Постанова 4818 № 646/4604/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 02 листопада 2021 року м. Харків справа №646/4604/21 провадження № 22-ц/818/5524/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кардашин Роман Сергійович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кардашин Роман Сергійович про визнання договору довічного утримання недійсним, поновлення права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021року, постановлену під головуванням судді Білінської О.В. в місті Харкові, - в с т а н о в и в : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кардашин Роман Сергійович про визнання договору довічного утримання недійсним, поновлення права власності. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. 26 липня 2021 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про забезпечення позову. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції змінити. Заяву про забезпечення позову задовольнити, заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду законної сили. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що наведені позивачем обставини дають підстави вважати, що існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову, що потребує вжиття заходів забезпечення позову та підтверджуються належними доказами. Проте, суд не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам та безпідставно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна, та дій, які на думку позивача, можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суду не надано. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами. Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є визнання договору довічного утримання недійсним та поновлення права власності за попереднім власником на 75/100 часток квартири АДРЕСА_1 . Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 03.11.2015 року ОСОБА_3 складено заповіт, згідно якого все своє майно остання заповіла ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. На даний час між сторонами виник спір з приводу правомірності набуття відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання (догляду) від 12.02.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Кардашиним Р.С. р.№135, що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який позивач вважає недійсним. Вважає неправомірним вибуття квартири з власності ОСОБА_3 . Зазначає, що вказана квартира і надалі може бути переоформлена на інших осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позовних вимог. У зв`язку з цим, просить забезпечити позов, шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 . Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існує спір щодо права на спірне майно з метою відновлення права позивача на спірну квартиру в порядку спадкування, а саме: 75/100 часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п. 1 Договору довічного утримання (догляду) від 12.02.2021 року,посвідченого приватним нотаріусом Кардашиним Р.С. р.№135, ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 належну їй 75/100 часток у праві власності у квартирі АДРЕСА_1 .Квартира в цілому складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 56,4 кв.м, житловою площею 44,1 кв.м. Забезпечення позову шляхом заборони відчуження 75/100 часток квартири АДРЕСА_1 , унеможливить зміну власника спірного об`єкта до закінчення розгляду справи. Враховуючи, що спір стосується нерухомого майно, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову. Таким чином, оцінивши доводи заявника, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: 75/100 часток спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи із наявності дійсного спору між сторонами, та того, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист. За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року - скасувати та ухвалити нову. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. В порядку забезпечення позову заборонити відчуження 75/100 часток у квартири АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням законної сили. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 02.11.2021 року.