Постанова 4854 № 420/5076/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5076/21 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У квітні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12 березня 2021 року ВП №61126569 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки пенсійний орган вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання судового рішення у справі №420/6026/19 від 13.11.2019 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що нарахування ОСОБА_1 пенсії є лише передумовою її виплати, та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки останнє зобов`язує пенсійний орган не тільки нарахувати, а виплатити раніше призначену пенсію. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставини, що мають значення для вирішення спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що причиною невиконання управлінням рішення суду є поважна причина, а саме, наявність чітко встановленого Порядком, затвердженим постановою КМ України №649 від 22.08.2018 року, механізму виплати відповідного боргу, який аж ніяк не залежать від волі управління. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та третя особа - ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористались. Враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розгляну дану справу у письмовому провадженні. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 420/6026/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, провести з 01.01.2018 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати. Рішення суду набрало законної сили 16 грудня 2019 року. 18 грудня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/6026/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати. 20 лютого 2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №61126569 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/6026/19, виданого 18 грудня 2019 року про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати. Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови. Постановою від 20 лютого 2020 року з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 18 892 грн. Супровідним листом від 20 лютого 2020 року №10.03-2294 копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого 2020 року №61126569 направлена до виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та до відома стягувачу. Листом від 11 березня 2020 року № 1500-0424-8/9064 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення, який надійшов на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27 березня 2020 року. В цьому листі Головне управління повідомило, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі №420/6026/19, яке набрало законної сили 13.12.2019, ОСОБА_1 13.12.2019 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 становив 8708,52 грн. (копія перерахунку пенсії додається). Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 13.12.2019 по 31.12.2019 в сумі 720,68 грн. зарахована на його поточний рахунок 03.01.2020. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 12.12.2019 в сумі 22796,32 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Інформація про виконання рішення по справі №420/6026/19 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 17). Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року по справі № 420/6026/19. 09 березня 2021 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява стягувача за виконавчим провадженням №61126569 - ОСОБА_1 щодо вжиття заходів по виконанню рішення суду по справі №420/6026/19, оскільки після перерахунку, проведеного 17.12.2020 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зменшений відсотковий розмір пенсії за вислугу років з 83% до 70 %, що не відповідає рішенню суду у справі № 420/6026/19. 12 березня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Вимогу виконавця, у якій приписано: виконати вимоги виконавчого листа №420/6026/19, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 18.12.2019 року; повідомити причини зменшення грошового забезпечення пенсії ОСОБА_1 з розміру 83 % відповідних сум грошового забезпечення на 70%. На вимогу державного виконавця від 12 березня 2021 року №10.03-3511 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 23 березня 2021 року №1500-0405-5/35190 повідомило, зокрема те, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі № 420/10418/20, яке набрало законної сили 10.12.2020, ОСОБА_1 17.12.2020 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, вказаних у довідці Управління Служби безпеки України в Одеській області від 31.08.2020 №

171. У зв`язку з тим, що 10.12.2020 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі №420/10418/20, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення згідно із довідкою Управління Служби безпеки України в Одеській області від 13.04.2018 №774, перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019 у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від 31.08.2020 №

171. Інформація про виконання рішення по справі №420/6026/19 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12 березня 2021 року ВП №61126569, за невиконання рішення суду на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн. В постанові про накладення штрафу зазначено, що з 01.01.2019 по 01.01.2020 року ОСОБА_1 , відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 420/6026/19, отримував пенсію з урахуванням надбавки за вислугу років 83% відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому, під час виконання рішення суду по справі №420/10418/20 від 09.11.2020, яке набрало законної сили 10.12.2020, Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, під час якого відсоткова надбавка за вислугу років зменшена з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Своїми діями Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області анулювало рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі №420/6026/19 про перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення. Також, по теперішній час Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області не погашено заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 12.12.2019 в сумі 22796,32 грн. Враховуючи вищевикладене, в постанові про накладення штрафу від 12 березня 2021 року державний виконавець констатував невиконання боржником рішення суду (а.с. 8-9). Вважаючи протиправним накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Як передбачено статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до положень ч.1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно із ч.1 та 2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Таким чином, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Отже, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. При цьому, згідно з ч.2,3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року у справі №420/6026/19 не виконано позивачем у повному обсязі. Управляння наполягає, що такі обставини склалися не з його вини, а виключно внаслідок відсутності належного фінансування. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ним у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», внесено відомості про наявність заборгованості перед ОСОБА_1 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється окремою бюджетною програмою. Так, п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів» затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Згідно з п.3 вказаного Порядку боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19, якою змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Таким чином, з 22.07.2020 року Порядок №649 втратив свою дію, тому посилання позивача на внесення відомостей до реєстру виконання рішень, не може вважатись належним виконанням судового рішення на час винесення оскаржуваної постанови державного виконавця (12.03.2021 року). Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, має бути виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, а відтак, посилання апелянта на відсутність коштів для проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. У рішеннях ЄСПЛ від 28.11.1999р. по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24 липня 2003 року по справі «Рябих проти Росії» судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Так, у справі «Серінг проти Сполученого Королівства» від 07.07.1989р. Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Крім того, слід зазначити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі «Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків. Так, у справі «Шмалько проти України» Європейський суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку, що на момент прийняття виконавцем спірної постанови позивачем не було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року у справі №420/6026/19 в повному обсязі, а посадова особа відповідача не допустила порушень Закону №1404, у зв`язку з чим підстави для скасування постанови від 12.03.2021 року ВП№61126569 - відсутні. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.