Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/532/21
від 02.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 листопада 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/532/21 Головуючий у першій інстанції Ченцова С. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1046/21 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Бобрової І.О., Шарапової О.Л., учасники справи: позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - У С Т А Н О В И В: У січні 2021 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 25.07.2016 у розмірі 27593 грн 78 коп. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 25.07.2016 року, тим самим підтвердив, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, видано кредитну картку та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 25000 грн. Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитом, проте, умови кредитного договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 14.12.2020 утворилася заборгованість в сумі 27593 грн 78 коп., яка складається з: 21348 грн 06 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 21348 грн 06 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6245 грн 72 коп. заборгованість за простроченими відсотками. Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 25.07.2016 в сумі 21348 гривень 06 копійок. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1756 гривні 20 копійок. Не погодившись з даним рішенням, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 16.01.2019 відповідачем було підписано довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) , в якій відповідач особистим підписом підтвердив ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки, саме: тип картки, суму ліміту, строк договору та строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процента ставка в межах та поза межами пільгового періоду, тип процентної ставки тощо. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків. Заявник наголошує, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків, допустивши грубе порушення норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 21348,06 грн (заборгованість за тілом кредиту), сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 6245 грн 72 коп. суд першої інстанції виходив з того, що анкета-заява, підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, позивачем не доведено факту прийняття відповідачем запропонованих йому умов щодо розміру відсотків. Однак, повністю погодитись з такими висновками апеляційний суд не може через їх невідповідність обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Судом у справі встановлено, що 25.07.2016 ОСОБА_1 було укладено з АТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. В даній заяві відповідачем заповнено розділи щодо його паспортних та контактних даних, сімейного стану та роду занять, соціального статусу тощо (а.с. 11). У тексті вказаної заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява, разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованому у рекламному буклеті, складають договір про надання банківських послуг. Ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання та згоден з його умовами, примірник вказаного договору згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Зобов`язується виконувати вимоги вказаних Умов, а також регулярно ознайомлюватися із змінами. Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 по картковому рахунку НОМЕР_1 кредитний ліміт з 05.06.2018 року збільшився до 25 000 гривень, з 30.06.2019 року кредитний ліміт зменшився до 0,00 грн (а.с.9). До позову Банком додано підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредитування від 16.01.2019, в якому, серед іншого, вказано, що строк договору становить 240 місяців, визначені тип та розмір процентних ставок: фіксована, процентна ставка у межах пільгового періоду 0,00001% річних, процентна ставка за межами пільгового періоду 37,2% річних, а також зазначено, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором (а.с. 12-13). Також, до позову додано копію Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому містяться тарифи щодо чотирьох продуктів - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRAKT» та «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку без зазначення дат, які відповідачем не підписані (а.с. 14-51). Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 отримав картки НОМЕР_1 , термін дії до червня 2018 року, 5168742225375249, термін дії до травня 2022 (а.с. 10). Як вбачається із розрахунку позивача станом на 30.09.2019 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 27593 грн 78 коп., яка складається з: 21348 грн 06 коп - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 00 грн 00 коп. заборгованість за поточним тілом кредиту; 21348 грн 06 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 6245 грн 72 коп. заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн 00 коп. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0 грн 00 коп. нарахована пеня; 0 грн 00 коп. нарахована комісії (а.с. 5-8). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі). Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання. Банк, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками. Як зазначалось вище, у Паспорті споживчого кредитування, що підписаний відповідачем 16.01.2019, визначені тип та розмір процентних ставок: фіксована, процентна ставка у межах пільгового періоду 0,00001% річних, процентна ставка за межами пільгового періоду 37,2% річних, штраф за порушення строків оплати по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 74,4%. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредитування відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання. Таким чином, обґрунтованими, зважаючи на погодження сторонами, є вимоги Банку про стягнення заборгованості за простроченими відсотками. Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 справа № 911/3685/17 та від 04.06.2020 справа № 640/18354/14-ц до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Тобто відповідач погодився в письмовому вигляді з умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви та Паспорту споживчого кредитування, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому висновки суду першої інстанції про недоведеність погодження відсоткової ставки між сторонами договору є безпідставними. Відповідно до наданого Банком до апеляційного суду розрахунку за договором з урахуванням письмово погодженого розміру процентної ставки з 16.01.2019 (дати підписання Паспорту споживчого кредитування) на рівні 37,2 % річних заборгованість за простроченими складає 2115,25 грн. Апеляційний суд, за вказаних обставин, бере до уваги наданий стороною позивача уточнений розрахунок заборгованості, в якому проведено нарахування відсотків у передбаченому договором розмірі. З огляду на вищезазначене, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати прострочених відсотків підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 2115,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками слід відмовити. Відповідно до положень ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що подаючи позов АТ КБ «ПриватБанк» було сплачено судовий збір в сумі 2270 грн. Ураховуючи, що апеляційний суд змінює розмір стягнутої суми за кредитним договором, задовольнивши позовні вимоги банку на 85%, слід також змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутого з ОСОБА_1 судового збору на користь Банку, стягнувши з відповідача 1929 грн 50 коп. (2270 грн х 85%). Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги на 34% (2115,25 грн х100%: 6245,72 грн), з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 1123 грн 65 коп. (3405 грн х 33%) у відшкодування сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи. Керуючись ст. 367, 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2021 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - скасувати. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими відсотками у сумі 2115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) грн 25 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - відмовити. Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2021 року в частині визначеного до стягнення з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судового збору - змінити, збільшивши суму судового збору з 1756 (однієї тисячі сімсот п`ятдесяти шести) грн 20 коп. до 1929 (однієї тисячі дев`ятсот двадцяти дев`яти) грн 50 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1123 грн (одну тисячу двадцять три) грн 65 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: І.О.Боброва О.Л.Шарапова