Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/16065/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5346/21 Справа № 200/16065/17 Суддя у 1-й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою. В обґрунтування позову зазначила, що 21 березня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № П_099/52_08. Відповідно до п. 1.1.1. кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлюється з 21.03.2008 року по 20.03.2015 року включно на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3. договору як забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, повернення кредиту, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитодавець укладає: з ОСОБА_1 договір іпотеки; з ОСОБА_3 договір поруки 1; з ОСОБА_4 договір поруки 2. 21 березня 2008 року між позивачем та Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» було укладено Іпотечний договір. Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору цей договір забезпечує виконання ОСОБА_2 зобов`язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що випливають з Договору кредиту № П_099/52_08 від 21.03.2008 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії) по поверненню суми кредиту у розмірі 150 000,00 доларів США в строк з 21.03.2008 року по 20.03.2015 року, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати комісійних, можливих неустойок та збитків у порядку та на умовах, передбачених Договором кредиту. Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно Іпотекодавця, а саме: у житловому будинку літ. А-2 квартира АДРЕСА_1 , яка складається з: 1-коридор, 2, 3 ,4, 5-житлові, 6-санвузол, 7-кухня, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Батовою Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за номером 5-2916, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим №65-130 в реєстровій книзі 311п. Відповідно до відомостей, викладених у Витязі з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №17242923 від 27.12.2007 року, виданого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», загальна площа складає 76,8 кв. м., вартість предмету іпотеки становить 230 400,00 доларів США. Позивачка зазначила, що 07 лютого 2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №202/5837/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу було ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу було відмовлено, у зв`язку з тим, що позивач не довів наявність та розмір заборгованості. Тому ОСОБА_1 вважає, що на цей час Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» не має законних підстав та можливостей для стягнення заборгованості за Кредитним договором кредиту № П_099/52_08 від 21.03.2008 року, оскільки зобов`язання за кредитним договором фактично припинилися, а тому припиняється і право застави ПАТ «Фідобанк» за Договором іпотеки. У зв`язку з цим, з метою припинення іпотеки, ОСОБА_2 зверталася до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Міщенко Марини Вікторівни Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області. 06 вересня 2017 року державним реєстратором було ухвалено рішення щодо відмови у державній реєстрації припинення іпотеки на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Саме тому належним способом захисту свого права щодо об`єкта іпотеки позивач вважає визнання Іпотечного договору від 21 березня 2008 року, укладеного між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 припиненим. Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд визнати припиненим Іпотечний договір від 21 березня 2008 року, укладений між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 (а.с.1-5). Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою задоволено. Визнано припиненим 20 лютого 2017 року Іпотечний договір від 21 березня 2008 року, укладений між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо судового збору (а.с.46-49). Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2018 року відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного Встановлено, що 21 березня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № П_099/52_08. 21 березня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, відповідно до п. 1.1. якого цей договір забезпечує виконання ОСОБА_2 зобов`язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що випливають з Договору кредиту № П_099/52_08 від 21.03.2008 року, по поверненню суми кредиту у розмірі 150 000,00 доларів США в строк з 21.03.2008 року по 20.03.2015 року, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати комісійних, можливих неустойок та збитків у порядку та на умовах, передбачених договором кредиту. Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, а саме: у житловому будинку літ. А-2 квартира АДРЕСА_1 , яка складається з: 1-коридор, 2, 3 ,4, 5-житлові, 6-санвузол, 7-кухня, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Батовою Л.Г., зареєстрованого в реєстрі за номером 5-2916, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим №65-130 в реєстровій книзі 311п. Відповідно до відомостей, викладених у Витязі з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №17242923 від 27.12.2007 року, виданого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», загальна площа складає 76,8 кв. м., вартість предмету іпотеки становить 230 400,00 доларів США. 07 лютого 2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі № 202/5837/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовлено; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», третя особа ОСОБА_1 , про визнання правочинів недійсними відмовлено. У вказаному рішенні встановлено, що укладаючи кредитний договір, сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, визначили суму кредиту - 150000 доларів США, що на момент отримання кредиту було еквівалентно 757500 грн., строк, на який надається кредит - з 21.03.2008 року по 20.03.2015 року, розмір відсоткової ставки за користування кредитом - 14,5 річних, а також щомісячні платежі в іноземній валюті (доларах США), які підлягають сплаті позичальником у рахунок повернення кредиту згідно з графіком погашення. Матеріалами цивільної справи підтверджено, що під час укладення кредитного договору банк надав позичальнику всю необхідну інформацію, передбачену частинами 2 та 4 статтею 11 Закону України Про захист прав споживачів, зокрема, сторони погодили загальну вартість кредиту - 242697,97 доларів США, в тому числі суму, що підлягає сплаті в рахунок погашення процентів за користування кредитом, - 92697,97 доларів США (додаток № 1 до кредитного договору). Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало чинності 20.02.2017 року. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки зобов`язання за кредитним договором фактично припинилися з моменту набрання законної сили рішення, а тому і припинилося право застави ПАТ «Фідобанк» за договором іпотеки. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. У пункті 6 іпотечного договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань по договору кредиту. Іпотека припиняється у разі: повного виконання Боржником зобов`язань по договору кредиту; реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України; розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України. Позивачка, як на підставу припинення іпотеки посилалася на те, що рішенням Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу було ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу було відмовлено, у зв`язку з тим, що позивач не довів наявність та розмір заборгованості. Тому позивачка вважає, що на цей час Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» не має законних підстав та можливостей для стягнення заборгованості за Кредитним договором кредиту № П_099/52_08 від 21.03.2008 року, оскільки зобов`язання за кредитним договором фактично припинилися, а тому припиняється і право застави ПАТ «Фідобанк» за Договором іпотеки. Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України, норми якої передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609). Відповідно до частини першої статті 509, статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України). Згідно із правовою позицією, встановленою Верховним Судом при розгляді справи № 6-939цс15, припинення зобов`язання можливе за умови його належного виконання проведено належним чином. В даному випадку відсутній факт належного виконання зобов`язання за кредитним договором № П_099/52_08 та чинності правочину. Враховуючи вищезазначене та враховуючи норми ЦК України, Закон України «Про іпотеку» відмова у задоволенні позову про стягнення заборгованості не є окремою підставою для припинення іпотеки. Отже, положеннями наведеного вище спеціального Закону щодо врегулювання правовідносин іпотеки визначено вичерпний перелік підстав для припинення іпотеки, жодної з яких позивачем у заявленому позові не наведено та під час розгляду справи колегією суддів не встановлено. Укладаючи договір іпотеки, позивач свідомо та у визначений законодавством спосіб обмежила своє право власності на предмет іпотеки та передбачала ймовірність звернення стягнення на належне їй майно у примусовому порядку, а тому наявність або відсутність волевиявлення кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки не впливає та не порушує прав іпотекодавця. За таких обставин, колегія суддів враховуючи вищевикладене та проаналізувавши норми статті 17 Закону України «Про іпотеку», яка містить перелік підстав для припинення іпотеки, та норми статті 526, 599 ЦК України, які передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, вважає, що суд першої інстанції, дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про припинення іпотеки. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 600 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спектрум Ессетс задовольнити. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2018 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання іпотеки припиненою відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судовий збір у розмірі 1 600 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: