ділянку під №3 на ОСОБА_2 , яка розпорядженням Ставищенської РДА від 26 серпня 2008 року за № 626 передана йому у власність (а.с. 15 т. 1). Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з підстав його недоведеності. Колегія суддів визнає такі висновки районного суду законними й обґрунтованими, остільки вони узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні висновків. Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом. За змістом ч.ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586-ХІУ від 09.04.1999 місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Згідно з ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням Ставищенської РДА від 11 жовтня 2007 року № 664 «Про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 на території Розкішнянської сільської ради» виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно схеми поділу земель, що належали колективному дольовому сільськогосподарському підприємству «Розкішне» на праві колективної власності ОСОБА_2 , власнику земельної частки (паю) за №3; зобов`язано ОСОБА_2 замовити технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 371288 в землевпорядних організаціях, що мають дозвіл (ліцензію) на проведення визначених робіт та подати її на затвердження районній державній адміністрації (т. 1 а.с. 22, 23). Відповідно до копії висновків про наявні обмеження на використання земельної ділянки від 28 травня 2008 року № 979 (а. с. 27-28 т.1), від 22 липня 2008 року № 530 (а. с. 29 т.1), висновку про погодження технічної документації від 24 липня 2008 року № 377/8 встановлено, що Управління земельних ресурсів у Ставищенському районі погодило і вважає за можливе передати у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам, в тому числі ОСОБА_2 в розмірі 3,6980 га. (а.с.30 т.1) Розпорядженням Ставищенської РДА від 26 серпня 2008 року № 626 «Про надання у власність земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) на території Розкішнянської сільської ради» (т. 1 а. с. 24-26) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) на території Розкішнянської сільської ради, надано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано державні акти на право власності на земельні ділянки, взамін сертифікатів на право на земельні частки (паї) відповідно до розмірів земельних ділянок із земель, що підлягають паюванню на території Розкішнянської сільської ради згідно затвердженої технічної документації, в тому числі ОСОБА_2 (номер паю згідно схеми 3, площа земельної ділянки 3,0600). Технічна документація із землеустрою щодо складання документів з оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) на ім`я ОСОБА_2 у відділі Держгеокадастру у Ставищенському районі ГУ Держгеокадастру відсутня (т. 1 а.с. 32). Відповідно до копії листа Розкішнянської сільської ради від 10 листопада 2019 року за № 190 земельна частка (пай) під №3 належить ОСОБА_2 , який отримав державний акт серії ЯЖ № 215813. Одночасно зазначено, що оригінал списку членів КДСП «Розкішне», які є власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) із зазначенням номерів земельних ділянок згідно картосхеми поділу земель колективної власності КДСП «Розкішне», виготовленої Київським відділенням інституту землеустрою в Розкішнянській сільській раді відсутній ( а.с. 17, 18 т.1). З долученого до справи листа ПП «Розкішна» убачається, що у приватного підприємства відсутня схема поділу земель колективної власності КДСП «Розкішне» станом на 1996 рік та списку осіб, яким належало право на земельну частку (пай), в тому числі ОСОБА_3 , оскільки підприємство не є правонаступником КДСП «Розкішне» ( а.с. 2 т.2). Отже, КДСП «Розкішне» припинило свою діяльність. Згідно інформації, наданій ГУ Держгеокадастру у Київській області, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834902357 від 19 грудня 2008 року зареєстровано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,0600 га, що розташована на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області серії ЯЖ № 215813 на ім`я ОСОБА_2 з кадастровим номером 3224285600:03:004:0055 та цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 117т.1). Отже, матеріалами справи доведено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , відображена у схемі поділу земель колективної власності на земельну частку (пай) розпорядженням Ставищенської РДА від 11 жовтня 2007 року № 664 «Про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 на території Розкішнянської сільської ради», виділена відповідачу в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до копії розпорядження Ставищенської РДА від 21 жовтня 1996 року № 387 (т.2 а.с.39), додатку 1 до державного акта - витягу із списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу або товариства КДСП «Розкішне» с. Розкішна Ставищенського району Київської області під № 530 (без номера паю) значиться померлий ОСОБА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 40). У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме спірна земельна ділянка була виділена батьку позивача. На підтвердження обставин заявленого позову, ОСОБА_1 послався на довідку, видану Розкішнянською сільською радою Ставищенського району Київської обл.№495 від 02.03.2016року, відповідно до якої згідно схеми поділу земель колективної власності КДСП «Розкішне» належна ОСОБА_3 земельна частка (пай) розташована під №3 (а.с.12 т.1). Разом з тим, відповідно до відповіді №190 від 10.11.2019 року на запит адвоката Бахір Р.Д., Розкішнянською сільською радою повідомлено, що земельна частка (пай) під №3 належить ОСОБА_2 , а у сільській раді відсутній оригінал списку членів КДСП «Розкішне» с Розкішна, що є власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) із зазначенням номерів земельних ділянок згідно картосхем поділу земель колективної власності КДСП «Розкішне», а тому відмовлено у видачі завіреної копії даного списку (а.с.17 т.1). Аналогічного змісту відповідь на запит адвоката Бахіра Р.Д. було надано Розкішнянською сільською радою 09.10.2020року та зазначено, що у сільській раді оригінал схеми розподілу земель та оригінал списку членів КДСП «Розкішне», що є власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), відсутні (а.с.92 т.2). Окрім цього, як убачається зі справи, Розкішнянською сільською радою було проінформовано районний суд про відсутність у сільській раді оригіналів схеми розподілу земель колективної власності КДСП «Розкішне» та список членів КДСП «Розкішне», у зв`язку з чим зазначено про неможливість надання суду оригіналів указаних документів чи належним чином засвідчених їх копій (а.с.62 т.2). Колегія суддів також враховує і ту обставину, що у листопаді 1996 року померлим ОСОБА_3 на підставі рішення Ставищенської РДА від 21 жовтня 1996 року № 387 отримано сертифікат на право на земельну частку (пай), відповідно до якого ОСОБА_3 набув право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КДСП «Розкішне» розміром 3.2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) ( а. с. 5 т.1). Отже, у сертифікаті відсутні посилання на земельну ділянку, позначену №3 у схемі поділу земель колективної власності КДСП «Розкішне», а у самій схемі відсутнє прізвище померлого (а.с.13 т.1). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач успадкував лише право на земельну частку (пай) у КДСП «Розкішне», розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.6 т.1). Отже, матеріалами справи доведено факт набуття ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), проте докази того, що передана у 2008році у власність ОСОБА_2 земельна ділянка є саме тією ділянкою, право на яке успадкував позивач, матеріали справи не містять. Підлягає до врахування і та обставина, що позивач набув право на земельну ділянку, площею 3,2 умовних га, в той час як належна ОСОБА_2 на праві власності земельна ділянка становить меншу площу - 3,06га. Відповідно до п.г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Установлено, що передана ОСОБА_2 оспорюваним рішенням органу влади у власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва була виділена у натурі (на місцевості) взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.24 т.1). Отже, відповідач набув у власність спірну земельну ділянку в установленому законом порядку, його право власності підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 3,06га, що розташована на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області серії ЯЖ № 215813 виданого на його ім`я з кадастровим номером 3224285600:03:004:0055 та цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 117т.1). Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 керувався положеннями ч.1 ст.155 ЗК України, якою передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Разом з тим, як убачається зі справи, покійний батько позивача не був ні власником, ні користувачем оспорюваної ОСОБА_1 земельної ділянки №3. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження права позивача на указану земельну ділянку, чи користування нею. Встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час - з 2008 року, набувши в установленому законом порядку у власність спірну земельну ділянку, користується нею, в той час як положеннями ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Твердження апеляційної скарги про істотне порушення судом процесуальних прав під час розгляду справи, колегія суддів визнає необґрунтованими. Відповідно до матеріалів, позивач та його представник під час розгляду справи 23.02.2021року приймали участь у розгляді справи, давали пояснення (а.с.169 -173 т.2). Проте після перерви, у наступне судове засідання - 17.03.2021року не з`явилися, подали клопотання про відкладення справи розглядом у зв`язку з хворобою адвоката (а.с.184 т.2). Суд клопотання задовольнив і оголосив по справі перерву до 14 год. 15 хв. 14.04.2021року (а.с.190 т.1), повідомивши представника ОСОБА_1 , адвоката Бахір Р.Д. про наступне судове засідання шляхом передачі йому особисто телефонограми по зазначеному ним у справі номеру телефону (а.с.192 т.2). Проте 12.04.2021року ОСОБА_1 електронною поштою направив на адресу районного суду клопотання про відкладення справи розглядом у зв`язку з його хворобою (а.с.203 т.2). Відповідно до справи, враховуючи надання стороною спору та його представником пояснень у судовому засіданні та повторне неприбуття до суду, районний суд відхилив подане клопотання й ухвалив по справі справедливе рішення. Не дає правових підстав до скасування ухваленого по справі рішення й та обставина, що достовірність долучених до справи позивачем копій документів, відповідей на звернення засвідчено ним чи його представником особисто. При цьому, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надання належних копій долучених до справи матеріалів віднесено до компетенції адвоката, а дійсність засвідчених позивачем. Згідно ст.ст.79,80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З огляду на викладене, та матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення й підстави для його скасування за наведених доводів апеляційної скарги відсутні. Відповідно до п. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а судове рішення - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: