Постанова Кропивницький апеляційний суд № 398/3241/18

ПОСТАНОВА Іменем України 16 квітня 2020 року м. Кропивницький справа № 398/3241/18 провадження № 22-ц/4809/442/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В. секретар Гончар В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2019 року, суддя Шаєнко Ю.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання недійсним розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права на частку у спадщині, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання недійсним розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права на частку у спадщині. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що його мати, ОСОБА_2 , 1910 р.н., яка мешкала по АДРЕСА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері позивача, голова Петрівської районної державної адміністрації Ганжа В.І., 22.01.1998 року підписав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР № 0191907 на ім`я померлої ОСОБА_2 , в тому числі, що їй належить право на земельну частку (пай) розміром 10,54 га вартістю 34654 грн. Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Ганжа В.І. від 07.05.2002 року за № 212-р, з посиланням на виконання рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17.09.2001 року було надано ОСОБА_3 у приватну власність земельну частку (пай) та видано на її ім`я державний акт на право приватної власності на землю серія 1-КР № 005207 , який зареєстровано за № 17 від 21.05.2002 року. Позивач зазначив, що на день смерті матері і відкриття спадщини він був непрацездатним пенсіонером і мешкав в Російській Федерації. Набув громадянство України з 31.01.2007 року. Зазначив, що його не повідомили про відкриття і охорону спадщини померлої матері, а відомості про сертифікат матері, тримали від нього в таємниці. Позивач зазначив, що при розгляді справи про встановлення факту родинних відносин, суд не застосував закон, що підлягав застосуванню, не витребував спадкової справи та визнав за ОСОБА_3 право власності на земельний сертифікат без будь-яких правових підстав. Позивач зазначив, що спадкове майно після смерті матері залишилось батькові, ОСОБА_4 , який жив з матір`ю до дня її смерті та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак права розпоряджатись землею батько не мав, оскільки це була її особиста власність. ОСОБА_1 зазначив, що будь-яких заяв про відмову від спадщин після смерті матері не подавав. Позивач зазначив, що головою РДА Ганжа В.І. не було перевірено та порушено процесуальний порядок переходу сертифіката померлої ОСОБА_2 від райдержадміністрації до інших осіб та спадкоємців, а також правомірність, добросовісність і законність набуття права власності на земельну ділянку (пай) стосовно підписаного ним сертифіката від 22.01.1998 року. Просив суд визнати недійсним розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградській області Ганжа В.І. від 07.05.2002 року №212-р, яким надано громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельну частку(пай), та на підставі якого вона отримала державний акт на приватну власність на землю серії І-КР №005207 зареєстрованого за №17 від 21.05.2002 року. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) розміром 10,54 га серії 1-КР 005207, отриманого ОСОБА_3 21.05.2002 року та скасувати його державну реєстрацію або зобов`язати відділ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію відносно цього акту, з визначенням судом порядку і строку виконання відповідачем рішення суду. Визнати його право на частку у спадщині по сертифікату серії КР № 0191907 виписаного 22.01.1998 року після смерті матері на ім`я ОСОБА_2 про належність їй права на земельну частку (пай) розміром 10,54 га вартістю 34654 грн. Визнати чи були і ким порушені його права як законного спадкоємця оспореної земельної ділянки (паю) та визнати недобросовісним набуттям права власності на землю по сертифікату від 22.01.1998 року. Застосувати наслідки відповідальності відповідача, передбачених ч.2 ст. 155 ст. 156 ЗК України, або надати таке право позивачу. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2019 року позов залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні поданих позивачем клопотань і дослідження доказів. Суд не взяв до уваги докази, які подані позивачем. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18.02.2020 по справі відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12.03.2020 справу призначено до розгляду. До суду відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу. До апеляційного суду, ОСОБА_1 надано заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просив суд скасувати рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на земельний сертифікат від 22.01.1998 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів апеляційного суду відмовила у прийнятті заяви про уточнення розміру позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстава позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Законодавцем передбачене право судді під час підготовчого засідання заслухати уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п.4ч.2 ст.197 ЦПК України). Таке уточнення може стосуватися уточнень раніше заявлених вимог без зміни їх суті (помилки в датах, прізвищах, неточність формулювання). Однак, з огляду на права, надані сторонам процесуальним Законом фундаментально відносно тексту позову, позивач може: збільшувати/зменшувати розмір позовних вимог (стосується вимог у грошовому вимірі), змінити підставу або предмету позову. І цей перелік є вичерпним. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Таким чином, саме в попередньому засіданні, суд першої інстанції, а не суд апеляційної інстанції, виходячи з обставин, з`ясовує правові підстави позову з якими позивач пов`язує своє право. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції встановив, що рішенням Петрівського районного суду від 19.12.2006 року за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку (пай) розташовану на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області за №16 від 21.05.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаного рішення, ОСОБА_3 04.07.2007 року, видано державний акт серії КР №040425 на право власності на земельну ділянку площею 10,16 га, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. Суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з копії рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.03.2016 року, визнано недійсним державний акт серії КР №040425 на право власності на земельну ділянку площею 10,16 га, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, який 04.07.2007 року був виданий ОСОБА_3 . Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів своїх позовних вимог, тому відсутні підстави для задоволення позову. Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Сторони в судове засідання не з`явились. Справа розглядалась відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України. Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права. Зокрема зміст рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 265 ЦПК України, оскільки в судовому рішенні відсутня

мотивувальна частина, що є порушенням норм процесуального права . З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з позовом у суд, позивач просив визнати недійсним розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградській області Ганжа В.І. від 07.05.2002 року №212-р, яким надано громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельну частку(пай), та на підставі якого вона отримала державний акт на приватну власність на землю серії І-КР №005207 зареєстрованого за №17 від 21.05.2002 року. Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) розміром 10,54 га серії 1-КР 005207, отриманого ОСОБА_3 21.05.2002 року та скасувати його державну реєстрацію або зобов`язати відділ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію відносно цього акту, з визначенням судом порядку і строку виконання відповідачем рішення суду. Визнати його право на частку у спадщині по сертифікату серії КР № 0191907 виписаного 22.01.1998 року після смерті матері на ім`я ОСОБА_2 про належність їй права на земельну частку (пай) розміром 10,54 га вартістю 34654 грн. Відповідачем по справі позивач зазначив голову Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградській області. З встановленого вбачається, що предметом судового розгляду є визнання недійсним розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградській області Ганжа В.І. від 07.05.2002 року №212-р, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) розміром 10,54 га серії 1-КР 005207, отриманого ОСОБА_3 21.05.2002 року та скасування його державної реєстрації, визнання за позивачем право на частку у спадщині по сертифікату серії КР № 0191907 виписаного 22.01.1998 року після смерті матері на ім`я ОСОБА_2 та про належність ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) розміром 10,54 га вартістю 34654 грн. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава ( ст. 49 ЦПК України). Процедурні питання заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача визначені ст. 51 ЦПК України. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Тому питання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача мають бути вирішені саме до закінчення підготовчого провадження. Якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача - суд може задовольнити клопотання і на більш пізній стадії, але до завершення розгляду справи, тобто проголошення судового рішення. Виходячи з предмету спору вбачається, що вимоги зазначені в позові стосуються певних органів місцевого самоврядування, прав фізичної особи - ОСОБА_3 в частині отримання прав власності на земельну ділянку та спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , оскільки позивачем ставиться питання про визнання права власності на спадщину. Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не встановив дійсні обставини по справі, зокрема не з`ясував предмет судового спору, не сприяв учасникам судового процесу, відповідно до статті 12 ЦПК України в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, зокрема в частині належних відповідачів по справі, інтереси яких зачіпають позовні вимоги,ухвалив судове рішення, яке не відповідає нормам процесуального права. Так, згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд у силу своїх процесуальних повноважень, визначених ст. 367, 374 ЦПК України, не має права на стадії апеляційного розгляду на залучення до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд лише через пред`явлення позову не до тієї особи. Недоліки провадження у вигляді участі у справі неналежного позивача не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом, відповідно суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позову у зв`язку із пред`явленням його до неналежного відповідача. (висновок ВС у справі № 200/22843/15-ц, викладений в постанові від 19.09.2019 ). Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, відповідно п.4 статті 376 ЦПК України зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову необхідно відмовити оскільки позов пред`явлено, виходячи із позовних вимог, до особи, яка не є належним відповідачем по справі. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення , яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання недійсним розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права на частку у спадщині, відмовити. Текст постанови складено 21.04. 2020 року. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: