Постанова Київський апеляційний суд № 757/2519/21-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №757/2519/21 Провадження № 33/824/4426/2021 Суддя І інстанції - Константінова К.Е. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 жовтня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Литвина О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021, щодо, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановою судді встановлено, що ОСОБА_1 10.01.2021 о 05 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Велика Васильківська, 12В, керував автомобілем Мерседес, р.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в законному порядку в присутності двох свідків. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, адвокат Литвин О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог адвокат Литвин О.І. зазначає, що не погоджується із зазначеною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони, про що у протоколі про адміністративне правопорушення висловив свою незгодою, причини з якої він не погодився в протоколі вказано не було, що на думку адвоката, не свідчить про відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, крім цього апелянт зазначає, що суддя першої інстанції не звернув увагу на те, що у протоколі не сформульовано, який саме і у який спосіб водій ОСОБА_2 має пройти огляд на вимогу поліцейського. Також апелянт зазначає, що адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є незрозумілим, а саме, в чому полягає суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, в керуванні з ознаками наркотичного сп`яніння чи відмові від проходження огляду та зазначає, що відповідальності за керування автомобілем з ознаками сп`яніння законодавством не встановлено. Крім цього, адвокат зазначає, через те, що в протоколі не сформульовано, який саме огляд водій має пройти на вимогу поліцейського та у який спосіб, то це призвело до того, що ОСОБА_1 не зміг дати однозначну відповідь. На думку апелянта, невірне і нечітке формулювання суті правопорушення, яке ОСОБА_1 було незрозумілим, позбавило його можливості реалізувати своє право на захист. А твердження судді про однозначну відмову ОСОБА_1 від проходження дійсного запропонованого йому огляду не узгоджується з матеріалами справи. Також, на переконання апелянта, поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим такий огляд вважається недійсним, адже, протокол не містить відомостей що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також те, що водій відмовився від проходження такого огляду, як і те, що водій відмовився і від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Крім цього, захисник вказує на те, що у поясненнях свідків не зазначено, що водій відмовився від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Також, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь - які свідчення про причину зупинки, відомості про пропозицію проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на місці зупинки, відсутня відео фіксація моменту зупинки транспортного засобу і пропозиція пройти огляд, в матеріалах є лише довідка з УПП в м. Києві про нездійснення відео фіксації зазначеної події, однак, по запиту суду до Національної поліції, було долучено відеозапис, який на думку адвоката є сумнівного походження, як і направлені до суду матеріали та їх аргументація. Таким чином, на думку адвоката, поліцейськими було допущено порушення процедури огляду на стан сп`яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт вказує на те, що у матеріалах відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що також свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. При цьому, як стверджує апелянт, суд дослідив лише сумнівне відео, не допитав свідків, та співробітників поліції, що свідчить про неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення, також суд не звернув увагу на зазначені обставини і не врахував їх при винесенні оскаржуваної постанови. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП, а дії ОСОБА_1 не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеними у протоколі. Також наголошує, що показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів, які підписали заздалегідь надруковані бланки пояснення. При цьому з долученого відеозапису вбачається, що поняті щось підписували, але на прохання жінки, а не поліцейського, яка повідомила, що ОСОБА_1 відмовився дати згоду на проведення обстеження, хоча, як наголошує апелянт, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, однак ці факти в суді першої інстанції не були перевірені, свідки до суду не викликалися і не допитувалися для усунення суперечливих показань, тому вважає, що такі письмові пояснення не можна визнавати доказами. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Литвина О.І., які підтримали апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було. Всупереч доводам апеляційної скарги захисника , порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.5. ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №037252, згідно якого ОСОБА_1 10.01.2021 о 05 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Велика Васильківська, 12В, керував автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в законному порядку в присутності двох свідків у лікаря нарколога, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала і безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються письмовими поясненнями свідків (а.с.2) та відеозаписом з місця події (а.с.29). Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння в законному порядку, є порушенням п. 2.5 ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність. Більш того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною. Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки з його змісту не зрозуміло суті учиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в ньому не зазначено який огляд та у який спосіб ОСОБА_1 мав його пройти, а також не вказано від якого огляду ОСОБА_1 відмовився, то такі доводи захисника є безпідставними і спростовуються самим протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №037252, в якому повно та правильно викладено суть правопорушення; виходячи з характеру вчинених дій, указані ознаки наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 та його дії щодо ухилення від огляду; є вказівка на порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол підписаний особою, яка його склала, а саме поліцейським 3 роти 2 батальйону УПП в м. Києві ДПП капралом поліції Івановим А.Е. та безпосередньо ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень на цей протокол та дії працівників поліції, в своїх поясненнях по суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 вказав, що незгодний, однак мотивів такої незгоди в протоколі не навів, зазначивши лише, що залишає автомобіль за місцем зупинки. Отже, протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №037252 від 10.01.2021 щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а посилання захисника про необхідність зазначення в протоколі способу проходження огляду не ґрунтуються на вимогах закону. Доводи захисника про те, що в протоколі не зазначено відомостей про те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а також те, що водій відмовився від проходження такого огляду, не заслуговують на увагу, оскільки огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться щодо встановлення стану алкогольного сп`яніння, а вказані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені поліцейськими 10.01.2021 у ОСОБА_1 відповідно до п.1, 4 розділу 1, п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи відомостей про причину зупинки транспортного засобу та відео фіксації моменту такої зупинки, жодним чином не спростовують порушень ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тим більше, що сам ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції вказав про те, що 10.01.2021 приблизно о 05 год. 20 год. керував автомобілем Мерседес і був зупинений працівниками поліції по вул. В.Васильківська, 12 в., які йому запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, на що він погодився і поїхав до лікарні. Отже, в своїх поясненнях ОСОБА_1 не лише підтвердив, те, що був зупинений працівниками поліції, а й те, що поліцейські йому запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, а тому доводи захисника про те, що відсутність в матеріалах справи направлення на огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 спростовує сам факт вимоги поліцейського пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я є неспроможними. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності пояснень свідків фактичним обставинам, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, так як вони є явно надуманими та спростовуються самими письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які повністю підтверджують суть правопорушення, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №037252 від 10.01.2021 та об`єктивно узгоджуються з відеозаписом з місця події, при цьому викладення пояснень свідків на друкованих бланках не може бути підставою для визнання вказаних пояснень неналежними доказами, так як законодавчо питання форми пояснення свідків не врегульовано. Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні апеляційної інстанції відео з місця події, ОСОБА_1 в період часу з 06 год. 05 хв. до 06 год. 41 хв., тобто майже 40 хвилин, в присутності лікаря-нарколога та працівників поліції відмовлявся ставити свій підпис під добровільною згодою на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, про що і було засвідчено свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Таку поведінку ОСОБА_1 працівниками поліції обґрунтовано розцінено, як фактичне ухилення від проходження огляду, та складено відносно нього протокол по ч. 1 ст. 130 КУпАП, будь-яких порушень з боку працівників поліції зазначений відеозапис не містить. Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду є безпідставними. Не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не була зрозуміла суть адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим він не зміг дати однозначну відповідь, оскільки лікарем - наркологом та працівником поліції протягом 40 хвилин роз`яснювалось ОСОБА_1 не лише для чого потрібна добровільна згода на проведення огляду, а й процедура проведення такого огляду, яка включає в себе необхідність здати зразок біологічного середовища (сеча) для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що здатні спричинювати стан наркотичного сп`яніння чи відсутністю таких речовин, що підтверджується відеозаписом з місця події. Більш того, на зазначеному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував, що вживав марихуану та пояснив, що вживає не постійно, а саме вживав два рази і два рази попадався. Не містять матеріали справи про адміністративне правопорушення будь - яких клопотань ОСОБА_1 чи його захисника про допит свідків, а тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, є необґрунтованими. Крім того, на переконання апеляційного суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Литвина О.І. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал